Удосконалення торговельного обслуговування населення потребує, з одного боку, надання покупцям найсприятливіших умов для придбання товарів у широкому асортименті, що викликає необхідність концентрації торговельної мережі, тобто збільшення розмірів магазинів, а з другого — потребує максимального наближення підприємств до покупців з метою скорочення затрат часу на придбання товарів, що обумовлює зменшення розмірів магазинів. Однак зменшення розмірів магазинів негативно позначається на економічній ефективності їх використання, оскільки організація торговельно-технологічного процесу в більших підприємствах дозволяє застосовувати різноманітні засоби механізації трудомістких процесів, раціонально організовувати працю робітників. Крім того, питомі витрати на будівництво чи реконструкції великих підприємств значно нижчі. Питання, таким чином, полягає у знаходженні оптимальних розмірів підприємств, за яких отримували б максимальні вигоди і зручності як покупці, так і самі підприємства.
Результати діяльності підприємств формуються під впливом значної кількості економіко-організаційних, технічних та інших чинників. Однак найбільший вплив на результати діяльності підприємств справляє розмір їх торгової площі (табл. 12.3).
Так, зі збільшенням площі торгового залу товарообіг на 1 м2 торгової площі має чітку тенденцію до зниження (рис. 12.3).
Таблиця 12.3
Групування магазинів "продукти" за розміром торгової площі
Групи магазинів за розміром торгової площі, м | Середня торгова площа 1 магазину, м2 | Річний товарообіг у розрахунку на | |
1 м торгової площі, тис. грн | 1 продавця, тис. грн | ||
До 50 | 39 | 4,71 | 135,6 |
51 — 75 | 63 | 4,40 | 141,6 |
76— 100 | 86 | 4,18 | 146,4 |
101 — 150 | 125 | 3,85 | 147,6 |
151—200 | 183 | 3,65 | 144,0 |
понад 200 | 220 | 3,38 | 127,2 |
Рис. 12.3. Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від величини площі торгового залу
Це пояснюється такими причинами:
— високе навантаження на 1 м2 торгової площі в магазинах з дуже малою торговою площею (до 75 м) викликане тим, що вони розміщені в місцях з підвищеною інтенсивністю потоків покупців. Однак у цих магазинах не створюються елементарні умови для покупців, низька культура обслуговування;
— зниження товарообігу на 1 м2 торгової площі в другій групі магазинів (76— 150 м2) викликане необхідністю створення нормальних умов покупцям для придбання товарів і підвищення культури їх обслуговування;
— дальше зменшення даного показника спричинене недовикористанням торгової площі, оскільки кожний магазин має певний радіус дії.
Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від величини площі торгового залу описується рівнянням гіперболи, яке можна використовувати для визначення раціональних розмірів магазинів:
Збільшення площі торгового залу магазину позитивно впливає на продуктивність праці продавців (рис. 12.4) за рахунок:
— розширення асортименту товарів, у результаті чого зростає комплексність і завершеність купівель, а отже, зростає товарообіг магазину;
— упровадження прогресивних методів продажу товарів, що сприяє підвищенню продуктивності праці продавців;
— застосування високопродуктивного торговельно-технологічного обладнання;
— установлення раціональних режимів роботи працівників, суміщення професій тощо.
Рис. 12.4. Залежність товарообігу на 1 продавця від величини площі торгового залу
Однак збільшення розмірів торговельних підприємств має свої розумні межі, перехід за які значно зменшує переваги роздрібних торговців. Межі збільшення розмірів підприємств визначаються місткістю місцевого ринку, тому значне збільшення розмірів магазинів призводить до їх недостатнього використання та зниження ефективності роботи і відповідного дальшого зниження продуктивності праці працівників прилавка.
РОЗДІЛ 13 БУДОВА, УЛАШТУВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
13.1. Будова і технологічне планування магазинів
Приміщення магазину
Розміщення приміщень магазину
13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень
Вимоги до планувань торговельних залів
Зона входу-виходу
Зона викладки товарів
Вузол розрахунку