Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізкультури - Антонік В.І. - 5.5. Шляхи оздоровлення дітей та критерії оцінки рівня їх фізичної підготовленості

Окремі вікові періоди у житті людини характеризуються специфічними особливостями функціонального стану організму, різною здатністю до фізичної і розумової діяльності, специфікою рухової активності, поведінки та ін. Переходи від одного вікового періоду до іншого слід вважати "критичними" періодами життя, так як протягом них, зазвичай, відбуваються зміни діяльності різних органів і систем. В дитячому та середньому віці ці зміни найчастіше мають прогресивний характер, коли підвищується рівень організації структур організму, формується адаптація до конкретних умов середовища. Для дорослих старшого віку більш притаманні зміни регресивного характеру, які найчастіше супроводжуються напруженням механізмів адаптації, або зривом адаптації (дивись підрозділ 5.1), результатом чого можуть стати різноманітні хвороби.

Найкращими заходами стимуляції та підтримки прогресивних і, водночас, уповільнення та стримування регресивних функціональних зрушень в організмі людини, слід вважати різноманітні оздоровчі фізичні тренування. Вказане особливо важливо для дитячого організму, бо всі створені в дитинстві функціональні резерви та запаси фізичних сил є найкращою запорукою активного і щасливого життя людини в майбутньому.

Враховуючи рекомендації Г. Л. Апанасенко (1998) можна розпочинати оздоровчі фізичні тренування дітей вже з 2-х тижневого віку (наприклад, керовані дорослими рухи руками, ногами, "грудничкове плавання" та інші). З 1,5—2-х місячного віку можна застосовувати для дітей масаж, пасивні та пасивно-активні рухові вправи руками та ногами тривалістю до 12 хв щодня. З 7-8 місяців програма занять фізичними вправами може бути значно розширена і направлена на впровадження активних форм рухів (повзання на певну відстань, рачкування, гра з іграшками та інше). В 9-10 місяців рівень завантаженості можна значно збільшувати і доводити тривалість фізичних занять до однієї години на день (краще серіями по 10-12 хв) з використанням вправ на закріплення опорно-рухового апарату (ходіння з підтримкою, вставання і присідання у дитячому манежі та інше).

В кінці першого року життя фізичні тренування можуть збільшуватися до 15-20 хв за один сеанс і включати, в основному, вправи на опанування переміщень (самостійна ходьба на певну відстань, напівприсідання, присідання, рухові дії руками).

В продовж другого року життя до складу фізичних тренувань малюків треба включати вправи по вдосконаленню ходьби, повзання, по подоланню перешкод, а також ігри з м'ячем, іграшками, плавання та ін. Кожні з вправ в цьому віці не повинні бути надто тривалими, особливо такі, що направлені на розвиток спритності і координації. До цього віку вже доцільно створити у дітей правильні стереотипи виконання фізичних навантажень: спочатку треба виконувати вправи для верхніх і нижніх кінцівок, а потім для тулуба. Біг чи рухові ігри виконуються в кінці занять.

У молодшому дошкільному віці (3-4 роки) основна увага під час фізичних тренувань повинна бути направлена на вдосконалення рухів, дій, витривалості та спритності. Крім гімнастичних вправ дітей цього віку слід залучати до плавання, бігу, стрибків у довжину, ковзання на ковзанах, лижах, до ігор з м'ячем та іншими спортивними знаряддями, до їзди на велосипеді.

Заняття фізичними вправами гімнастичного змісту слід проводити щоденно у формі ранкової зарядки або спеціалізованих занять, тривалість яких у 3-х річному віці не повинна перебільшувати 25 хв.; у 4-х річному віці — 30-35 хв (3-4 рази на тиждень); у 5-ти річному віці—до 40 хв.

