Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи - Маруненко І.М. - 1.3. Поперечний переріз спинного мозку

На поперечному перерізі спинний мозок має вигляд овалу (рис. 30, 32). Всередині спинного мозку розрізняють сіру речовину, утворену тілами нейронів і безмієліновими аксонами. Сіра речовина утворює дві вертикальні колони у правій та лівій половинах спинного мозку. Посередині проходить вузький центральний канал із спинномозковою рідиною. В кожній колоні сірої речовини розрізняють два стовпи - передній і задній. На поперечному розрізі спинного мозку ці стовпи мають вигляд рогів і нагадують літеру Н або метелика.

Сіра речовина спинного мозку утворює з кожної сторони по два виступи: короткі і широкі виступи, що йдуть до передньої поверхні мозку, називаються передніми рогами, а в напрямку до задньої поверхні витягуються вужчі - задні ноги.

Рис. 32. Поперечний розріз спинного мозку і утворення спинномозкового нерва (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - спинний мозок; 2 - передній ріг сірої речовини; 3 - задній ріг сірої речовини; 4 - бічний ріг сірої речовини; 5 - спинномозковий канал у сірій спайці; 6 - передня поздовжня борозна; 7 - задній корінець спинномозкового нерва; 8 - передній корінець спинномозкового нерва; 9 - спинномозковий (міжхребцевий вузол).

Крім передніх і задніх рогів у грудному відділі та верхніх поперекових сегментах спинного мозку містяться бічні роги сірої речовини. У бічних рогах містяться центр соматичної нервової системи й інші нейрони спинномозкового-мозочкового шляху.

У сірій речовині передніх рогів містяться тіла рухових (відцентрових) нейронів (мотонейрони), відростки яких утворюють передній корінець. При ураженні передніх рогів або переднього корінця спостерігається периферичний параліч з атонією і атрофією м'язів. У задніх рогах розташовані клітини проміжних нейронів, через які здійснюється зв'язок між доцентровими нейронами. Задній корінець утворений волокнами чутливих (доцентрових) клітин, тіла яких розташовуються в спинномозкових вузлах. Через задні корінці збудження передається із периферії в спинний мозок. Це - чутливі корінці. Через передні корінці збудження передається від спинного мозку до м'язів та інших органів. Це - рухові корінці. Мотонейрони поділяються на 2 основних типи: а і у нейрони, які іннервують різні за функцією волокна скелетних м'язів.

При ураженні задніх корінців спостерігається стріляючий біль, анестезії і гіпестезії всіх видів чутливості і зниження рефлексів.

При ураженні заднього рога біль може не виникати, але спостерігається втрата больової і температурної чутливості і суглобово-м'язової чутливості.

При ураженні заднього корінця, заднього і переднього рогів, переднього корінця спостерігаються рефлекторні розлади (послаблення або втрата рефлексів).

При ураженні симпатичних і парасимпатичних центрів, які розташовані в сірій речовині, безпосередньо в його бокових рогах спостерігаються судинні секреторні і трофічні сегментарні розлади.

Рухові а-нейрони - це великі нервові клітини з довгими дендритами. На тілі й дендритах цих нейронів розміщені 10-20 тис. синапсів, більша частина яких утворена закінченнями вставних нейронів. Аксони цих нейронів мають високу швидкість проведення збудження - 70-120 м/с.

Рухові у-нейрони, розсіяні серед а-нейронів, мають значно менші розміри. Аксони цих нейронів мають невеликий діаметр, що зумовлює їх малу швидкість поширення збудження (10-40 м/с).

Вставні нейрони (проміжні, інтернейрони) спинного мозку - це різнорідна група нервових клітин. Загальними властивостями вставних нейронів є їх розмір, ще менший ніж у-нейронів; із швидкістю поширення понад 1000 імп/с. До вставних нейронів належать гальмівні клітини Реншо, які активуються еферентними волонками від м'язових рецепторів.

Зовнішня частина спинного мозку - біла речовина, утворена трактами аксонів, укритих мієліном, які здійснюють двосторонні зв'язки між головним і спинним мозком. Біла речовина поділяється рогами на три стовпи. У білій речовині лежать волокна чутливих і рухових нейронів, по яких проходить збудження від рецепторів у центральну нервову систему і від неї - до різних органів.

У більшості нейронів спинного мозку їх аксони, що виходять із сірої речовини, закінчуються в межах спинного мозку. Ці нейрони та утворені їх аксонами нервові шляхи називають пропріоспінальними, роль яких полягає у зв'язуванні різних сегментів спинного мозку, тобто вони беруть участь у здійсненні міжсегментних рефлексів.

