Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 11.2.2. Стрес і депресія

Весною 2008 року в Україні відбулося опитування 100 фахівців середньої і вищої ланки управлінців. Вік - від 25 до 45 років. Близько 35% менеджерів називали причиною свого звільнення постійний стрес на роботі. 63% респондентів зазнавали стресу при спілкуванні з керівництвом. Багато в чому, на їх думку, стресовий стан пов'язувався з постановкою керівництвом завдань, які не можна виконати.

Низькою заробітною платою за підвищеного завантаження і ненормованого робочого дня були незадоволені 50% менеджерів.

До низки факторів, що зумовлюють стрес, багато респондентів зарахували умови робочого місця: кепська шумоізоляція, некомфортна температура і освітлення в офісі (40%), незручність робочого місця (17%). 54% опитаних були незадоволені тим, що їм доводилося обідати на робочому місці перед монітором. Абсолютна більшість менеджерів (85%) була впевнена, що стреси на роботі створюють проблеми зі здоров'ям.

Вчені з університету штату Північна Кароліна (США) підрахували, що люди з вищою освітою знаходяться у стані стресу 44 відсотки свого часу. Ті ж хто не має вищої освіти - 30%. Одночасно виявилося, що люди без вищої освіти стрес переносять гірше.

Стреси - це не просто проблеми зі здоров'ям. На початку 2008 року повідомлялося, що у селищі Белявка Оренбурзької області Росії повісилася завуч Марина Бородіна. Там у триповерховому будинку школи впала фасадна стіна і три сходинкові прольоти. Загинуло 5 школярок 11 класу, де вона була ще й класним керівником. У школі пропрацювала 25 років. Трагедія сильно на неї вплинула. Вчителька із стресом не впоралася, хоч її вини у тому, що трапилось, мабуть, не було.

Взимку 2009 року український портал "Superjob" виконав соціологічне опитування впливу сімейних скандалів на продуктивність праці. 63% опитаних зазначили, що сімейні конфлікти позначаються на результатах їх роботи. Конфлікти знижують концентрацію уваги, прияють кепському робочому настрою, прихованій агресії та образам. Це позначається на взаєминах з колегами.

Частка чоловіків, які стверджувально відповіли на це питання, була вищою за частку жінок (66% проти 60%). Зі зростанням віку опитуваних їх впевненість у впливі конфліктів на результати праці збільшується. Наприклад, поміж 20-річних українців "так" відповіли 45% респондентів, а поміж респондентів віком 40-50 ро-ків-70% Після 50-річної позначки показник знижувався до 56%. Ті, хто був у зареєстрованому шлюбі, ствердно на запитання відповідали частіше, ніж ті, хто не мав чоловіка чи дружини.

Майже четверта частина опитаних (24%) вважала, що конфлікт у сім'ї майже не позначається на результатах їхньої роботи. Вони були впевнені, що потрібно вирізняти роботу і домівку. Вважали, що накладка одного на інше відбувається якщо у людини немає самоконтролю. Найчастіше цю думку поділяла молодь віком до 20 років (32%). З думкою молоді погоджуються і психологи. Вони також радять чітко вирізняти роботу і сім'ю. В офісі або на виробництві недоцільно думати про домашні справи, а дома - не слід думати про виробничі питання.

Затруднялися з відповіддю на це питання 12% опитаних. Більшість з них зазначали, що все залежить від людини та як вона ставиться до роботи.

Якось у пресі напівжартома-напівсерйозно давалися рекомендації керівнику як зняти той стрес, який накопичився. Оскільки з пісні, як відомо, слова не викидають, то й розповімо далі про ті шкідливі поради. Поради будуть описані, але їх виконувати не слід. Покійна мама автора цієї книги зазначала, що не треба відрізати носа, навіть тоді, коли багато хто це робить. Отже, антипорадами є наступні.

1. Влаштуйте підлеглим прочуханину. За неї не зашкодить робити гучні заяви. Найчастіше поміж них мають лунати вислови на кшталт "Всіх звільню!!!". Допомагає грюкання дверима. Вважаються доречним удари кулаком по столу. Якщо шкода свого кулака, щоб ним бити стіл, то можна вдарити по столу папкою з паперами. Чим важча папка - тим краще.

2. Ефективним кроком вважається і пересаджування співробітників з одного робочого місця на інше. Відомо, що на одному місці і камінь мохом обростає. Щоб співробітники не обростали зі своїми колегами непохитними узами, підлеглих слід час від часу пересаджувати від одного столу до іншого. На адаптацію до нового місця піде кілька тижнів. Поки відбуватиметься пристосування працівника до нових стола, стільця та колег, співробітник перебуватиме у стані стресу чим помітно нейтралізуватиме стрес у свого начальника.

3. Глибоко інтелектуальним і витонченим заходом вважається доручення групі підлеглих виконання складного проекту впродовж найстислішого терміну. У такій ситуації начальнику не завадить поїхати у цікаве зарубіжне відрядження чи піти на кілька тижнів у відпустку, сказавши: "Виконуйте без мене!". Така самостійність колектив шокує, але кожний співробітник відчує свою особисту відповідальність за успішне виконання проекту. У декого від цього розпочнуть тремтіти руки, а ще в декого - і коліна.