У дітей дошкільного віку (5-6 років) фізичний потенціал вже достатньо зростає і дуже важливою задачею у цей період є створення міцного фундаменту для інтенсифікації фізичного навантаження у наступному. Діти цього віку повинні навчитись не тільки здійснювати певні рухи, а і свідомо ними керувати (дозувати). Важливим стає також психічна підготовка дітей до підвищених розумових та фізичних навантажень, що обумовлена початком навчання у школі. З цього віку слід приділяти увагу розвитку силових якостей дітей, але це повинні бути вправи без обтяження (за винятком метань снарядів вагою 100-150 г), а саме: біг підтюпцем по 5-7 хвилин, стрибки на одній нозі, віджимання з упору, стрибки у довжину, тривалі прогулянки, ходіння на лижах та ін.

Перед вступом до школи діти повинні мати певний рівень розвитку рухових якостей і навичок, які є соматичною основою "шкільної зрілості" і створюють передумови більш легкого адаптування до умов школи. У табл. 32 наведені контрольні показники достатньої фізичної підготовленості дітей до вступу в школу.

Період молодшого шкільного віку (6-10 років) є самим відповідальним часом в онтогенезі людини для формування функціональної основи майбутнього фізичного потенціалу організму, а також для виховання активної життєвої позиції щодо свого здоров'я. В цей період, крім планової фізичної активності на уроках фізкультури, та під час фізкультпауз, діти повинні залучатись до щоденної ранкової гімнастики, а також до 2-3 занять на тиждень у спортивних секціях. Сумарна тривалість рухової активності дітей в цей період життя повинна сягати 4-5 годин на добу (включаючи активний відпочинок на повітрі).

Таблиця 32

Контрольні показники фізичної підготовленості дітей 6-7 років до в ступу в школу (за В. І, Бобрицькою,2000)

Важлива задача фізичної підготовки дітей 6-10 років полягає у створенні найкращих умов для закріплення функціональних вигинів хребта (кіфозів і лордозів, які остаточно формуються, відповідно, у 6-8 років та у 11-12 років), а також для закріплення нормальної форми стопи та постави. З цією метою в арсеналі вправ дітей молодшого шкільного віку доцільно збільшити кількість вправ для спини (для розвитку "м'язового корсету"): вправи на турніках, підтягування на перекладині, вправи на спортивній драбині, стрибки на носках та ін. Організовуючи фізичне виховання дітей 6-10 років слід пам'ятати, що внаслідок слабкого серцевого м'яза, малого об'єму серця та широкого просвіту судин, школяри молодшого шкільного віку, відносно підлітків, мають ще низькі функціональні резерви при фізичних навантаженнях і швидко втомлюються. Контрольні показники фізичної підготовленості молодших школярів наведені у табл. 33.

У підлітковому віці (11-15 років) організм дітей проходить другий період прискореного росту та інтенсивного функціонального дозрівання, в тому числі статевого.

Таблиця 33

Контрольні показники фізичної підготовленості дітей 7-Ю років (за В. і Бобріщькою, 2000)

У дітей 11-15 років продовжується окостеніння скелета, причому значні фізичні навантаження здатні прискорювати цей процес і уповільнювати ріст трубчастих кісток кінцівок у довжину. Гормональні перебудови в організмі підлітків значно впливають на стан вегетативних функцій, що приводить, наприклад, до зростання частоти серцевих скорочень та частоти дихання, до підвищення рівня артеріального тиску (може проявлятись так звана "юнацька гіпертонія"). На сам кінець цього періоду життя у дітей значно збільшуються функціональні резерви організму, зростають витривалість, фізична сила, розумова та фізична працездатність. В підлітковому віці остаточно складається і закріплюється різниця між функціональними та фізичними можливостями хлопчиків і дівчаток. Все це слід враховувати при організації роботи з фізичної культури серед підлітків.

Фізична активність підлітків найчастіше реалізується в організованих формах на уроках фізичної культури, під час активного відпочинку у школі та за її межами. Більшість підлітків починають тренуватись у спортивних секціях за обраними видами спорту (див. табл. 35), на всі види з яких в цей період знімаються майже всі обмеження, якщо до цього нема обмежень за станом розвитку та здоров'я.