Довгі волокна у спинному мозку поділяються на аферентні (висхідні, центрипетальні) і еферентні (низхідні, центрифугальні) шляхи. Волокна аферентних шляхів проводять збудження від пропріорецепторів м'язів, рецепторів сухожилків, дотикових (тактильних) рецепторів шкіри і частково рецепторів внутрішніх органів.

Найбільшими за кількістю волокон висхідними шляхами є тонкий (Голля) і клиноподібний (Бурдаха) пучки, які утворюють задні канатики спинного мозку. Ці пучки волокон, що є відростками нейронів чутливих спинномозкових вузлів, проводять збудження від пропріорецепторів м'язів, рецепторів сухожилків, дотикових (тактильних) рецепторів шкіри і частково рецепторів внутрішніх органів.

Ці волокна вкриті мієліновою оболонкою і проводять збудження 60100 м/с. Це найважливіший шлях специфічної сомато-сенсорної системи.

Бічний спинномозково-таламічний шлях забезпечує температурну і больову чутливість; передній спинномозково-таламічний шлях проводить сигнали від дотикових (тактильних) рецепторів. Швидкість проведення збудження цими шляхами становить 1-30 м/с.

Задній спинномозково-мозочковий шлях (Флексига) передає сигнали від рецепторів м'язів і сухожилків зі швидкістю 140 м/с.

Передній спинномозково-мозочковий шлях (Говерса) передає інформацію від сухожилок, шкірних та пропріорецепторів зі швидкістю до 120 м/с, що має велике значення для підтримання тонусу м'язів, координації рухів, збереження рівноваги тіла.

Еферентні (низхідні) шляхи зв'язують відділи головного мозку з ефекторними нейронами спинного мозку. Вони проводять імпульси від центрів довільних рухів у корі, підкіркових структурах та різних рефлекторних центрах, стовбурах мозку.

Кірково-спинномозкові (пірамідні) шляхи, утворені аксонами пірамідних нейронів (гіганто-пірамідних, Беца) проходять спочатку повз таламус і основні ядра стовбура головного мозку, утворюючи внутрішню капсулу. На рівні довгастого мозку більшість волокон перехрещуються і далі спускаються у складі бічних канатиків, утворюючи бічний кірково-спинномозковий (пірамідний шлях). Інша частина волокон заходить до шийної і грудної частини спинного мозку.

Основною функцією кірково-спинномозкових шляхів є передача імпульсів із кори головного мозку для виконання довільних рухів.

Крім кірково-спинномозкових існують ще низхідні шляхи, які утворюють екстра пірамідну систему волокон:

- червоно-ядерно-спинномозковий шлях (Монакова) утворюється аксонами нейронів червоного ядра середнього мозку, частина волокон якого прямує до мозочка і сітчастого утвору, а інша частина - до спинного мозку. Основна функція цього шляху - управління м'язовим тонусом і здійснення рефлекторної (мимовільної) координації рухів;

- присінкові-спинномозковий шлях утворюється волокнами нейронів бічного пристінкового ядра (Дейтерса) довгастого мозку і передає імпульси від присінкові-завиткового органа (вестибулярного апарату) і мозочка до рухових нейронів спинного мозку. Цей шлях забезпечує підтримання тонусу скелетних м'язів рівноваги тіла, координацію рухів;

- присередній і бічний сітчасто-спинномозкові шляхи починаються від нейронів сітчастого утвору моста і довгастого мозку, закінчується в сірій речовині спинного мозку. Волокна сітчасто-спинномозкового шляху, що йдуть від довгастого мозку, збуджують а і у мотонейр м'язів-розгиначів, тоді як волокна від моста мають протилежний вплив.

У центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною.

Від спинного мозку відходять спинномозкові нерви (рис. 33). Ділянка спинного мозку з однією парою спинномозкових нервів називається сегментом. Розрізняють шийну (шийні сегменти 1-8), грудну (грудні сегменти 1-12), поперекову (поперекові сегменти 1-5), крижову (крижові сегменти 1-5) і куприкову (ютижкові сегменти 1-3) частини спинного мозку.

Рис. 33. Спинномозкові нерви (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

Таких сегментів у спинному мозку 31. Від них відходить 31 пара змішаних спинномозкових нервів: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Кожний нерв починається двома корінцями - переднім і заднім, які утворюють при виході із хребетного каналу один спинномозковий нерв, що йде на периферію.

Передні корінці спинномозкового нерва складаються з аксонів рухових клітин, тіла яких містяться у передніх рогах спинного мозку. Ці аксони йдуть до скелетних м'язів, викликаючи їх скорочення.

Задні корінці спинномозкового нерва товщі за передні, в кожному з них є спинномозковий вузол. У цих вузлах лежать чутливі нейрони з двома відростками (аксонами і дендритами). Дендрити ідуть до шкіри, утворюючи в ній чутливі закінчення, аксони ж у складі задніх корінців входять у спинний мозок.