Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н.М. - 3.2. Особливості будови нервової системи та сучасні уявлення про діяльність нервової системи

3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму

Організм людини - це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища.

Нервова регуляція життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв'язок організму як цілого з зовнішнім середовищем.

Гуморальна регуляція здійснює координацію фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканинну рідину.

Гуморальна регуляція підпорядковується нервовій регуляції і становить з нею єдину нейрогуморальну регуляцію. На діяльність нейрогуморальної системи суттєво впливає на характер харчування (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура нервової регуляції

Нервова регуляція - швидка, миттєва, місцева.

Гуморальна регуляція спрямована на довготривалі повільні процеси в організмі - ріст, диференціацію, розмноження, обмін речовин тощо (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Центральна та периферична нервова система

3.2. Особливості будови нервової системи та сучасні уявлення про діяльність нервової системи

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з відростками - нейрон. Уся нервова система являє собою сукупність нейронів, що контактують один з одним за допомогою спеціальних апаратів - синапсів. Сприйняття та передача сигналів відбувається двома відростками - дендритами та аксонами.

Дендрити - короткі відростки нервової клітини, які сприймають сигнали, що надходять від інших нервових клітин і передають їх до тіла нервової клітини.

Нервовий сигнал - це крихітний електричний імпульс. Він передається зі швидкістю від 1 м/с у найповільніших нервах до більш як 100 м/с - у найшвидших.

Аксон - довгий відросток нервової клітини, вкритий оболонкою із жироподібної речовини - мієліну, яка діє як ізолятор і перешкоджає розсіюванню сигналів. Аксон передає імпульси від тіла нервової клітини наступній нервовій клітині.

За допомогою дендритів нервова клітина отримує інформацію, за допомогою аксонів передає імпульси іншим нейронам та виконуючим органам.

Розрізняють три типи нейронів:

♦ чутливі (рецепторні) - передають нервовий імпульс від органів до центральної нервової системи;

♦ рухові (ефекторні) - передають нервові імпульси від центральної нервової системи до м'язів і органів;

♦ вставні (проміжні) - передають імпульси всередині нервової системи.

Нерви - скупчення довгих відростків нейронів, які поєднують нервову систему з усіма органами. Виділяють три типи нервів: чутливі, які складаються з дендритів чутливих нейронів, рухові - з аксонів рухових нейронів, змішані - з аксонів і дендритів.

Місця з'єднання відростків нейронів називаються синапсами.

Біологічно активні речовини, що передають збудження або гальмування з нервових клітин на інші клітини у синапсах, називаються медіаторами.

У механізмах передавання нервових імпульсів беруть участь різні іони (К, Na, Са) та медіатори: норадреналін, ацетилхолін, серотонін, у - аміномасляна кислота. Для їх утворення та виявлення активності необхідні певні речовини: відповідні амінокислоти, вітаміни С, В1, В6 та інші, які надходять до організму в основному з продуктами харчування.

Кінцеві структури чутливих нервових волокон, які сприймають подразнення і перетворюють його енергію на нервовий імпульс, є рецепторами. їх диференціюють на: термо-, хемо-, барорецептори, тактильні, смакові, зорові, слухові тощо.

Основою діяльності нервової системи є рефлекс.

Рефлекс - реакція організму на подразнення. Реакція здійснюється за участю нервової системи. Рефлекси поділяються на:

безумовні - постійні, спадкові, вроджені: харчові; захисні; статеві; больові; моторні та ін.;

умовні - набуті у процесі життєдіяльності: просинання у певний час; секреція залоз органів травлення на певний час, звук, зовнішній вигляд страв та інші.

Умовні рефлекси є фізіологічним пристосуванням організму до зовнішнього середовища протягом усього життя. У формуванні умовних рефлексів у людини беруть участь як самі подразники, так і слова, якими їх позначають. Безпосередньо діючі подразники академік І.П. Павлов назвав першою сигнальною системою, а діяльність мозку, яка пов'язана з мовними значеннями подразників, - другою сигнальною системою.

Тому необхідно пам'ятати, що створення сприятливих психологічних умов, вміле використання слова як могутнього подразника нервової системи сприяє творчому розвитку людей, досягненню високих виробничих показників, працездатності та збереженню здоров'я.

Рефлекторна дуга - це комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання, обробку і передачу збудження: рецептор, чутливі нейрони, відповідний відділ центральної нервової системи (аналізатор), руховий нейрон, робочий орган.