Ціни і ціноутворення - Шкварчук Л.O. - 7.5. Митне регулювання ціноутворення

Фактично до кінця першої половини 1994 року суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України були вільні у визначенні ціни експортного (імпортного) товару, було відсутнє нормативно-правове регулювання ціноутворення на експортний (імпортний) товар. Однак приєднуючись до положень СОТ щодо ціноутворення на експортно-імпортні товари, в Україні прийнято ряд внутрішніх нормативно-правових актів, що регулюють формування ціни в експортно - імпортних операціях. Відтоді розрахунки з експортно-імпортних операцій зазнали суттєвих змін порядку і форми.

Правові засади тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності закріплені в Законі України "Про Митний тариф України". Цим законом встановлюються принципи і норми тарифної політики: порядок формування і застосування Митного тарифу України: види мита, порядок визначення митної вартості і визначення країни походження товарів; тарифні пільги і преференції^*4 .

*4: {Преференція - особливі пільги, що надаються однією державою іншій у торгівлі: зниження митних зборів і транспортних тарифів, пільгове кредитування і страхування тощо.}

Митний тариф — це систематизований перелік ставок мита, якими обкладаються товари чи інші послуги, які ввозяться або вивозяться з території України.

Основними елементами Митного тарифу є: товарна класифікація, методи оцінки вартості імпортних товарів, методи визначення країни походження товару, митні ставки.

Ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законодавством України та її міжнародними угодами.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

щодо товарів та інших предметів, що походять з держав, які разом з Україною входять у митні союзи чи утворюють з нею спеціальні митні зони; у випадку встановлення якого-небудь спеціального преференційного режиму згідно з міжнародними угодами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України;

—до товарів та інших предметів, які походять з країн чи економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн чи союзів мають пільги із митних зборів та пільги з них встановлюються в режимі спеціально преференційного мита.

До решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.

На окремі товари чи інші предмети можуть встановлюватися сезонні ввізне та вивізне мито на термін не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

В окремих випадках при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів митних зборів можуть застосовуватися:

спеціальний митний збір;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Товари, вироблені і ввезені з Республіки Білорусь та Російської Федерації, не обкладаються ввізним митом при виконанні умов безпосередньої закупівлі і прямого відвантаження, а також не потребують пред'явлення сертифіката походження товару форми СТ-1.

До товарів походженням з інших країн та у випадку, якщо країну походження товарів неможливо визначити, застосовуються повні ставки. По товарах, країна походження яких на момент митного оформлення достовірно не встановлена, а протягом одного року з моменту митного оформлення представлено підтвердження країни походження, може бути поновлений преференційний або пільговий режим (залежно від встановленої країни походження). В такому випадку сума сплаченого мита повертається.

Мито нараховується на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ, який застосовується для розрахунків із зовнішньоекономічних операцій і діє на день подання митної декларації. Мито сплачується митним органам України, а товари та інші предмети, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, — підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України.

Мито вноситься до Державного бюджету України.

Від сплати мита звільняються:

транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного призначення, паливо, харчі та інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації під час перебування в дорозі;

валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

товари та інші предмети, які внаслідок пошкоджень до пропуску їх через митний кордон України є непридатними для використання як вироби чи матеріали;

предмети, ввозяться в Україну для офіційного та особистого користування чи вивозяться за кордон організаціями та особами, які у відповідності з міжнародними договорами України і законами України користуються правом безмитного ввезення в Україну і безмитного вивезення з України таких предметів;

товари та інші предмети, які походять із території України та ввозяться назад на цю територію без обробки чи переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, що вивозяться назад за межі території України без обробки чи переробки;

інші товари та інші предмети, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

При здійсненні будь-яких операцій, пов'язаних із перетином вантажами митного кордону України (як при імпорті, так і при експорті), необхідно платити так звані митні збори — плату за виконання органами державної митної служби (ДМС) покладених на них функцій.

Згідно з Митним кодексом, який набув чинності з 01.01.2003 року, митні збори стягуються за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (утому числі в міжнародних поштових посилках та вантажах), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем.

Крім того, митні збори стягуються за наступні надані послуги на митниці:

оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, які зберігають такі товари;

митне оформлення в позаробочий час, встановлений для митниці;

— зберігання товарів під відповідальністю митниці, якщо передача їх на зберігання митниці не є обов'язковою, та інші.

Ставки митних зборів встановлені постановою КМУ, причому розміри цих ставок визначені як в грошовому вираженні, так і в відсотковому відношенні до митної вартості товарів.