Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н.М. - 3.3. Гуморальна система регуляції. Функції окремих залоз внутрішньої секреції

Гуморальна регуляція - це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами - гормонами, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні - стінками шлунку, кишечнику та інші) (рис. 3.5, табл. 3.2).

Гормони впливають на обмін речовин та діяльність різних органів, надходячи до них через кров. Гормони мають такі властивості:

> високу біологічну активність;

> специфічність - дія на певні органи, тканини, клітини;

> швидко руйнуються у тканинах;

^ розміри молекул малі, проникнення через стінки капілярів у тканини здійснюється легко.

Залози внутрішньої і зовнішньої секреції

Рис. 3.5. Залози внутрішньої і зовнішньої секреції

Таблиця 3.2. залози внутрішньої секреції, їх гормони та основні функції

Гормон

Функції

Гіпофіз

Гормон росту

Забезпечує ріст і розвиток усіх тканин тіла в період статевого дозрівання; підвищує інтенсивність білкового синтезу, але обов'язково у присутності гормонів щитоподібної залози

Регуляторні гормони

Регулює кількість гормонів, які виділяються щитоподібною залозою.

Регулює секрецію гормонів наднирниками; стимулює розвиток молочних залоз і секрецію молока.

Забезпечує секрецію гормонів статевими залозами

Вазопресин

Сприяє регулюванню виділення води нирками; підвищує тиск крові внаслідок звужування судин

Окситоцин

Стимулює скорочення м'язів матки, секрецію молока

Гормон

Функції

Щитоподібна залоза

Тироксин і три-йодтиронін

Підвищує інтенсивність клітинного метаболізму, а також частоту і скорочувальну здатність серця

Кальцитонін

Регулює концентрацію іонів кальцію у крові

Паращитоподібна залоза

Паратгормон

Регулює концентрацію іонів кальцію у міжклітинній рідині, впливає на кістки, нирки і кишечник

Наднирники

Адреналін

Мобілізує глікоген; підсилює кровотік у скелетні м'язи; підвищує частоту серцевих скорочень, скорочувальну здатність серця і споживання кисню

Норадреналін

Звужує артеріоли і венули, підвищує тиск крові

Гюкокортикоїди

Регулює метаболізм вуглеводів, жирів і білків

Мінерало-кортикоїди

Збільшують затримку натрію і виділення калію через нирки

Статеві гормони

Забезпечує розвиток статевих ознак

Підшлункова залоза

Інсулін

Регулює рівень глюкози крові, знижує вміст глюкози у крові; підвищує утилізацію глюкози клітинами і синтез білків

Глюкагон

Підвищує концентрацію глюкози у крові; стимулює розщеплення глікогену, білків і жирів

Статеві залози

Тестостерон

Забезпечує розвиток статевих ознак чоловіків; зміна голосу, поява волосся на обличчі; розвиток м'язів

Естрогени

Забезпечують розвиток жіночих статевих ознак і органів; підвищують накопичення жиру, сприяють регуляції менструального циклу, молочних залоз, яєчників, матки

Гормони є досить активними, регулюють обмін речовин, а також змінюють ріст і розвиток усього організму. Нестача чи надлишок гормонів викликає зміни в обміні речовин, що призводить до появи хворобливих станів в організмі людини.

Секреція більшості гормонів регулюється на основі негативного зворотного зв'язку. Виділення гормонів викликає певні зміни в організмі, які, своєю чергою, гальмують їх подальшу секрецію. Негативний зворотний зв'язок - основний механізм, під впливом якого ендокринна система підтримує гомеостаз.

Гіпофіз вважали раніше головним "диригентом ендокринного оркестру", який керує всіма іншими залозами й органами. На сьогодні відомо, що його діяльність багато у чому керується гіпоталамусом. Тому гіпофіз більш правильно розглядати як проміжну ланку між регулюючим центром нервової системи і периферичними ендокринними залозами.

3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси
3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи
Рух крові та лімфи в організмі
Імунозахисні реакції організму
3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи
ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ
РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків
4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування
4.2. Фізіолого-гігієнічна роль амінокислот
Фізіологічна роль незамінних амінокислот
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru