Гуморальна регуляція - це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами - гормонами, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні - стінками шлунку, кишечнику та інші) (рис. 3.5, табл. 3.2).
Гормони впливають на обмін речовин та діяльність різних органів, надходячи до них через кров. Гормони мають такі властивості:
> високу біологічну активність;
> специфічність - дія на певні органи, тканини, клітини;
> швидко руйнуються у тканинах;
^ розміри молекул малі, проникнення через стінки капілярів у тканини здійснюється легко.

Рис. 3.5. Залози внутрішньої і зовнішньої секреції
Таблиця 3.2. залози внутрішньої секреції, їх гормони та основні функції
|
Гормон |
Функції |
|
Гіпофіз |
|
|
Гормон росту |
Забезпечує ріст і розвиток усіх тканин тіла в період статевого дозрівання; підвищує інтенсивність білкового синтезу, але обов'язково у присутності гормонів щитоподібної залози |
|
Регуляторні гормони |
Регулює кількість гормонів, які виділяються щитоподібною залозою. Регулює секрецію гормонів наднирниками; стимулює розвиток молочних залоз і секрецію молока. Забезпечує секрецію гормонів статевими залозами |
|
Вазопресин |
Сприяє регулюванню виділення води нирками; підвищує тиск крові внаслідок звужування судин |
|
Окситоцин |
Стимулює скорочення м'язів матки, секрецію молока |
|
Гормон |
Функції |
|
Щитоподібна залоза |
|
|
Тироксин і три-йодтиронін |
Підвищує інтенсивність клітинного метаболізму, а також частоту і скорочувальну здатність серця |
|
Кальцитонін |
Регулює концентрацію іонів кальцію у крові |
|
Паращитоподібна залоза |
|
|
Паратгормон |
Регулює концентрацію іонів кальцію у міжклітинній рідині, впливає на кістки, нирки і кишечник |
|
Наднирники |
|
|
Адреналін |
Мобілізує глікоген; підсилює кровотік у скелетні м'язи; підвищує частоту серцевих скорочень, скорочувальну здатність серця і споживання кисню |
|
Норадреналін |
Звужує артеріоли і венули, підвищує тиск крові |
|
Гюкокортикоїди |
Регулює метаболізм вуглеводів, жирів і білків |
|
Мінерало-кортикоїди |
Збільшують затримку натрію і виділення калію через нирки |
|
Статеві гормони |
Забезпечує розвиток статевих ознак |
|
Підшлункова залоза |
|
|
Інсулін |
Регулює рівень глюкози крові, знижує вміст глюкози у крові; підвищує утилізацію глюкози клітинами і синтез білків |
|
Глюкагон |
Підвищує концентрацію глюкози у крові; стимулює розщеплення глікогену, білків і жирів |
|
Статеві залози |
|
|
Тестостерон |
Забезпечує розвиток статевих ознак чоловіків; зміна голосу, поява волосся на обличчі; розвиток м'язів |
|
Естрогени |
Забезпечують розвиток жіночих статевих ознак і органів; підвищують накопичення жиру, сприяють регуляції менструального циклу, молочних залоз, яєчників, матки |
Гормони є досить активними, регулюють обмін речовин, а також змінюють ріст і розвиток усього організму. Нестача чи надлишок гормонів викликає зміни в обміні речовин, що призводить до появи хворобливих станів в організмі людини.
Секреція більшості гормонів регулюється на основі негативного зворотного зв'язку. Виділення гормонів викликає певні зміни в організмі, які, своєю чергою, гальмують їх подальшу секрецію. Негативний зворотний зв'язок - основний механізм, під впливом якого ендокринна система підтримує гомеостаз.
Гіпофіз вважали раніше головним "диригентом ендокринного оркестру", який керує всіма іншими залозами й органами. На сьогодні відомо, що його діяльність багато у чому керується гіпоталамусом. Тому гіпофіз більш правильно розглядати як проміжну ланку між регулюючим центром нервової системи і периферичними ендокринними залозами.
3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи
Рух крові та лімфи в організмі
Імунозахисні реакції організму
3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи
ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ
РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків
4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування
4.2. Фізіолого-гігієнічна роль амінокислот
Фізіологічна роль незамінних амінокислот