В період старшого шкільного віку (16-17 років) практично завершується ріст розмірів тіла у довжину, тоді як ще можуть продовжуватись процеси росту у продольних напрямках. В цей період значно підвищується міцність скелета, інтенсивно наростає маса м'язів, завершується розвиток центральної та периферійної частин нервової системи, хоча процеси збудження ще можуть дещо переважати над процесами гальмування.

Для підтримки достатнього рівня фізичного розвитку в підлітковому та юнацькому віці дітям перш за все доцільно займатись у спортивних секціях не менше ніж 2-3 рази на тиждень. Тривалість кожного заняття для підлітків не повинна перебільшувати 1,3-1,5 години, для юнаків і дівчат 1,5-2 0 години. Обов'язковою залишається щоденна ранкова фізична зарядка, тривалістю не менше 20-30 хв. Якщо деякі діти не охоплені організованими формами масової фізичної культури (наприклад, у сільській місцевості), то треба, щоб вони обов'язково проводили 2-3 разові щотижневі самостійні тренування. Самоконтроль оптимальності фізичного розвитку дітей старшого шкільного віку слід здійснювати за критеріями, наведеними у табл. 34.

При впровадженні організованого або індивідуального оздоровчого тренування слід враховувати такі основні рекомендації:

• чим вища інтенсивність навантаження, тим менше має бути Його обсяг;

• чим нижча функціональна готовність тих, хто тренується, тим менше мають бути інтенсивність та обсяг навантаження, але більша кратність таких занять у тижневому циклі;

• повторні навантаження в оздоровчому тренуванні допустимі лише після повного відновлення функцій організму після попереднього навантаження.

Згідно рекомендаціям В. І. Бобрицької (2000) найбільш раціональним способом дозування обсягу навантаження при оздоровчому тренуванні є застосування бальної системи з розрахунку, що 1 бал відповідає 7 мл спожитого під час роботи кисню на кожен кг маси тіла.

Таблиця 34

Контрольні показники фізичної підготовленості підлітків

13-15 років та юнаків і дівчат 16-17 років (за В. І. Бобрицькою, 2000)

З урахуванням такого взаємозв'язку розроблені тренувальні програми для занять, наприклад, бігом (додаток 4). Для переводу балів навантаження у кілокалорії та у певну категорію важкості праці, необхідно: 1. Перевести бали навантаження в мл фактично спожитого кисню (ФСК):

де: п — бал навантаження (за табл. додатка 4); М — маса тіла, кг; К— коефіцієнт переводу балів навантаження у спожитий кисень (К~7 млУкг).

2. Перевести показники спожитого кисню у кілокалорії витраченої енергії, враховуючи калорійний еквівалент 1 л спожитого кисню, який в середньому становить 1 л 02=4,8 ккал/хв.

3. Остаточно рівень навантаження визначається за критеріями табл. 24.

Під час фізичних занять (тренувань) дуже важливим є володіння експрес-методами контролю адекватності і ефективності навантажень, що використовуються. Такий контроль рекомендується здійснювати за показниками фізіологічних реакцій організму на навантаження, які можуть бути: нормальними, пограничними з нормою та патологічними (надмірними) — дивись табл. 35.

Якщо під час тренувань та відпочинку після них у людей виникають симптоми пограничного стану, то навантаження треба зменшити.

Таблиця 35

Показники адекватності рівня фізичних навантажень функціональним можливостям організму під час фізичних тренувань (за В. І. Бобрицькою, 2000)

При симптомах патологічного стану тренування треба взагалі припинити або значно зменшити їх рівень. Рекомендується також пройти обстеження функціонального стану у лікарні та визначитись із доцільністю подальших занять тим видом тренувань, які викликають надмірні навантаження.

Фізичне вдосконалення дітей повинно гармонійно вписуватись у гігієнічно обгрунтований режим дня для дітей різного віку з раціональним чергуванням праці і відпочинку, розумової роботи та фізично активної діяльності, а також з достатньою тривалістю сну. Фізіологічні норми тривалості сну залежать від віку людини і мають тенденцію до зменшення. За даними С. В. Попова (1997) новонароджена дитина повинна спати за добу в середньому 16-20 годин; у віці 6-ти місяців — до 13-16 годин; у 3-5 років—до 11 годин; у 6-9 років —10,5 годин; у 10-13 років — до 10 годин; у 14-18 років — 8,5 годин; у 19-30 років — до 7-7,5 годин; у 31-45 років — до 7 годин; у 46-60 — не менше 6 годин. Примірники раціональних режимів дня дітей різних класів, які вчаться в першу або другу зміну наведені у додатках 5 і 6. В додатку 7 наведені гігієнічні норми часу на організовану рухову активність дітей різного віку, які слід здійснювати під час саме таких режимних моментів дня, як ранкова гімнастика, вільні заняття, прогулянки та ін.

Контрольні питання та тести до матеріалу частини II (модуля 2)

Питання до самоконтролю знань

1. Поняття здоров'я та показники стану здоров'я.

2. Сучасні фактори, впливаючи на здоров'я людей.

3. Найбільш поширені форми захворювань сучасних дітей.

4. Показники соматичного здоров'я.

5. Фази адаптації і взаємозв'язок із станом здоров'я.

6. Групи здоров'я.

7. Основні види захворювань, які не сумісні з фізично-активними заняттями.

8. Особливості реакцій організму школярів 7-12 років на статичні та динамічні навантаження.

9. Суть методу оцінки фізичної працездатності за тестом PWC170

10. Існуючі рівні важкості та напруженості праці.

11. Які фактори визначають рівень працездатності дітей впродовж доби?

12. Показники фізичного та розумового стомлення.

13. Динаміка фізичної працездатності дітей впродовж доби.

14. У якому віці найбільшими темпами зростає фізична сила., координація рухів та витривалість?

15. Яка гігієнічна норма фізичної активності дітей 11-15 років за об'ємом роботи?

16. Яке оздоровче значення мають фізкультпаузи під час проведення уроків у дітей /-/// класів?

17. Що таке режим дня І його значення у вихованні дітей?

18. Чому у підлітковому віці треба обмежувати фізичні вправи, які сприяють розвитку фізичної сили?

19. Які діти за станом здоров'я та фізичного розвитку відносяться до основної, підготовчої та спеціальної групи?

20. Прийоми загартовування дітей.

21. На розвиток яких якостей повинні бути направлені фізичні тренування дітей у віці 7-10 років?

22. Яка тривалість нічного сну вважається нормою для дітей 10-13 років?

23. Як впливає фізичне навантаження на ріст кісток у довжину для дітей 13-15 років?

Завдання для тестового контролю знань залікового модуля 2

1. Загальні показники захворюваності дітей шкільного віку за останні роки:

а) зросли;

б) зменшились; в) не змінились.

Найбільш поширеною формою захворювань сучасних дітей середнього шкільного віку є:

а) ендокринні і алергічні хвороби;

б) хвороби органів дихання;

в) хвороби шкіри.

До І групи здоров'я відносяться:

а) діти і підлітки, що мають хронічні хвороби, щойно перенесли гостре захворювання або мають обмежені функціональні можливості;

б) здорові діти і підлітки нормального фізичного розвитку без хронічних хвороб;

в) практично здорові діти з незначними функціональними відхиленнями розвитку та хронічними хворобами у стані компенсації.

Діти і підлітки з хронічними хворобами у стані субкомпенсації та із зниженими функціональними можливостями до фізично-активних занять на уроках фізкультури:

а) допускаються без обмежень;

б) не допускаються;

в) допускаються за дозволом лікаря. До фізичних тренувань не допускаються:

а) діти, що мають захворювання печінки;

б) діти, що мають близькозорість;

в) фізично слабкі діти.

