Електричний заряд на частках дисперсної фази є важливою властивістю аерозолю. Пилові частки, які потрапляють у повітря, несуть на собі електричний заряд. Частки отримують заряд через тертя, биття одна з одною або адсорбцію іонів атмосфери. Заряд залежить від хімічної природи речовини. Від’ємними зарядами відрізняється металевий пил, неметалевий пил - позитивними. Різнойменний заряд пилових часток сприяє швидкій конгломерації і осіданню їх з повітря. Однойменний заряд обумовлює більшу стабільність аерозолю.
Частки пилу, що несуть на собі заряд, затримується в органах дихання у більшій кількості, ніж нейтральні пилові частки.
Що таке радіоактивність пилу?
Радіоактивний пил - це аеродисперсна система, що складається із газоподібного дисперсного середовища і твердої дисперсної фази, що володіє радіоактивністю. Радіоактивні аерозолі за походженням поділяються на природні і штучні. При добуванні уранових і деяких нерадіоактивних покладів утворюються радіоактивні аерозолі розміром 0,001-10 мкм.
Штучні радіоактивні аерозолі утворюються внаслідок ядерних вибухів, при технологічних або аварійних викидах підприємств ядерно-енергетичного комплексу. При вдиханні такого пилу основна небезпека для людини обумовлюється показниками властивими для звичайних аерозолів і фізико-хімічними властивостями радіоактивного аерозолю.
Радіоактивні аерозолі, які потрапили на шкіряні покрови, можуть спричинити променеві опіки. Важкорозчинні радіоактивні ізотопи тривало затримуються в легенях і лімфатичних вузлах та спричиняють опромінення їх тканин, легкорозчинні абсорбуються в крові і стають джерелом внутрішнього опромінення тканин.
Яким чином впливає пил на організм людини?
Пил може чинити фіброгенну, токсичну, подразнюючу, алергічну, канцерогенну, радіоактивну фотосенсибілізуючу дію.
Пилові професійні захворювання легенів - це один із найтяжчих і розповсюджених в цілому світі вид професійних захворювань, боротьба з яким має велике соціальне значення.
Основними пиловим профзахворюваннями є пневмоконіози, хронічний бронхіті захворювання верхніх дихальних шляхів.
До числа вкрай рідких пилових захворювань відносяться новоутворення органів дихання.
Які бувають пилові професійні захворювання легенів?
Розвиток професійних легеневих захворювань починається через накопичення пилу в альвеолах, в міжальвеолярних перегородках, дрібних лімфатичних вузлах і по ходу лімфатичних судин. Там, де накопичується пил, відбувається розростання сполучної тканини, що веде до порушення функції легенів і серця. Сполучна тканина зморщується, утворюються рубці, здавлюються судини, порушується функція дихання, кровообігу, виникають застійні явища. Так розвивається картина легеневого фіброзу, відомого як пневмоконіоз (від грецьк. легені, пил).
Пневмоконіоз—хронічне професійне пилове захворювання легенів, що характеризується розвитком фіброзних змін внаслідок тривалої інгаляційної дії фіброгенних виробничих аерозолів.
Як класифікуються пневмоконіози?
Класифікація пневмоконіозів, яку затверджено МОЗ, групується на етіології, що залежить від виду виробничого пилу. За цією класифікацією пневмоконіози поділяють на шість груп: силікоз, силікатоз, металоконіоз, карбоконіоз, пневмоконіоз від змішаного пилу, пневмоконіоз від органічного пилу.
1. Силікоз-пневмоконіоз, обумовлений вдиханням кварцового пилу, який містить вільний діоксид кремнію і його модифікації в кристалічній формі. Силікоз—найбільш тяжка і розповсюджена форма пневмоконіозу, що розвивається в різні строки роботи в умовах пилового впливу. Розповсюдженість, швидкість розвитку захворювання і ступінь його вираженості знаходиться у залежності від умов праці, дисперсності, концентрації кварцового пилу.
Характерним для силікозу є його прогресування навіть після припинення роботи у пиловій професії.
2. Силікапюзи - пневмоконіози, що виникають від вдихання пилу мінералів, які містять діоксид кремнію у зв’язаному стані з різними елементами: алюмінієм, магнієм, залізом, кальцієм і т. ін. (каоліноз, азбестоз, талькоз, цементоз, слюдяний пневмоконіоз і ін.).
3. Метал о кап іоз и - пневмоконіози від дії пилу металів: заліза, алюмінію, олова, барію, марганцю і ін. (сідероз, алюміноз, барітоз,манганокатіоз і ін.)
4. Пневмоконіоз від змішаного пилу:
а) значним вмістом вільного діоксиду кремнію - понад 10 %;
б) такі, що не мають у складі діоксиду кремнію не більше 10%.
5. Пневмоконіоз від органічного пилу: рослинний - бісиноз (від пилу бавовни і льону), багасоз (від пилу цукрової тростини), фермерські легені (від сільськогосподарського пилу, який містить грибки), синтетичний (від пилу пластмас), а також від дії сажі — промислового вуглецю.
6. Карбоконіоз — розвивається у зварювальників, які виконують роботи у погано вентильованих приміщеннях.
Прояви пневмоконіозів різні, але всім їм притаманні загальні риси: задишка, біль у грудях і сильний кашель. З прогресуванням пневмоконіозу з’являється мокротиння, потім виникає легенева недостатність, зменшується легенева вентиляція, скорочується час затримки дихання.
Як класифікуються пневмоконіози?
Яку дію може спричинити виробничий пил?
Як здійснюється гігієнічне нормування пилу?
Які існують заходи профілактики пилових захворювань?
Що належить до технологічних заходів і методів боротьби із запиленістю повітря?
Що належить до санітарно-технічних заходів боротьби з запиленістю повітря робочої зони?
Що відносять до медико-профілактичних заходів боротьби з пиловою патологією?
Що належить до лікувально-профілактичних заходів боротьби з пилом?
Що належить до організаційних заходів боротьби з пилом?