Що являє собою державна санітарно-епідеміологічна служба України?
Для профілактики захворювань, розробки нормативів та правил, а також для контролю за їх дотриманням у системі МОЗ створено органи санітарно-епідеміологічної служби.
Основною установою цієї служби є санітарно-епідеміологічні станції (CEC) обласного, міського та районного тип); які здійснюють усі види санітарної та проти епідеміологічної діяльності на територіях, які вони обслуговують. Основні напрямки роботи CEC визначає Положення про державний санітарний нагляд.
Основним завданням санітарно-епідеміологічної служби є нагляд і контроль за дотриманням санітарного законодавства при проектуванні, будівництві та експлуатації промислових підприємств та інших об’єктів виробничої діяльності.
Яку діяльність здійснюють органи санітарного нагляду?
Державний санітарний нагляд здійснює санітарно-епідеміологічна служба, яка вивчає пріоритетні заходи щодо профілактики захворювань та охорони здоров’я населення від шкідливого впливу чинників навколишнього та виробничого середовища, визначає об’єкти і періодичність проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Практична діяльність органів санітарного нагляду здійснюється у вигляді двох універсальних форм роботи - запобіжного й поточного санітарного нагляду.
Що таке запобіжний державний санітарний нагляд?
Запобіжний державний санітарний нагляд полягає у здійсненні контролю за дотриманням санітарних правил і гігієнічних нормативів ПІД час проектування, будівництва, реконструкції та введення в експлуатацію промислових об’єктів або визначення придатності земельних ділянок для їх розміщення.
В процесі цього виду нагляду СЕС здійснюють санітарно-гігієнічну експертизу проектів національних, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку, документації, що стосується планування й забудови населених пунктів, проекти будівництва, нової техніки, технології і всього того, що може завдати шкоди здоров’ю людей. Перед введенням в експлуатацію здійснюють санітарне обстеження збудованих об’єктів на предмет дотримання при будівництві проектних положень.
Що таке поточний санітарний нагляд?
Поточний санітарний нагляд здійснюється на промислових об’єктах у стадії їх експлуатації. Його мета полягає у тому, щоб здійснювати нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства на діючих підприємства і інших видах виробничої діяльності.
Шляхом поточного санітарного нагляду здійснюють планомірне вивчення умов праці та їх вплив на стан здоров’я і захворюваність працівників. Контролюють своєчасність проведення обов’язкових медичних оглядів та розслідування причин професійних захворювань, отруєнь і т. ін.
На об’єктах,що функціонують, перевіряється санітарно-гігієнічних стан умов праці, відповідність їх гігієнічним нормативам, оцінюється виконання приписів органів санітарного нагляду, а також дотримання санітарного режиму і функціонування санітарно-технічних споруд.
При появі інфекційних захворювань або при виході з ладу санітарно-технічних споруд здійснюється позапланова експертна перевірка об’єктів.
Які права надані органам санітарного нагляду?
Посадові особи органів державного санітарного нагляду мають право безперешкодно входити на всі об’єкти нагляду, надавати обов’язкові приписи для виконання, вказівки щодо усунення порушень.
У разі порушення санітарного законодавства вони мають право вживати такі заходи:
обмежувати, забороняти чи припиняти діяльність об’єктів будь-якого призначення;
забороняти чи призупиняти будівництво або реконструкцію об’єктів за проектами, що не мають позитивної санітарної експертизи;
вносити подання про відсторонення від роботи осіб, які порушують вимоги санітарного законодавства;
обмежувати, зупиняти або забороняти викиди шкідливих речовин за умови порушення вимог санітарних нормативів і т. і н;
застосувати адміністративні санкції.
Яка відповідальність настає за порушення вимог санітарного законодавства?
За порушення чинного санітарного законодавства або відмову надати необхідні документи санітарні органи державного нагляду мають право притягати винних осіб до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності. На посадових осіб, винних у вчиненні санітарних правопорушень, в адміністративному порядку згідно з КУАТТ накладаються штрафні санкції, які виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм.
Об’єкти господарювання, які порушили санітарне законодавство, що призвело до втрати працюючими працездатності, інвалідності або смерті, зобов’язані відшкодувати потерпілим завдану шкоду і компенсувати додаткові витрати на проведення санітарних та протиепідемічних заходів та витрати лікувально-профілактичних закладів, що надавали медичну допомогу.
Діяння вчинені внаслідок порушення вимог санітарного законодавства, які призвели до втрати здоров’я, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно зі ст. 238 Кримінального кодексу.
Що таке умови праці?
Які чинники формують умови праці?
Як характер праці впливає на функціонування організму?
Чим характеризується фізіологія фізичної праці?
Чим характеризується фізіологія розумової праці?
На які категорії поділяється фізична праця за енерговитратами організму?
Що таке стан втоми і перевтоми?
Як оцінюються умови праці?
Які бувають категорії важкості (тяжкості) праці?