Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 7.2.10. Релокація

Це поняття означає переведення працівника на роботу у інший підрозділ великої компанії або кардинальну зміну співробітником сфери своєї діяльності. У деяких компаніях релокація менеджерів є складовою програми з розвитку співробітників.

Часто має місце ситуація за якої співробітник регіонального підрозділу досяг певного рівня професіоналізму і готовий посісти вищу за значенням посаду, але у регіональному підрозділі немає відповідних вакантних посад. У такому випадку керівництво компанії пропонує йому переїхати до іншого регіону або у штаб-квартиру компанії. Найчастіше релокуються виробничники, логісти та управлінці різного рівня.

Нині менеджери погоджуються на переїзд не лише з огляду на матеріальні вигоди, але й беруть до уваги серйозні і цікаві завдання, які очікують їх на новому робочому місці. Переїзд вигідний і фінансово. Його оплачує компанія. Компенсуються витрати на оренду квартири. Платня на новому місця роботи встановлюється вищою, ніж на попередньому.

Новий проект, розпочатий "з нуля" на новому робочому місці, є серйозним внеском в кар'єру. Він дозволяє максимально виявити управлінський та організаційний потенціал менеджера. Такі проекти часто привертають увагу молодих і амбіційних менеджерів, які не бояться самостійно ухвалювати рішення.

Компанії, які запрошують фахівця з іншого місця, зазвичай намагаються максимально задовольнити потреби цього співробітника та його сім'ї. Надається квартира на весь час дії контракту, сприяють влаштуванню дітей у дитячий садок чи школу. Релока-ційні пакети є різними. Це слід брати до уваги.

Коли у співробітника закінчується термін дії контракту, то він може залишитися і далі працювати на новому місці, але вже без релокаційних пільг. Співробітник може повернутися до попереднього місця свого проживання або знову переїхати, одержавши новий релокаційний пакет.

Релокація, окрім позитивних аспектів, має і негативний. Основний мінус роботи у регіоні, проживанні у невеликому місті чи селищі, - це нехватка спілкування і культурного дозвілля. Великою проблемою є вмовляння дружин менеджерів на переїзд. У зв'язку з цим вони часто втрачають свою роботу. Виникають складності і тоді, коли у сім'ях є діти.

Переїжджаючи до іншого міста, працівнику слід оцінити всі обставини, що стосуються переїзду і потім ухвалити потрібне для себе рішення. Переїзд ніколи не був простою справою. Перед тим як погодитися, потрібно добре подумати.

7.2.11. Дауншифтинг

Дауншифтинг - це явище, коли перспективний висококваліфікований фахівець змінює свою професію і розпочинає працювати "з нуля". Колеги і попереднє начальство такого фахівця ставляться до нього осудливо. Психологи ж стверджують, що не вбачають у поведінці дауншифтера нічого кепського. Вони вважають, що рішення про зміну професії є складовою розвитку особистості. Психологи вважають, що дауншифтинг є усвідомленою відмовою від чужих цілей, традиційного розуміння кар'єри, пошуком нових шляхів. Дауншифтинг на вітчизняному лексиконі відомий як "крок набік".

Дауншифтинг є складовою еволюції людини, яка тривалий час перебуває у стресовій ситуації. Така людина працює заради заробляння грошей. На певному етапі свого розвитку вона розуміє, що більше так працювати не може і розпочинає пошук нових шляхів для свого розвитку. Психологи вказують, що будь-який розвиток особи є явищем позитивним, а будь-який розвиток без змін трапляється рідко.

Людина усвідомлює, що може жити далі лише у тому випадку, коли буде отримувати задоволення від роботи. Тоді вона розпочинає згадувати, що їй подобалося у житті, розпочинаючи з дитинства. За дауншифтинга відбувається рух у напрямі від роботи до справи.

Дауншифтинг суперечить корпоративній культурі. За неї люди виснажливо працюють впродовж багатьох років, щоб заробляти гроші на придбання благ, які врешті-решт виявляються ефемерними. У цій ситуації люди спочатку працюють, а блага - отримують згодом. Час праці і час благ - розділені. Між ними пролягає значна дистанція.

Ритм життя на засадах корпоративної культури триває доти поки людина зрозуміє, що бажані блага ніколи не прийдуть.

До свого рішення про кардинальну зміну професії людина йде, як правило, довго. Зовнішньо це буває непомітним. Коли ж рішення оприлюднюється, то оточуючі фахівця люди його не розуміють і вважають спонтанним.

Дауншифтинг - переломний момент у житті людини. Людина різко змінює сферу своєї професійної діяльності тоді, коли вона вже фізично не може знаходитися у своєму становищі.

Людина, яка розпочинає нове професійне життя, зазвичай, втрачає матеріально. Оскільки у дауншифтера є сім'я, то їй не просто змиритися з втратою частини доходів. Виникають конфлікти. Дауншифтинг - це ще й певна втеча від відповідальності за інших, яка добряче обридла.

