Є й такі. І не мало. Способів обману недосвідчених та водночас доброзичливих пошукачів роботи існує чимало.
У сфері працевлаштування, як і будь-якій сфері людського життя, є місця не лише для подвигів, а й для шахрайства. Пошукачі роботи часто зустрічаються з дивними пропозиціями. Їхній результат однозначний - пошукачі не заробляють гроші, а втрачають їх. Для заманювання довірливих пошукачів шахраї у спеціалізованих виданнях поміщують оголошення про вакансії, що відкрилися. Зупинимося на найголовніших способах шахрайства у сфері працевлаштування.
Карусель є давнім, відомим, надійним способом, який успішно продовжує застосовуватися. Функціонує він так. Людину беруть на роботу з випробувальним терміном. Цей термін згідно з досягнутою з шукачем домовленістю не оплачується. Як правило тривалість випробувального періоду - один місяць. Шукачеві роботи натякають, що випробування закінчиться хеппі-ендом, тобто матиме щасливий кінець. Наприкінці терміну і незалежно від справжніх результатів "шаровик" повідомляє тимчасовому працівнику, який потрапив на гачок, що він не влаштовує фірму. На звільнене місце береться черговий простачок.
Підвидом каруселі є практика, за якою зарплата сплачується у розмірі 50%, зате випробувальний термін встановлюється якомога довшим. Після його закінчення працівнику показують на двері. Отже, він попрацював (і, напевне, добросовісно) за зарплату, що була вдвічі меншою.
Практиканти. Дуже рідко роботодавці платять гроші тим, хто проходить практику. Як правило, вузи платять таким роботодавцям гроші за проходження практики їхніми студентами. Автор книги знає, що фірми з неохотою беруть студентів на практику. Очевидно, фірмам невигідні студенти-практиканти. У абсолютній більшості випадків практиканти працюють за "дякую", а то і без цього.
Обіцянки-цяцянки. Основними елементами цього прийому є маленька зарплата і великі обіцянки. У цих обіцянках стверджується, що незабаром настануть такі часи, за яких фірма просто не знатиме, як відбитися від нападу грошей і тоді зарплата цього працівника сягне астрономічних розмірів. Зрозуміло, що такі часи не настануть, а зарплата як була мізерною, то такою і залишиться. Довірливі співробітники тривалий період працюють недоплаченими.
"Титул". Керівники-шаровики придумують престижні назви посадам з низькою заробітною платою. Чим нижчою є посада і чим меншою зарплата - тим гучніше назва посади. Рекламного менеджера можуть іменувати директором з реклами; верстальника - головним дизайнером; людину, що набирає текст - оператором комп'ютерного набору, а то й провідним фахівцем з інформаційних технологій. Є чимало працівників, які пишаються своїм титулом на візитівці і тривалий час працюють за дрібну зарплату.
Навчання. Шукачам роботи роботодавці нерідко рекомендують пройти навчання на різноманітних платних курсах. За це гарантують працевлаштування. Після закінчення курсів дійсно можуть працевлаштувати. Часто це буде промоутерська робота, за якої пішоходам намагатиметься продати певні товари.
Оголошення. Часто містять інформацію про пропоновану зарплату, яка значно перевищує пересічну зарплату у певній сфері або й взагалі є небаченою. Вимоги до кандидатів на вакансії є дуже нечіткими. Часто взагалі будь-які обмеження відсутні. Немає вікового цензу. Не вимагається досвід роботи та спеціальна освіта. Мало інформації про саму фірму та про функціональні обов'язки. Часто не вказується назва посади та сфера діяльності.
Співбесіда. Часто відбувається у масовому порядку, тобто потоком. Кандидатів можуть запрошувати на загальну лекцію. Внаслідок співбесіди випливає, що шукачі роботи мусять виконати певну попередню оплату. Прокурори кажуть: "Була б людина, а стаття знайдеться". Шахраї у сфері працевлаштування завжди знайдуть за що пошукачеві потрібно попередньо оплатити. Це може бути плата за навчання, спецодяг, витратні матеріали, відкриття зарплатного рахунку у банку, товари для подальшого продажу тощо.
Недобросовісний посередник. З'явилися фірми, які видають себе за агентства з працевлаштування. В оголошеннях вони про це не кажуть. Під час телефонної розмови стверджують, що є безпосередніми роботодавцями. Запрошують до кадрових служб секретарів, адміністраторів, офіс-менеджерів, менеджерів з персоналу. Обіцяні зарплати дуже завищені. На співбесіді ж вияснюється, що мова йде про мережевий маркетинг. Пошукачам пропонують оплатити товар, який вони будуть реалізовувати. Заманені на кур'єрські посади працівники виявляють, що їх робота немає нічого спільного з кур'єрською. Це, як правило, молоді люди, які намагаються проникнути на підприємства і в організації з метою реалізації книг, квитків у театр, косметики, дрібної побутової техніки тощо. На практиці такі кур'єри у більшості випадків одержують звичайну зарплату, їм можуть сплачувати проїзд і мобільний телефон. Шахраї ж обіцяли високу щоденну оплату та інші блага.
Шахраї з агентств з працевлаштування заманюють на посади менеджерів з туризму людей без досвіду роботи і знання іноземних мов. Обіцяють солідну зарплату та зарубіжні мандрівки. Невдовзі ж виявиться, що спочатку потрібно буде пройти платне навчання, купити навчальний тур та кілька путівок для своїх знайомих.
У сфері надомної роботи шахрайство працює за такою схемою. Спочатку відбувається платне навчання надомників. Потім надомникам продають витратні матеріали. Коли ж надомники приносять готові вироби, то роботодавці відмовляються їх приймати.
Шукачам роботи фахівці радять дивитися на світ реальними очима. Пам'ятайте, що високі зарплати є дуже поширеними приманками. Слід негайно припинити контакти, почувши про те, що за працевлаштування слід платити.
Бажано мати справу з безпосереднім роботодавцем-фірмою, що опікується конкретною сферою діяльності.
Розділ 5. Співбесіда щодо працевлаштування
5.1. Резюме (с і - в і)
5.2. Інтерв'ю
5.2.1. Підготовка до співбесіди
5.2.2. Літуни та зрілі віком
5.2.3. Телефонна бесіда
5.2.4. Одежа, жести і сміх
5.2.5. Кадровики та їх прийоми
5.2.6. Багаторівнева співбесіда