Інноваційний менеджмент - Скрипко Т.О. - Розділ 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 1. Сутність, розвиток та основні поняття інноваційного менеджменту

1.1. Суть, мета інноваційного менеджменту

Інноваційний менеджмент с порівняно новим поняттям і становить самостійну галузь управлінської науки та професійної діяльності, спрямовану на формування й забезпечення умов розвитку підприємства. Теорія інноватики (інноватика — галузь науки, що вивчає формування нововведень та їх розповсюдження, а також способи розробки інноваційних рішень) почала розвиватися з 20-х років XX століття і лише приблизно через п'ятдесят років почала ґрунтовно застосовуватись у практичній діяльності виробничих організацій.

У літературі з питань управління є різні підходи до визначення сутності та змісту інноваційного менеджменту. Окремі науковці вважають, що інноваційний менеджмент становить сукупність принципів, методів і форм управління інноваційним процесом, інноваційною діяльністю та персоналом, зайнятим цією діяльністю [2]. Інші автори акцептують увагу па тому, що інноваційний менеджмент с одним із напрямів стратегічного управління і ряд проблем інноваційних менеджерів пов'язаний переважно з новими видами продукції. Інноваційний менеджмент можна визначити як систему управління економічним розвитком у глобальнішому сенсі, оскільки менеджмент охоплює не тільки економічні або технічні проблеми, а й радикальні зміни, пов'язані з базисними інноваціями.

Деякі автори вважають, що інноваційний менеджмент — це "наука про науку", поява якої ознаменувала перехід на якісно новий щабель розвитку наукової сфери [58]. Менеджери стали активними учасниками досліджень, адже вони проводять тестування персоналу наукових груп, які беруть участь у розробці конкретних проектів, а також створюють матеріальну та інвестиційну бази діяльності.

Інноваційний менеджмент можна розглядати як науку і вид діяльності. З огляду на це, найважливішими питаннями є природа інновацій, інноваційний процес та механізми управління ним.

Як вид діяльності, інноваційний менеджмент є процесом ухвалення управлінських рішень за допомогою послідовної сукупності процедур, що утворюють загальну схему управління інноваційним процесом. Інноваційний менеджмент пов'язаний із такими основними сферами організації, як науково-технічна, виробнича, комерційна діяльність. У результаті управлінські рішення стосуються:

— розробки і впровадження нової продукції і технологій;

— модернізації й удосконалення продукції, що випускається або певної технології;

— подальшого розвитку виробництва (збуту) з одночасним скороченням застарілої продукції.

На рівні типового виробничо-торговельного підприємства інноваційний менеджмент — один із напрямів стратегічного управління, що здійснюється на вищому рівні організації. Вій утворює комплекс правил, принципів, норм, методів, ціннісних орієнтирів, організаційних форм, зв'язків і економічних відносин. Аналогічно традиційному сприйняттю загального менеджменту, система управління інноваційними процесами на підприємстві складається з двох підсистем: керуючої (суб'єкта управління) і керованої (об'єкта управління). Механізм керуючого впливу охоплює збирання, опрацювання і передавання необхідної інформації та ухвалення відповідних рішень (рис. 1.1).

Інноваційний менеджмент має скоординувати й узгодити функціонування та взаємодію як внутрішніх, так і зовнішніх структурних елементів інноваційного процесу, створити певну узгодженість роботи. Основними цілями інноваційного менеджменту є забезпечення довгострокового інноваційного розвитку на основі ефективної організації складових елементів системи підприємства та створення конкурентоспроможної продукції, запровадження інноваційних технологій.

Основна увага в інноваційному менеджменті зосереджується на розробці стратегії інноваційних заходів. Розробка, виробництво, збут нових видів продукції визначають інші напрями стратегії підприємства. Отож, здійснення інноваційного менеджменту передбачає:

— розробку планів інноваційної діяльності;

— моніторинг і контроль за розробкою нової продукції та технології її впровадження;

— здійснення єдиної інноваційної політики, координація діяльності всіх підрозділів у цій сфері;

— забезпечення фінансами і матеріальними ресурсами програм інноваційної діяльності;

— забезпечення кваліфікованим персоналом;

— створення проектних груп задля вирішення інноваційних питань.

Рис. 1.1. Складові та чинники інноваційного менеджменту підприємства [58]

Отже, інноваційний менеджмент па підприємстві — це особлива організаційно-управлінська діяльність, що спрямована па одержання високих економічних, соціальних, екологічних результатів за допомогою впровадження інновацій у виробничо-комерційну діяльність.

Сукупність видів діяльності формується у загальні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контролювання. Склад функцій і завдань управління може бути регламентованим залежно від рівня керованої системи (економіка загалом, галузь виробництва, організація, підприємство чи окремий інноваційний проект) та внутрішніх і зовнішніх умов її роботи. Вважаємо, що, оскільки термін "менеджмент" найкоректніше використовувати щодо комерційних суб'єктів господарювання, то й предметом інноваційного менеджменту є підприємство.

Своєю чергою, кожна загальна функція поділяється па специфічні види робіт, пов'язані з багатогранною діяльністю підприємства: планування впровадження інновацій, організація функціонування нового технологічного обладнання, мотивація раціоналізаторства тощо.

Інноваційний менеджмент як наука вивчає закономірності розвитку, економічні, організаційно-управлінські, правові, соціально-психологічні чинники, що впливають па процеси пошукових робіт, запровадження інновацій, найефективніші форми організації цих процесів на підприємстві.

Світова наукова думка постійно працює над прогресивними змінами, отож виробники, щоби виготовляти конкурентоспроможну продукцію, змушені адаптовуватися до нових умов. Однак для того, щоби підприємства дотримувалися курсу інноваційного розвитку, необхідні відповідні зовнішні умови. Положення інноваційного менеджменту належать до ринкової економіки, тобто обов'язковою умовою дії механізмів інновацій є наявність ринкового середовища. Лише у такому середовищі можливий процес виникнення і поширення економічно ефективних інновацій. Па жаль, повільні темпи реформ, невизначеність у структурній перебудові економіки та інші чинники перешкоджають інтеграції українського бізнесу до транснаціональних інноваційних процесів.

Інноваційний менеджмент — це сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів, методів та форм управління інноваційною діяльністю конкретного об'єкта управління з метою одержання оптимальним шляхом економічних або інших результатів цієї діяльності.

Отже, інноваційний менеджмент у загальному вигляді — це складний механізм дії керуючої системи, яка створює сприятливі умови для інноваційної діяльності й можливості для розвитку і досягнення ефективного результату.