Банківський нагляд - Васюренко O.B. - Здійснення фінансового оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів.

Реструктуризація банку — це фінансове оздоровлення банку з метою його виходу з кризи та забезпечення подальшого розвитку.

При цьому фінансове оздоровлення банку передбачає комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку (зокрема, забезпечення достатності капіталу, підвищення платоспроможності, ліквідності, дохідності, поліпшення структури активів та зобов'язань) та усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

Реструктуризація банку здійснюється за рішенням його власників або за рішенням тимчасової адміністрації, погодженим з Національним банком України (рис. 6.3).

Здійснення фінансового оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів.

За пропозицією тимчасового адміністратора для фінансового оздоровлення банку можуть бути залучені інвестори (юридичні та фізичні особи, які не є учасниками банку). Залучення інвесторів передбачає збільшення статутного капіталу банку та набуття ними участі в банку шляхом викупу акцій (часток, паїв) банку. Викуп особами, які не є учасниками банку, 50 та більше відсотків статутного капіталу банку є продажем банку. Продаж банку інвесторам здійснюється за умови взяття ними зобов'язань щодо фінансового оздоровлення банку.

Тимчасовий адміністратор має право надати Національному банку пропозиції щодо фінансового оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів, якщо банк порушує норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3) та за наявності хоча б однієї з таких умов:

— є незадоволені вимоги кредиторів через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку;

— значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) становить менше 10 % і надходжень коштів недостатньо для підвищення ліквідності до нормативного рівня.

Фінансове оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів здійснюється відповідно до Програми фінансового оздоровлення, яка складається за пропозиціями інвесторів та схвалюється Комісією Національного банку.

Інвестор повинен мати кошти, активи в розмірі, достатньому для виконання заходів Програми фінансового оздоровлення, виконання яких на нього покладається, у тому числі власні кошти для формування статутного капіталу.

Особа, яка має намір стати інвестором, зобов'язана подати тимчасовому адміністратору: заяву про намір взяти участь у фінансовому оздоровленні банку; нотаріально засвідчену копію установчих документів або копію паспорта (для фізичної особи); копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально; попередні пропозиції щодо фінансового оздоровлення банку із зазначенням розміру коштів, які можуть бути використані особою для внесення до статутного капіталу та фінансового оздоровлення банку; інформацію про свій фінансовий стан та документи, що підтверджують наявність у нього коштів у розмірі, достатньому для реалізації запропонованих ним заходів фінансового оздоровлення банку відповідно до вимог до учасників банку під час створення банку.

Особа, яка за рішенням тимчасового адміністратора може бути інвестором, має право на ознайомлення з інформацією щодо банку та його фінансового стану, зокрема про: склад учасників банку; розмір регулятивного капіталу; стан дотримання обов'язкових економічних нормативів; вартість активів банку за результатами їх класифікації, у тому числі негативно класифікованих; обсяг зобов'язань банку перед кредиторами, у тому числі строкових та прострочених; стан кореспондентських рахунків.

Після ознайомлення з інформацією щодо банку та його фінансового стану особа, що має намір стати інвестором, подає тимчасовому адміністратору пропозиції щодо конкретних заходів, які пропонується вжити з метою оздоровлення банку, перелік юридичних осіб, які можуть бути залучені до їх виконання (перелік виконавців Програми фінансового оздоровлення), та інформацію щодо активів, які пропонуються для обміну на активи банку.

Разом з пропозиціями тимчасовому адміністратору подаються визначені ним документи, які підтверджують відповідність виконавців Програми фінансового оздоровлення вимогам.

Банк — виконавець Програми фінансового оздоровлення, який залучається для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, обов'язково подає тимчасовому адміністратору фінансову звітність (річну за останній рік та квартальну, складену в поточному звітному році).

Небанківська фінансова установа — виконавець Програми фінансового оздоровлення, яка залучається для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, обов'язково подає тимчасовому адміністратору: копію установчих документів; фінансову звітність (річну за останній рік, підтверджену аудитором, та квартальну, складену в поточному звітному році); копію ліцензії на право здійснення операцій відповідно до Програми фінансового оздоровлення; інформацію про незастосування до неї протягом останніх 12 місяців заходів впливу, підтверджену Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України; документ, що підтверджує відсутність заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

Виконавці Програми фінансового оздоровлення повинні мати кошти, активи в розмірі, необхідному для виконання заходів, виконання яких покладається на них згідно з Програмою фінансового оздоровлення.

