Охорона праці - Москальова В.М - Чим характеризується фізіологія розумової праці?

Для розумової праці характерним є те, що мозок виконує не тільки координаційні функції, але є основним працюючим органом, що сприймає інформацію, створює нові функціональні зв’язки, нові умовні рефлекси, підвищує увагу, посилює пам’ять, напруження здорового та слухового аналізаторів. Напруженість органів чуття при розумовій діяльності може зростати до 10 разів, що зумовлює більш жорсткі вимоги до рівня шуму та інших шкідливих чинників.

Для розумової діяльності характерна мала рухливість, вимушена одноманітна поза, що зумовлює застійні явища у м’язах ніг та окремих органах й погане постачання в мозку киснем. Мозок становить біля 1,5 % маси тіла, але споживає понад 20 % енергетичних ресурсів організму. Порівняно з станом спокою приплив крові до працюючого мозку збільшується в 10 разів і при цьому зменшується наповнення кров’ю судин, кінцівок і очеревини.

При напруженій розумовій роботі змінюються функції дихальної системи, порушується рівновага процесів гальмування і збудження, відхиляється від норми тонус м’язів внутрішніх органів, кровоносних судин, особливо судин серця і мозку, посилюється білковий і вуглеводний обмін, підвищується артеріальний тиск та частота дихання.

Таким чином, розумова праця накладає на організм високі вимоги, інтенсивність праці погіршує гостроту зору, стійкість ясного бачення, збільшує час зорової моторної реакції та ступінь напруження уваги. Формальне завершення робочого дня не призводить до припинення професійно спрямованої розумової діяльності, що викликає стан втоми, а при її накопиченні перевтоми.

На які категорії поділяється фізична праця за енерговитратами організму?

За величиною загальних енерговитрат організму фізична робота поділяється на три категорії:

Легка - під час роботи людина витрачає до 150 ккал/год.;

Середньої тяжкості - при виконанні якої людина постійно рухається або переносить вантажі масою до 10 кг, витрачаючи при цьому до 151—250 ккал/год.;

Важка - під час такої роботи людина витрачає 251 -300 ккал/год., переносячи вантажі понад 10 кг і ін.

Що таке стан втоми і перевтоми?

Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини внаслідок реакції центральної нервової системи на фізичну або розумову працю.

Втома створює гострий конфлікт між вимогами до роботи та можливістю організму через зниження якісних та кількісних показників працездатності. Щоб вирішити цей конфлікт, людина змушена мобілізувати внутрішні ресурси та перейти на більш високий енергетичний рівень функціонування організму.

У стані втоми знижується ступінь навичок, порушується точність та координація рухів, послаблюється воля, контроль за діями, що призводить до помилкових дій. Ознаками втоми є поява помилок у роботі, сонливість удень і безсоння вночі і т. ін.

Втома є захисною реакцією організму, спрямованою проти виснаження функціонального потенціалу людини, вона після відпочинку має зникати, а працездатність має поновлюватися. Якщо відчуття втоми після відпочинку не минає, то це свідчить про перевтому, коли втома від попередніх днів праці накопичується.

Перевтома - це високий ступінь втоми, внаслідок чого створюється різка невідповідність між затратою енергії організмом при роботі і процесом її відновлення. Перевтома знижує опір організму до шкідливої дії зовнішнього та виробничого середовища, до інфекційних захворювань і отруйних речовин. Перевтома може призвести до захворювань центральної нервової системи - неврозів, неврастенії, істерії і т. ін. Для зняття перевтоми необхідне медичне втручання.

Отже, втома - це нормальній природний стан працюючої людини, який усувається після одноразового відпочинку, а перевтома — це патологічний процес, який відпочинком зняти вже не вдається.