4. Допомагає зняттю стресу у начальника та набуття стресу у підлеглих і такий крок як раптове оголошення про перепрофілювання відділу. Поки співробітники нервуватимуть з приводу своєї подальшої долі, всі проекти будуть високоякісно закінчені у найстисліший термін.

5. Не завадить згадати англійській вислів "Last but not least", що означає - "Останній за згаданням, але не останній за значенням". Це повністю стосується і надійного, як важка артилерія, кроку. Слід пустити чутку про скорочення штатів. За такої ситуації не лише нечувано зростає продуктивність праці співробітників, але й помітно збільшується швидкість їх пересування від одного проекту до іншого.

Ті начальники, які вважатимуть, що запропонованих рекомендацій - замало, можуть спиратися і на власні заходи.

Депресія - це хвороба гострої необхідності у щасті. Хвороба підлягає лікуванню, але медики стверджують, що й самолікування є ще небезпечнішим, ніж бездіяльність.

У часи Священної інквізиції хворобу називали "одержимістю нечистої сили". В епоху Відродження хвороба мала назву "меланхолія". ХІХ століття дало хворобі нову назву -"іпохондрія". У ХХ столітті хвороба кваліфікувалася як "гостра реакція на стрес". Нині хворобу прийнято називати "депресія".Зрозуміло, хвороба не є інфекційною. Вірусами вона не передається.

Ця хвороба, як і кожна хвороба, може бути як у легкій, так і у важкій формах. Хвороба сама не зникає. Вона потребує лікування. Людині з важкою формою депресії потрібна госпіталізація. Складне комплексне лікування відбувається під наглядом кваліфікованого персоналу. Воно охоплює лікарські препарати, особливу дієту (оскільки деякі продукти можуть вступати у конфлікт з антидепресантами і транквілізаторами).

У побуті поняття "депресія" не завжди вірно тлумачиться. Його поширюють на кепський гумор, дискомфорт, стомленість, перевтому, весняний авітаміноз.

На відміну від тимчасового падіння тонусу з огляду не зовнішні чинники (що властиво здоровим людям), депресія є стійким хворобливим станом. Він триває і після усунення причин, які були поштовхом до його розвитку.

Причиною депресії є хронічна втома, горе, любовна драма. У людей похилого віку депресія може з'явитися і після інфекційного захворювання, наприклад, грипу.

Якщо людина відчуває, що її затягує хандра, то слід самому ж собі допомогти. Фахівці радять уникати самотності. Слід якомога більше спілкуватися з людьми, дотримуватися збалансованої дієти. Допомагає спорт. Доцільно створити собі що-небудь радісне. Не радять печаль топити в алкогольних напоях. Часто алкоголізм маскується під депресію.

Якщо зазначені вище заходи не допомагають, то доцільно звернутися за допомогою до лікаря. Лікар підкаже як контролювати вчинки і емоції, протистояти труднощам, розумітися у своїх почуттях, відрізняти головне від другорядного. Можливо лікар призначить ліки, які допоможуть звести нанівець депресію.

Як свідчать статистичні данні, жінки мають більше шанців потрапити у депресію, ніж чоловіки. Причина полягає у жіночих гормонах. Вони зумовлюють більшу емоціональність жінок, порівняно з чоловіками.

Вже давно доведено, що мислення впливає на кількість стресів. На депресію зазвичай страждають люди, що мають низьку самооцінку або не мають потягу до перспективної мети та ті, що не вміють турбуватися про себе.

Отже, якщо людину стискала депресія, то їй слід звернутися за допомогою до дипломованого психолога.

Американські лікарі склали рейтинг десяти найнебезпечніших чинників, які можуть зашкодити здоров'ю офісних працівників.

1. Малорухливий характер офісної роботи. Він підвищує ймовірність виникнення ожиріння. Лікарі радять щонайменше дві години на добу ходити пішки. Довге сидіння у задушливому офісі часто приносить хвороби, а не успіх.

2. Тромбоз ніг і легенів. Ці захворювання виникають за довгої сидячої роботи, коли сповільнюється кровообіг. У запущеному стані ці хвороби призводять до інфаркту та інсульту.

3. Головні болі (мігрень). Мігрень може викликатися набряком м'язів шиї, а також мерехтінням ламп денного світла.

4. Нездоланна сонливість на робочому місці. Виникає від замалого обсягу фізичного навантаження ти частого невисипання. Лікарі радять частіше бувати на свіжому повітрі та раніше лягати спати у ліжечко.

5. Синдром тунельного каналу. Виникає у тих, хто довго працює за комп'ютером. Хвороба є однією з форм артриту кістів рук. Виникає за тривалої роботи з мишкою.

6. Перенапруження м'язів спини, шиї і пліч. Виникає за незручної пози, викликаної невдалим розташуванням крісла, столу та монітора.

7. Інфекції та віруси. На поверхні клавіатури і мишки накопичується велика кількість хворобливих мікробів. Принаймні один раз на півроку необхідно мити клавіатуру, мишку та стіл.

8. Безперервне споглядання монітора. Відсутність відпочинку для очей може призвести до значного зниження гостроти зору.

9. Пошкодження спини. Виникає за неправильної оцінки фізичних здібностей, коли спина зазнає навантаження.

10. Накопичення пилюки у повітрі. Пилюка не лише шкодить органам дихання, але є ще й носієм мікробів. На роботі потрібно робити вологе протирання один раз на добу.