Банківський нагляд - Васюренко O.B. - 6.3. Реорганізація банку за рішенням його власників

Реорганізація банку за рішенням його власників розпочинається після отримання дозволу Національного банку на реорганізацію і затвердження плану реорганізації.

При цьому банк-правонаступник повинен відповідати вимогам щодо дотримання економічних нормативів у його діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування, установленим законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Банк, що реорганізовується, подає звітність згідно з порядком, установленим нормативно-правовими актами Національного банку, до дня внесення запису про державну реєстрацію його припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Національний банк має право вимагати від банків — учасників реорганізації надання інформації про стан здійснення реорганізації відповідно до затвердженого Національним банком плану реорганізації.

Порядок надання Національним банком дозволу на реорганізацію банку.

Банк, що реорганізовується, і банк-правонаступник (у разі приєднання) для отримання дозволу Національного банку на реорганізацію і затвердження плану реорганізації подають до Національного банку або територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що реорганізовується, і банку-правонаступника такі документи:

— заяву про надання дозволу на реорганізацію, підписану головою спостережної ради і головою правління кожного з банків — учасників реорганізації. У заяві має бути зазначено: спосіб реорганізації; майбутнє місцезнаходження банку-правонаступника; перелік усіх документів, що додаються до заяви;

— обґрунтування, розрахунки та прогнозний баланс банку-правонаступника, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банку-правонаступника;

— протоколи загальних зборів учасників;

— план реорганізації банку;

— рішення спостережної ради банку щодо реорганізації дочірнього банку;

— копію платіжного документа про внесення плати за послуги.

Обґрунтування та розрахунки позитивних наслідків для кредиторів і вкладників після реорганізації мають містити таку інформацію: підстави прийняття рішення про реорганізацію; висновок про доцільність реорганізації та позитивні наслідки для вкладників та інших кредиторів банку після реорганізації; розмір статутного капіталу та регулятивного капіталу банку-правонаступника; про забезпечення банку-правонаступника приміщенням або про заходи, яких банк — учасник реорганізації вживає для дотримання цих вимог згідно з планом реорганізації; прогнозний розрахунок економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, протягом наступних трьох місяців після консолідації балансів (розподілу балансу).

До обґрунтування додається статистична звітність банків-учасників реорганізації за останній місяць станом на перше число місяця, що передує зверненню до Національного банку про надання дозволу на реорганізацію банків: оборотно-сальдовий баланс — ф. 10 (місячна); звіт про дотримання економічних нормативів — ф. 611 (місячна). Також до обґрунтування додається перелік видів діяльності (операцій), які банк має намір здійснювати на підставі банківської ліцензії і письмового дозволу Національного банку.

Обґрунтування підписується головою спостережної ради і головою правління кожного з банків — учасників реорганізації.

Складення прогнозного балансу банку-правонаступника здійснюється з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку.

План реорганізації затверджується загальними зборами учасників банку, що реорганізовується, а також банку-правонаступника у разі здійснення реорганізації шляхом приєднання. Якщо реорганізація здійснюється шляхом злиття, приєднання та до угоди про злиття, приєднання включено умови реорганізації, то план реорганізації може бути затверджений спостережною радою банків — учасників реорганізації.

Банки, що реорганізовуються шляхом злиття або приєднання, для отримання дозволу Національного банку на реорганізацію та затвердження плану реорганізації подають такі документи: угоду про злиття, приєднання банків, укладену банками, що реорганізовуються; висновок та відповідний дозвіл Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством України.

Національний банк перевіряє пакет документів, поданий банком, що реорганізовується, і банком-правонаступником на відповідність вимогам банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

Відповідне територіальне управління в тижневий строк з дати отримання документів від банку, нагляд за діяльністю якого здійснює Національний банк відповідно до переліку, визначеного Комісією Національного банку, надсилає до Національного банку відповідні документи та інформацію щодо їх комплектності.

Відповідне територіальне управління у двотижневий строк з дати отримання документів від банку, нагляд за діяльністю якого здійснює територіальне управління Національного банку відповідно до переліку, визначеного Комісією Національного банку, надсилає до Національного банку відповідний пакет документів і висновок щодо доцільності проведення реорганізації.

Національний банк повідомляє банк про прийняття ним рішення про надання дозволу на реорганізацію в листі за підписом заступника Голови Національного банку — куратора служби банківського нагляду згідно з функціональним розподілом обов'язків або особи, яка виконує його повноваження.

Національний банк відмовляє в реорганізації, якщо: — проведення реорганізації банку загрожує інтересам кредиторів і вкладників, зокрема: банк-правонаступник не буде відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку щодо дотримання економічних нормативів та порядку реєстрації і ліцензування діяльності банків; банк-правонаступник разом з його дочірніми, асоційованими підприємствами за результатами консолідованої фінансової звітності не буде дотримуватися економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку; розмір статутного капіталу банку-правонаступника менший, ніж розмір, передбачений Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 31); є рішення суду, яке унеможливлює проведення реорганізації;

— документи, подані для отримання дозволу на реорганізацію, містять недостовірну інформацію;

— подано неповний пакет документів або ці документи не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку;

— учасникам банків, які проводять реорганізацію, відмовлено в наданні дозволу на придбання істотної участі в банку.