Оптимальним віком дитини для початку систематичних фізичних тренувань є:

а) 5-7 років;

б) 9-10 років; в) 15-1 7 років.

Які симптоми стану проявляються при сильному перевтомлені дитини:

а) важко зосередитись;

б) помітне послаблення уваги; в) погіршення пам яті. Тест на визначення фізичної працездатності PWCm передбачує:

а) виявити, який рівень фізичного навантаження є для людини субмаксимальним;

б) виявити, при якому навантаженні систолічний кров 'яний тиск досягне 170 мм. рт. ст.

в) виявити, яку роботу зможе виконати людина за 170 с.

9. При якому показнику тривалості затримки дихання (в секундах) після глибокого вдиху прогнозується фізична працездатність на рівні "добре"?:

а) більше або дорівнює 75 с;

б) в межах від 60 до 75 с;

в) в межах від 40 до 59 с.

10. Процеси стомлення м'язів пов'язані:

а) з виснаженням енергоносіїв (АТФ) у м'язах;

б) з визначенням медіатора (ацетилхоліну) у нервових синапсах;

в) з розвитком гальмівних процесів у нервово-м'язових сполуках.

11. Найбільш висока фізична працездатність впродовж доби в середньому має місце:

а) з б до 10 години ранку та з 75-7 7 години дня;

б) з 8 до 12 години таз 18 до 21 години вечора;

в) з 10 до 14 години та з 17 до 19 години вечора.

12. В якому віці у дітей найінтенсивніше розвивається координація рухів?:

а) в період з 2 до 4-х років життя;

б) в період з 4-х до 6 років життя;

в) в період з 12 до 16 років життя.

13. Руховий "голод" (гіподинамію) переносять діти, які у весняно-літній період:

а) мають менше 15 тис. локомоцій (рухів) за добу;

б) мають більше 15 тис. локомоцій за добу;

в) взагалі майже не мають рухової активності.

14. Фізкультпаузи під час занять у класі учнів IV класу треба проводити:

а) через кожні 15-17 хвилин уроку;

б) через кожні 10-15 хвилин уроку;

в) через 20-25 хвилин від початку уроку.

15. При навчанні у першу зміну після повернення із школи діти повинні приступати до виконання домашніх завдань:

а) після 1-1,5 годинного активного відпочинку;

б) після 2-3 годинного активного відпочинку;

в) після 1,5—2 годинного пасивного відпочинку.

16. При правильній організації занять з фізкультури треба дотримуватись наступної послідовності навантажень:

а) вправи на витривалість, далі на силу і на швидкість;

б) вправи на силу, далі на швидкість і витривалість;

в) вправи на швидкість, далі на витривалість і на силу.

17. Діти, які мають незначні відхилення у стані здоров'я або недостатньо фізично підготовлені залучаються для занять фізичною культурою:

а) до складу основної групи;

б) до складу спеціальної групи;

в) до складу підготовчої групи.

18. Перші сонячні ванни для дітей будь-якого віку не повинні перебільшувати:

а) 2-5 хвилин;

б) 5-5 хвилин; в) 10-15 хвилин.

19. Критеріями фізичної підготовленості дітей до вступу в школу по показнику віджимання з упору на гімнастичному ослоні є:

а) для хлопчиків 5 раз, для дівчат 3 рази;

б) для хлопчиків 8 раз, для дівчат 5 раз;

в) для хлопчиків 10 раз, для дівчат 8 раз.

20. Для підтримки достатнього рівня фізичного розвитку у підлітковому та юнацькому віці доцільно займатись у спортивних секціях:

а) 1 раз на тиждень тривалістю до 2 годин;

б) 2-3 рази на тиждень тривалістю 1,5—2 години;

в) 4-5 разів на тиждень тривалістю 1-1,5 години.

21. Гігієнічно обгрунтована тривалість сну за добу для дітей 10-13 років становить:

й) до 11 годин;

б) до 10 годин; в) до 8 годин.