Робота з лазерами залежно від їх конструкції, потужності, умов експлуатації може супроводжуватися на організм працюючих несприятливими виробничими чинниками, які поділяються на основні і супутні.
До основних чинників, що виникають при роботі лазерів, відноситься пряме, дзеркальне, дифузно відбите і розсіяне випромінювання, ступінь вираження яких визначається особливостями технологічного процесу.
До супутніх чинників відноситься комплекс фізичних і хімічних факторів, які мають гігієнічне значення та можуть посилювати несприятливу дію випромінювання на організм, а в деяких випадках навіть мають самостійне значення.
За способом утворення несприятливі чинники поділяються на 2 групи.
До І -ї групи відносяться чинники, що виникають внаслідок власне роботи лазерів, ступінь вираження яких залежить від фізико-технічних параметрів лазерної установки.
До 2-ї групи належать чинники, що утворюються при взаємодії лазерного випромінювання з матеріалами, які обробляються, або з різними елементами системи за ходом променя (табл. 2.8).
Утворення супутніх чинників залежить від потужності випромінювання конструктивних особливостей лазерних установок, фізико-хімічних властивостей матеріалів, що обробляються, санітарно-технічного обладнання технологічних лазерних установок і виробничих приміщень. Робота лазерних установок супроводжується шумом, який може досягати 70-80 дБ, а також мають місце звукові імпульси з рівнем інтенсивності 100-120 дБ, які виникають внаслідок переходу світлової енергії в механічну в місцях дотику променя з поверхнею, що обробляється, або за рахунок роботи механічних елементів установки.
Таблиця 2.8. Виробничо-професійні чинники при роботі з джерелами лазерного випромінювання
Група | Несприятливі чинники | Джерела (причини виникнення) |
1-а | Лазерне, пряме випромінювання Імпульсні світлові спалахи УФ-випромінювання Озон і оксиди азоту Шум М’яке рентгенівське випромінювання ’ Електромагнітні поля радіочастот Агресивні і токсичні рідини | Лазер (активне тіло). Випромінювання імпульсних ламп накачки. Випромінювання імпульсних ламп накачки; кварцові, газорозрядні трубки і кювети. Іонізація повітря при розрядці імпульсних ламп накачки. Робота допоміжних елементів лазерної установки. Робоча напруга лазера понад 10 кВ. ВЧ- і УВЧ накачка. Активне середовище, охолоджуючі рідини |
2-а | Дифузно і дзеркально відбите лазерне випромінювання Розсіяне лазерне випромінювання Світлові спалахи Імпульсний шум Забруднення повітряного середовища аерозолями і газами Електричні поля високої інтенсивності Високотемпературна плазма, що є джерелом короткочасного рентгенівського і нейтронного випромінювання (у фокусі лазерного променя) | Взаємодія лазерного променя з різними елементами за ходом променя Взаємодія лазерного променя з неоднорідними середовищами Випромінювання плазмового смолоскипа (факела) Звукові імпульси внаслідок взаємодії імпульсного лазерного променя з матеріалом, що обробляється Продукти деструкції матеріалів, що обробляються лазерним променем Взаємодія особливо потужного лазерного випромінювання з речовиною, що обробляється |
Розряди ламп накачки, а також взаємодія променя з повітрям супроводжується виділенням озону і оксиду азоту.
Де використовуються лазери?
Завдячуючи своїм унікальним властивостям, лазери мають виключно широке використання у різних галузях промисловості, науки, техніки, зв’язку, сільському господарстві, медицині і т. ін.
В геодезії широко використовуються різні типи лазерних світлодальномірів, в яких застосовуються твердотільні, газові і напівпровідникові лазери.
Невелике розходження лазерного променя, можливість фокусуватися і створювати величезні щільності енергії, дозволяють використовувати їх при будівництві великих інженерних споруд в машинобудівній, електронній, приладобудівній та інших галузях промисловості та медицини.
Газові гелійносонові і аргонові лазери, що працюють у безперервному режимі, використовують в геології для об’ємного відтворення предметів.
В метеорології лазери використовують для контролю забруднення навколишнього середовища.
Лазери також використовуються в багатьох галузях господарювання з технологічною метою. Першою технологічною операцією, яка була виконана з допомогою лазера, було свердління отворів у надтвердих матеріалах (алмазах). Ці операції широко застосовуються у виробництві годинникових рубінових і технологічних каменів.
Концентрація лазерного випромінювання в пучках малого діаметра дає можливість створювати дуже високу щільність енергії, необхідної для різання високотвердих матеріалів — сталей, твердих сплавів, алмазів і т. ін.
Розширення сфери використання лазерів сприяє збільшенню кількості працюючих, які підпадають під дію лазерного випромінювання. Ця умова ставить широке коло завдань з профілактики небезпечного і шкідливого впливу цього чинника оточуючого середовища на організм людини.
Від чого залежить безпека праці на лазерних установках?
Безпечні умови праці з лазерним устаткуванням забезпечуються сукупністю заходів, які залежать в першу чергу від класу лазера.
Для гігієнічної оцінки умов праці за шкідливістю виробничих чинників при роботі з джерелами лазерного випромінювання, керуються нормативними документами, що регламентують величину ГДК або ГДР відповідних чинників.
Основними законодавчими документами при оцінці умов праці з оптичними квантовими генераторами є: "Санітарні норми і правила улаштування і експлуатації лазерів"; методичні рекомендації "Гігієна праці при роботі з лазерами" і т. ін.
Всі лазери мають бути марковані знаком лазерної безпеки за ГОСТ 12.1.040-83 "Лазерна безпека. Загальні положення".
Методи і апаратура дозиметричного контролю лазерного випромінювання наведені в ГОСТ 12.1.031-81 "ССБТ. Лазери. Методи дозиметричного контролю лазерного випромінювання".
Профілактика ураження лазерним випромінюванням включає систему заходів інженерно-технічного, планувального, організаційного і санітарно-гігієнічного характеру.
При використанні лазерів П-ІП класів з метою захисту персоналу від опромінення застосовують огородження лазерної зони або екранування пучка випромінювання. Огородження і екрани мають виготовлятися з матеріалів, які мають незначний коефіцієнт віддзеркалювання, високу вогнестійкість і не виділяють токсичних речовин при дії на них лазерного випромінювання.
Лазери IV класу небезпеки розмішують в окремих ізольованих приміщеннях і забезпечують дистанційне управління їх роботою.
У приміщеннях, де розміщені лазери, влаштовують механічну припливно-витяжну вентиляцію для видалення можливих токсичних газів, пари і пилу. Для захисту від шуму використовують заходи звукопоглинання і звукоізоляції установок.
Якщо заходи колективного захисту не дають повної гарантії від опромінення і не забезпечують вимог санітарних правил, вдаються до засобів індивідуального захисту. До 313, що забезпечують безпечні умови праці при роботі з лазерами, відносяться спеціальні окуляри, щитки, що забезпечують зниження опромінення очей до ГДР.
Роботи, щодо обслуговування лазерних установок відносяться до робіт з шкідливими умовами праці. Відповідно до наказу МОЗ, працюючі на цих видах робіт мають проходити попередні і періодичні медичні огляди 1 раз на рік.
2.13. Електричні та електростатичні поля
Що таке електричні поля струмів промислової частоти?
Як впливають електричні поля на організм людини?
Як нормують електричні поля?
Які існують засоби захисту від дії ЕП?
Що таке електростатичне поле?
Де використовуються ЕСП?
Як впливає ЕСП на організм людини?
Як здійснюється гігієнічне нормування електростатичних полів?