Охорона праці - Москальова В.М - Які матеріали є вихідними для планування заходів спрямованих на поліпшення умов праці ?

Місця забирання води для потреб будівництва і в побутових приміщеннях слід погоджувати з санепідемстанцією.

Для забезпечення потреб у питній воді, слід встановлювати фонтанчики з розрахунку один на 150 працюючих на відстані не більш як 75 м від робочих місць. Влітку їх встановлюють під спеціальним навісом або в ізольованих приміщеннях з написом "Питна вода".

Якщо відсутнє централізоване водопостачання, воду слід завозити у спеціальних автоцистернах, які один раз на тиждень мають промиватися і дезінфікуватися. Крім того, бачки з питними фонтанчиками дезінфікують раз на місяць хлорним вапном протягом 30 хв., після чого промивають гарячою водою.

Організація харчування на будівельних майданчиках залежить від загальної кількості працюючих інформативних радіусів обслуговування. На приймання їжі та перехід до пунктів харчування має затрачатися не більше 40 хв.

Роботу пунктів харчування рекомендується організувати таким чином, щоб час, який витрачає один відвідувач на одержання і приймання їжі, не перевищував 20-25 хв.

На невеликих будівельних майданчиках влаштовують кімнати відпочинку і приймання їжі, яку працюючі приносять з собою.

Які вимоги до системи водопостачання та витрати води?

Вибір джерел водопостачання й норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв регламентуються в Правилах охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.

Норми витрати води на виробничі потреби залежать від технологічних особливостей виробничого процесу. Якість води має відповідати вимогам ГОСТу.

Норми витрати води на господарсько-питні потреби в цехах із значними тепловиділеннями -45 л на одну людину в зміну, а в інших цехах— 25 л за умови, що коефіцієнт нерівномірності становить 2,5 і 3,0 відповідно.

Норми витрати води у допоміжних будівлях:

у душових - 500 л на одну душову сітку за годину;

в умивальниках - 180-200 л на один кран за годину.

Які вимоги до системи каналізації?

Системи каналізації бувають загальносплавними, роздільними і напівроздільними. При загальносплавній каналізації атмосферні опади й фекально-господарські води надходять в одну каналізаційну мережу. При роздільній каналізації, атмосферні води виділяються окремо від фекально-господарських вод. При напівроздільній каналізації більш забруднені стічні води скидають у каналізацію, а решту атмосферних вод відводять по системі водостоків у річку.

При скиданні 1 м3 неочищених стічних вод витрачається 40-60 м3 природних чистих вод. Щоб очищені стічні води стали придатними для використання, потрібне 7— 14 кратне їх розбавлення.

Для скидання виробничих і господарських вод на підприємствах передбачають відповідні каналізаційні системи, які складаються з внутрішніх каналізаційних пристроїв, розміщених у будівлі, зовнішньої каналізаційної мережі (підземних труб, каналів, оглядових колодязів) насосних станцій, споруд для очистки, обеззаражування та утилізації стічних вод, випусків у водойми.

Підприємства перед скиданням у водойми стічних вод мають здійснювати їх очистку від токсичних речовин, використовуючи для цього механічні, хімічні, біологічні або комбіновані методи очищення.

Які матеріали є вихідними для планування заходів спрямованих на поліпшення умов праці ?

Основними напрямками при розробці комплексних планів мають бути поліпшення санітарно — гігієнічних, організаційних, психофізіологічних та інших умов праці. Сюди належить: зниження рівня виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності; встановлення раціонального режиму праці; організація перевезень робітників від місць проживання до місця роботи на окремі об’єкти; поліпшення безпеки та естетичних умов праці жінок та неповнолітніх і т. ін.

План має передбачати заходи, спрямовані на удосконалення всього комплексу чинників, якими характеризуються умови праці.

Сюди належить:

систематичний контроль за благоустроєм виробничих територій та приміщень;

забезпечення працюючих приміщеннями санітарно-побутового призначення;

благоустрій та озеленення території;

забезпечення працюючих ЗІЗ, спецодягом та спецвзуттям;

планові та капітальні ремонти будівель і споруд.

Вихідними матеріалами для планування заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, є:

дані статичної звітності про потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними травмуючими чинниками і причинами, та про освоєння коштів на заходи з охорони праці;

матеріалу обстежень в процесі контрольних перевірок структурних підрозділів з питань промислової безпеки, стану машин і устаткування, організації умов праці на робочих місцях;

акти про нещасні випадки та матеріали їх розслідування;

матеріали спеціальних досліджень при паспортизації і атестації робочих місць, медичних оглядів працюючих та періодичних обстежень умов праці органами санітарного нагляду;

результати анкетного опитування робітників виробничих підрозділів.

На підставі аналізу вихідних матеріалів складають комплексний план поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці та накреслюють шляхи реалізації запропонованих заходів.

Реалізація заходів, передбачених комплексним планом, має не тільки соціальне значення, але й економічний ефект завдяки підвищенню працездатності, скороченню нерегламентованих перерв і простоїв, скорочення кількості днів непрацездатності через нещасні випадки й профзахворювання, пов’язані з незадовільними умовами праці.