Дауншифтери у більшості своїй є людьми з життєвим досвідом. Вони вже мають певну систему виживання. Дауншифтери полишають, всупереч суспільній думці, високі посади для того, щоб опікуватися чимось своїм. Вкладаючи душу в улюблену справу, вони не відчувають страх за те, що у них щось не вийде. Як правило, виходить. Дауншифтери отримують задоволення від самого процесу своєї діяльності. Знову ж таки, як правило, добробут повертається до них та їх сімей.

Скільки б суспільство не твердило, що головне у житті - це гроші, очевидно більшість працівників вважає, що робота має приносити задоволення. Вона має надавати можливості для самореалізації.

Якщо ви не відчуваєте задоволення від своєї роботи і дійшли висновку, що припустилися помилки у виборі професії, то ніколи не пізно цю помилку виправити. Зрозуміло, добре якщо людина визначається з вибором своєї професії, скажімо, так років до 35. Чим старшою є людина, - тим складніше що-небудь змінювати у її житті. Таке спостереження не слід вважати абсолютною догмою. Було немало випадків, коли люди і після 40-45 років з успіхом змінювали сферу своєї діяльності. Наприклад, ставали консультантами, викладачами тощо. Головне - щоб бажання про зміну діяльності було усвідомленим і сильним.

Ухвалюючи рішення про зміну професії, слід брати до уваги те, що нову професію доведеться розпочинати, швидше за все, з нижчої сходинки кар'єрної драбини, порівнюючи з тією, яка була досі. Досвід працівника у суміжних сферах може відіграти значну позитивну роль у побудові своєї подальшої кар'єри. Рекрутери рекомендують шукати такі вакансії, де може у дещо іншому ракурсі згодитися попередній досвід працівника.

Психологи радять людям, які виявили бажання змінити професію, враховувати таке.

1. До зміни слід готуватися серйозно і ретельно. Слід вивчити та проаналізувати всю доступну інформацію про ту сферу діяльності, якою забажали опікуватися. Слід усунути проблеми у своїй підготовці. Якщо одержання другої вищої освіти є довгим і дорогим процесом, то слід повчитися на короткотермінових курсах, взяти участь у семінарах, освоїти необхідне програмне забезпечення, поліпшити знання з іноземної мови, почитати професійну літературу. Не виключено, що після цього ваше бажання змінити професію розвіється як туман. Недарма ж чорногорці кажуть: "Якщо дуже хочеться працювати, то необхідно сісти, подумати, відпочити і бажання зникне".

2. Зазначене вище можна виконувати, не кидаючи ту професію, яка вже набридла. Опікуватися новою професією потрібно після певної підготовки до неї. Потенційні роботодавці зацікавлені у підготовлених працівниках.

Якщо наявний досвід лише частково задовольняє потенційного роботодавця, то доведеться докласти зусиль до того, щоб переконати його взяти вас на роботу. Роботодавця цікавитимуть чинники, які змусили працівника змінити професію. Роботодавець побоюватиметься, що через певний час цей працівник знову може дійти висновку про пошук нової професії. Роботодавця цікавитимуть ті здібності працівника, які він може підтвердити вже реалізованими проектами. Серйозним аргументом на вашу користь буде виконання вами у минулому певних обов'язків, які виходили за межі кола основних функціональних обов'язків, але схожих з тією діяльністю, якою б хотіли опікуватися.

Слід зазначити, що дауншифтинг не обов'язково передбачає перехід на роботу до нового роботодавця. Дауншифтинг може відбуватися і у межах тієї фірми, де працюєте. Якщо мова йде про роботу у суміжній сфері у компанії, де працюєте, і для цього маєте професійний досвід, але ще недостатньо певних навичок, то варто подивитися на те, що може запропонувати ваша компанія. Ймовірно, що керівництво компанії з розумінням поставиться до вашого бажання змінити професію у рамках компанії. Можна дочекатися коли у компанії з'явиться вакансія, що зацікавила вас і запропонувати керівництву компанії не лише свою кандидатуру, а й програму своєї діяльності на цій посаді.

Західні експерти вважають, що найдієвіший шлях у реалізації дауншифтингу - це користатися мережею знайомств. Слід звернутися до людей, які вас добре знають і які зможуть якщо і не запропонувати нову роботу, то дати вам гарні рекомендаційні листи, зробивши наголос на тих ваших якостях, які є важливими для нової сфери діяльності.

Компанія "Келлі Сервісіз" у травні 2008 року оприлюднила результати соціологічного опитування, що було проведене у 33 країнах світу, у тому числі і в Україні. Майже 59% українців жалкували про вибір професії. За цим показником Україна виявилася на другому місці, поступившись першим місцем лише Мексиці. У переліку країн, працівники яких були найбільше незадоволеними шкільною освітою, виявилися Швеція, Норвегія, Данія, Туреччина, Україна, Росія та Італія. Лише 37% українців на питання про якість шкільної освіти відповіли позитивно. У Німеччині, Франції та Китаї 42% респондентів відповіли, що добре підготовлені школою до професійного життя.

У так званих "нових індустріальних країнах" (Китай, Індія, Індонезія) від 76% до 80% респондентів оцінювали професійно-технічну освіту на "відмінно". Пересічно ж у країнах, де відбувалося опитування, до системи професійно-технічної освіти не мали претензій 65% респондентів.