Банк може бути залучений до виконання Програми фінансового оздоровлення для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, за умови дотримання таких вимог: прибуткова діяльність за останній звітний рік та протягом поточного року; незастосування до нього заходів впливу за порушення банківського законодавства протягом останніх шести місяців; дотримання протягом останніх шести місяців економічних нормативів, нормативу обов'язкового резервування, порядку формування резервів під активні операції, установленого Національним банком.

Небанківська фінансова установа може бути залучена до виконання Програми фінансового оздоровлення для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, за умови дотримання обов'язкових нормативів достатності капіталу та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

Тимчасовий адміністратор під час аналізу пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку зобов'язаний ознайомитися з активами, які пропонуються для обміну на активи банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, та має право вимагати проведення їх незалежної оцінки.

Тимчасовий адміністратор зобов'язаний звернутися до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду) для отримання інформації про показники діяльності банку, що є інвестором або виконавцем Програми фінансового оздоровлення, якщо Програма фінансового оздоровлення передбачає переведення на такий банк зобов'язань.

Тимчасовий адміністратор приймає рішення про залучення не-банківської фінансової установи Для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового Оздоровлення, після проведення консультацій з Національним банком.

Тимчасовий адміністратор за результатами аналізу наданих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку, документів та проведених консультацій визначає інвесторів та виконавців Програми фінансового оздоровлення.

Інвесторами за участю тимчасового адміністратора Та з урахуванням позиції кредиторів щодо реструктуризації заборгованості банку складається Програма фінансового оздоровлення. До складання та виконання Програми фінансового оздоровлення можуть бути залучені також учасники банку.

Банк, який є інвестором або виконавцем Програми фінансового оздоровлення, надає тимчасовому адміністратору бізнес-план, який містить заходи щодо його участі в Програмі фінансового оздоровлення та прогнозні показники діяльності після її завершення. Банк-інвестор до бізнес-плану додає прогнозний консолідований баланс на першу звітну (річну) дату його діяльності разом з іншими учасниками консолідованої групи після завершення Програми фінансового оздоровлення та розрахунок економічних нормативів на підставі консолідованої фінансової звітності.

Небанківська фінансова установа — виконавець Програми фінансового оздоровлення має надати тимчасовому адміністратору рішення її виконавчого органу про участь у Програмі фінансового оздоровлення.

У Програмі фінансового оздоровлення мають бути визначені заходи з фінансового оздоровлення банку (у тому числі реструктуризація капіталу, активів та зобов'язань банку), строки та умови їх виконання, інвестори, виконавці Програми фінансового оздоровлення, а також інші заходи, які забезпечать приведення діяльності банку у відповідність до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Національного банку (рис. 6.4).

Складовою Програми фінансового оздоровлення є прогнозні показники діяльності банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення, банку-інвестора за результатами консолідованої фінансової звітності, а також банку -г- виконавця Програми фінансового оздоровлення. Зазначені показники на момент завершення Програми фінансового оздоровлення мають Відповідати встановленим Національним банком економічним нормативам.

Термін реалізації Програми фінансового оздоровлення, крім випадку продажу банку, не повинен перевищувати терміну повноважень тимчасової адміністрації.

Реструктуризація капіталу банку передбачає виконання заходів, які забезпечують збільшення регулятивного капіталу до розміру нормативних значень капіталу із запасом його стійкості не менше 20 відсотків.

Реструктуризація капіталу банку може здійснюватися так: збільшення статутного капіталу банку; викуп інвесторами акцій (часток, паїв), належних банку або учасникам банку, за їх згодою; збільшення регулятивного капіталу шляхом переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом (депозитом) у субординований борг; збільшення регулятивного капіталу за рахунок внутрішніх джерел.

Реструктуризація активів банку передбачає виконання заходів щодо управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу, поліпшення якості, підвищення ліквідності та дохідності.

Управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу може здійснюватися шляхом: реструктуризації заборгованості боржників банку; стягнення заборгованості з боржників банку; порушення процедури банкрутства боржників банку.

Поліпшення якості активів та зменшення обсягу негативно класифікованих активів може здійснюватися так: продаж негативно класифікованих активів, активів, які не дають прибутку, або основних засобів, які не використовуються в діяльності банку та не користуються попитом на ринку; продаж відокремлених підрозділів банку або їх частин; обмін негативно класифікованих активів банку на активи, які не є негативно класифікованими.

