Центри регуляції системи травлення знаходяться у довгастому мозку, які регулюють секрецію травних залоз, процеси жування, ковтання, слиновиділення, блювання, та в проміжному мозку (гіпоталамусі), де розміщені центри голоду, апетиту, ситості та спраги.
Регуляція процесів травлення здійснюється нервовою та гуморальною системами. Умовно-рефлекторна нервова регуляція процесів травлення здійснюється на вид їжі, її запах, смак, думки про неї та безумовно-рефлекторна при надходженні їжі до органів травлення механо-, хемо-, терморецепторами.
Центральна гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції (гіпофізом, щитоподібною, наднирниками, підшлунковою) та місцево - гормонами стінок шлунково-кишкового тракту (гастрин, гістамін, секретин) та продуктами гідролізу нутрієнтів.
Фізіологічні основи голоду і насичення
Існує кілька теорій, що пояснюють виникнення почуття голоду.
Глюкостатична теорія - відчуття голоду пов'язане із зниженням рівня глюкози в крові.
Аміноацидостатична - відчуття голоду створюється зниженням вмісту в крові амінокислот.
Ліпостатична - нейрони харчового центра збуджуються недостатком жирних кислот і тригліцеридів у крові.
Метаболічна - подразником нейронів харчового центра є продукти метаболізму циклу Кребса.
Термостатична - зниження температури крові викликає почуття голоду.
Локальна теорія - почуття голоду виникає в результаті імпульсації від механорецепторів шлунка при його "голодних" скороченнях.
Насичення виникає в результаті порушення нейронів центра насичення.
Виділяють первинне, або сенсорне насичення, і вторинне, або обмінне.
Сенсорне насичення пов'язане з гальмуванням латеральних ядер гіпоталамуса імпульсами від рецепторів рота, шлунка, викликаних їжею. Водночас порушення нейронів вентромедіальних ядер гіпоталамуса приводить до надходження в кров харчових речовин з депо.
Вторинне, обмінне, або щире насичення настає через 1,5-2 години після прийому їжі, коли в кров надходять продукти гідролізу нутрієнтів.
Гормони шлунково-кишкового тракту також відіграють важливу роль у виникненні відчуття голоду і насичення. Холецистокінін, соматостатин, бомбезин та інші знижують споживання їжі. Пентагастрин, окситоцин та інші сприяють формуванню відчуття голоду.
Потрібно розрізняти голод і апетит: голод - це потреба організму, апетит - це потреба душі.
При стресі знижується вміст глюкози у крові, відбувається скорочення стінок пустого шлунка, а також знижується основний обмін, викидаються катехоламіни у кров.
Апетит виникає під дією умовних подразників: звичний час прийому їжі, думки про їжу, зовнішній вигляд, запах і смак їжі. умови прийому їжі. При цьому виділяється запальний (апетитний) травний сік.
Відчуття ситості формується рецепторами кардіальної зони шлунку під впливом тривалості перебування їжі у шлунку, наповненості шлунку, концентрації глюкози, тригліцеридів та вільних амінокислот у крові.
При надмірному заповненні шлунка (з зайнятою кардіальною зоною) вмикаються механізми надмірної секреції травних залоз (надмірної навіть по відношенню до кількості їжі, яку належить перетравити). Висококалорійна їжа, але невелика за обсягом, створює менші відчуття ситості, ніж та, яка містить баластні речовини.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Будова системи травлення.
2. Функції системи травлення.
3. Процеси травлення.
4. Травлення в ротовій порожнині.
5. Травлення в шлунку.
6. Травлення в дванадцятипалій кишці.
7. Роль печінки та підшлункової залози у процесах травлення.
8. Травлення у тонкому кишечнику.
9. Порожнинне, пристінкове (мембранне) та внутрішньоклітинне травлення.
10. Функції товстого кишечнику.
11. Причини та наслідки порушення функцій товстого кишечнику.
12. Процеси всмоктування харчових речовин.
13. Нейрогуморальна регуляція системи травлення.
14. Механізм формування відчуттів апетиту та насичення.
3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму
3.2. Особливості будови нервової системи та сучасні уявлення про діяльність нервової системи
Центральна нервова система
Головний мозок
Спинний мозок
Периферична нервова система
3.3. Гуморальна система регуляції. Функції окремих залоз внутрішньої секреції
3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси
3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи