Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н.М. - 3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи

Кров рухається в організмі завдяки серцю і судинам. Кровообіг - рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судинах. Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу.

Велике коло кровообігу (тілесне) починається з аорти лівого шлуночка, яка розгалужується на артерії. Вони несуть кров, багату на кисень, до голови та шиї, розгалужуються в грудній та черевній порожнинах, забезпечують кров'ю кінцівки та органи таза. Віддаляючись від аорти артерії поступово зменшуються в діаметрі, перетворюючись на артеріоли, а потім на капіляри. Поступово артеріальні капіляри переходять у венозні, кров яких збагачена вуглекислим газом. Такі капіляри, з'єднуючись, утворюють венули, вени. Вся кров від нижніх кінцівок, органів таза, черевної та грудної порожнин збирається у нижню порожнисту вену, а від голови та шиї - у верхню порожнисту вену. Вени впадають у праве передсердя.

Мале коло кровообігу починається від правого шлуночка через легеневу артерію до легенів. У легеневих капілярах і венулах кров збагачується киснем і по легеневих венах впадає до лівого передсердя.

Кров - є важливим рідким середовищем у судинній системі й виконує такі функції в організмі:

o дихальну - перенесення кисню.

o трофічну - перенесення поживних речовин.

o терморегуляторну - підтримання постійної температури тіла.

o виділення - перенесення продуктів розпаду до нирок, печінки, кишечнику.

o гомеостатичну - підтримання гомеостазу.

o захисну - забезпечення фагоцитозу, утворення антитіл, зсідання крові.

o регуляторну - забезпечення гуморальної регуляції.

Кров складається з плазми та формених елементів: еритроцитів - червоних кров'яних тілець, лейкоцитів - білих кров'яних тілець, тромбоцитів - кров'яних пластинок (рис. 3.7).

У більшості людей в еритроцитах є білкова речовина - резус-фактор. Резус-фактор враховують під час переливання крові. При переливанні несумісної крові за резус-фактором або при вагітності виникає резус-конфлікт. В організмі утворюються антитіла, які руйнують еритроцити плоду.

Склад та функції елементів крові

Рис. 3.7. Склад та функції елементів крові

Лімфа - прозора рідина, яка утворюється з плазми крові при її фільтрації в міжклітинному просторі, звідки надходить до лімфатичної системи і є близькою за складом до плазми крові.

Зсідання крові - захисна реакція, яка запобігає крововтратам. Зсідання крові - це складний ферментативний процес, в основі якого лежить перетворення розчинного білка плазми фібріногену на нерозчинний білок фібрін (відбувається за наявністю у плазмі іонів Са).

Імунозахисні реакції організму

Імунітет - спосіб захисту організму від генетично чужорідних речовин (антигенів).

Антигени - речовини, які мають ознаки генетично чужорідної інформації (мікроорганізми, хімічні речовини, найчастіше білкової природи) і при введенні в організм викликають імунологічні реакції.

Розрізняють два види імунітету: клітинний та гуморальний. Клітинний забезпечується фагоцитами та В-, Т-лімфоцитами. Гуморальний забезпечується антитілами та інтерфероном.

Фагоцитоз - це процес поглинання та перетравлення особливими клітинами (фагоцитами) мікроорганізмів, решток клітин. Фагоцити знищують будь-які види мікроорганізмів і чужорідних білків. Фагоцитарну функцію виконують лейкоцити, клітини печінки, селезінки, лімфатичних вузлів і надають неспецифічний імунний захист. Т-лімфо-цити знищують видозмінені, мутантні, пухлинні та трансплантантні клітини. В-лімфоцити - поглинають і знищують бактерійні та інші мікробні клітини.

Виділяють три типи імунітету:

^ інфекційний або антитоксичний, за якого антигенами є мікроорганізми або токсини;

> протипухлинний - у відповідь на виникнення пухлин;

> трансплантаційний - під час пересаджування чужорідних клітин, тканин, органів. Імунітет буває природний та штучний.

Щеплення - введення в організм вакцини (вбитих або ослаблених збудників інфекції) для утворення активного штучного імунітету. Лікувальна сироватка містить готові антитіла, створює пасивний штучний імунітет.

Алергія - стан підвищеної чутливості організму у відповідь на дію алергенів. Алергія є передумовою виникнення патологічного імунологічного процесу.