Заходи щодо поліпшення ліквідності активів банку можуть здійснюватися шляхом: диверсифікації активів і зобов'язань за строками; обміну низьколіквідних активів, які не належать до негативно класифікованих, на ліквідні активи; розміщення коштів у безризикові активи (державні цінні папери або депозитні сертифікати Національного банку).

Підвищення дохідності активів може здійснюватися шляхом обміну низькодохідних активів банку на більш дохідні активи, але з меншою ліквідністю або з довшим строком виконання зобов'язань тощо.

Реструктуризація зобов'язань банку може здійснюватися шляхом: відстрочення (розстрочення) кредиторської заборгованості, перегляду строків сплати відсотків (комісій); переоформлення кредиторської заборгованості в боргові цінні папери (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо); переведення зобов'язань до інвестора, виконавця Програми фінансового оздоровлення, у тому числі з відстроченням (розстроченням) боргів; переоформлення боргу банку перед кредиторами за вкладом (депозитом) на участь у статутному капіталі банку шляхом продажу акцій (часток, паїв), викуплених

банком або додатково випущених у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу; переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом (депозитом) у субординований борг; прощення кредитором боргу (його частини) банку.

Заходи з фінансового оздоровлення банку можуть передбачати також таке: надання банком — виконавцем Програми фінансового оздоровлення кредиту (зокрема на умовах субординованого боргу) банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення; надання інвестором, банком виконавцем Програми фінансового оздоровлення банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення, гарантій, порук, майнових поручительств для отримання кредитів в інших банках; розміщення інвесторами, виконавцями Програми фінансового оздоровлення депозитів (вкладів) у банку на пільгових для нього умовах; відмову від виплати дивідендів та спрямування відповідних коштів на збільшення статутного капіталу; визначення джерел погашення боргу перед кредиторами; залучення, до роботи, в банку осіб, запропонованих інвесторами; реструктуризацію структурних підрозділів банку; скорочення чисельності працівників банку; призначення нових керівників банку.

Тимчасовий адміністратор зобов'язаний забезпечити складання Програми фінансового оздоровлення відповідно до вимог Національного банку. На розгляд Національного банку разом з Програмою фінансового оздоровлення тимчасовий адміністратор подає: бізнес-план банку-інвестора; бізнес-план банку — виконавця Програми фінансового оздоровлення; рішення виконавчого органу небанківської фінансової установи — виконавця Програми фінансового оздоровлення про участь у Програмі фінансового оздоровлення; документи про небанківську фінансову установу — виконавця Програми фінансового оздоровлення, що надавалися тимчасовому адміністратору; документи про інвесторів, що надавалися тимчасовому адміністратору; договори (проекти договорів), потрібні для реалізації Програми фінансового оздоровлення; документи для отримання дозволу Національного банку на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (у разі переоформлення заборгованості банку перед кредиторами як субординований борг); довідку-характеристику щодо активів, банку, які відповідно до Програми фінансового оздоровлення передбачається продати, обміняти з урахуванням їх класифікації, а також щодо активів, які банк має отримати в результаті обміну, складену тимчасовим адміністратором; висновки суб'єктів оціночної діяльності стосовно оцінки окремих активів або відокремлених підрозділів банку (їх частин), щодо яких тимчасовий адміністратор прийняв рішення про незалежну оцінку; обґрунтований висновок тимчасового адміністратора щодо отримання економічного ефекту від реалізації Програми фінансового оздоровлення.

Рішення про схвалення Програми фінансового оздоровлення приймається на підставі висновку підрозділу центрального апарату Національного банку, що здійснює функції банківського регулювання та нагляду, про можливість фінансового оздоровлення банку за Програмою фінансового оздоровлення та поданих тимчасовим адміністратором документів. Рішення приймається у строк не пізніше 15 робочих днів з дня подання тимчасовим адміністратором документів.

Якщо Програма фінансового оздоровлення передбачає продаж банку, то схвалення Програми фінансового оздоровлення Національним банком означає також згоду на продаж.

Після схвалення Програми фінансового оздоровлення Національним банком тимчасовий адміністратор видає наказ про збільшення статутного капіталу банку, організовує додаткову емісію акцій банку та їх розміщення серед інвесторів відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Після завершення продажу банку, здійснення заходів Програми фінансового оздоровлення щодо зміни керівників банку та укладання договорів, що забезпечують реструктуризацію активів та зобов'язань банку, Національний банк може прийняти рішення про припинення тимчасової адміністрації.