Алергени - речовини, які спричиняють алергічні реакції в організмі. Вони поділяються на зовнішні алергени - харчові продукти, хімічні неорганічні та органічні речовини, леткі (запах речовини), інфекції, лікарські препарати та внутрішні - власні тканини організму з видозміненими властивостями під час опіків, обморожень, іонізуючої та ультрафіолетової радіації.

Синдром набутого імунного дефіциту (СНІД) - захворювання імунної системи, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який знищує лімфоцити.

3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи

На діяльність серця та судин впливає характер харчування. Відсутність у крові білків, вітамінів, солей кальцію можуть бути причиною гемофілії - захворювання, внаслідок якого порушено зсідання крові.

При атеросклерозі кров може зсідатися всередині судини і утворювати в ній тромби. їжа, багата на жири, холестерин, легкозасвоювані вуглеводи та кухонну сіль, бідна на ліпотропні речовини (холін, метіонін, лецитин), може сприяти розвитку склерозу судин та скороченню тривалості життя.

Включення до раціону харчування легкозасвоюваного гемового заліза, міді, кобальту, вітамінів В1, В12, фолієвої та аскорбінової кислот сприяє утворенню еритроцитів. М'ясо, м'ясні продукти, риба, печінка сприяють підвищенню рівня гемоглобіну у крові та стимулюють утворення еритроцитів.

Вітамін С у харчовому раціоні сприяє підвищенню захисної дії лейкоцитів. У раціоні повинна бути достатня кількість іонів кальцію та вітаміну К, які беруть участь у зсіданні крові.

Надлишок лінолевої кислоти в раціоні (соняшникова, кукурудзяна олія містять велику кількість її) сприяє виникненню внутрішньо-судинних тромбів внаслідок утворення з неї арахідонової кислоти, яка є джерелом тромбоксанів. Ці речовини викликають агрегацію тромбоцитів. Поліненасичені жирні кислоти родини ю-3 (ліноленової) протидіють підвищенню коагуляції крові, запаленню судин, їх звуженню і підвищенню артеріального тиску.

В утворенні еритроцитів беруть участь гістидин, тирозин, мікроелементи: Fе, Сu, Zn, Со, Мо та вітаміни - С, В12, фолієва кислота, а гемоглобіну - ізолейцин, аргінін.

В утворенні лейкоцитів беруть участь амінокислоти гістидин і тирозин, а захисній їх функції сприяє вітамін С.

У процесах зсідання крові беруть участь вітамін К і кальцій.

Поліпшують функціонування кровоносної системи в цілому фенілаланін; знижує гостроту анемій - гістидин.

Виникненню тробмів у судинах (рис. 3.8) сприяє надмірне споживання лінолевої і арахідонової кислот (арахідонова кислота - джерело тромбоксану) та дефіцит ПНЖК ώ3 (вони протидіють підвищенню зсідання крові).

Причини виникнення склерозу судин

Рис. 3.8. Причини виникнення склерозу судин

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність нейрогуморальної регуляції функцій організму.

2. Структура нейрогуморальної системи регуляції.

3. Будова нервової тканини.

4. Рефлекторний принцип роботи центральної нервової системи.

5. Будова і функції центральної нервової системи.

6. Сучасні уявлення про діяльність центральної нервової системи.

7. Особливості будови периферичної нервової системи та її функцій.

8. Гуморальна система регуляції.

9. Функції окремих залоз внутрішньої секреції.

10. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси.

11. Функції крові.

12. Склад крові.

13. Функції формених елементів крові.

14. Зсідання крові.

15. Причини виникнення захворювань крові.

16. Імунозахисні реакції організму.

17. Види та типи імунітету.

18. Будова серцево-судинної системи.

19. Сутність діяльності серцево-судинної системи.

20. Регуляція діяльності серцево-судинної системи.

21. Захворювання серцево-судинної системи.

22. Вплив харчування на функціонування серцево-судинної системи.

ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ
РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків
4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування
4.2. Фізіолого-гігієнічна роль амінокислот
Фізіологічна роль незамінних амінокислот
Фізіологічна роль важливих незамінних амінокислот
4.3. Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування
Фізіологічна потреба у білку
4.4. Поняття біологічної цінності білків та методи визначення
Хімічні методи
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru