Корпоративне управління - Ігнатьєва І.А. - Частина 2. Механізми корпоративного управління

Розділ 3. Акціонерне товариство та різновиди корпоративних об'єднань як об'єкти корпоративного управління

3.1. Акціонерне товариство як об'єкт корпоративного управління. Основні характеристики інтеграційних процесів та принципи організації бізнесу

Згідно ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерним товариством вважається господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами). Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа. Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства.

В акціонерному товаристві зменшення (зміни) капіталу можливі або в разі неналежної господарської діяльності, або у зв'язку зі зменшенням розмірів статутного фонду в цілому.

Статутний фонд акціонерного товариства розподілений на чітко визначену кількість рівних часток, кожна з яких називається акцією і закріплює права (або права й обов'язки) акціонера стосовно товариства. Незважаючи на те, що права мають як особистий, так і майновий характер, вони, до того ж, пов'язані зі статутним фондом і в більшості національних правових систем світу мають математичну оцінку. В зв'язку з тим, що ці права безпосередньо пов'язані із внеском у статутний фонд, лише повне внесення вкладів (внесків) у заздалегідь визначеній (обумовленій) сумі підтверджує участь в акціонерному товаристві, яка реалізується через права й обов'язки стосовно нього.

Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Права акціонера мають як майновий, так і особистий характер. До особистих прав належать: право на участь та управління акціонерним товариством (за винятком власників привілейованих акцій, які можуть не мати права голосу) та право на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства. Втім, за наявності акціонерів, котрі тримають контрольний пакет акцій, міноритарні акціонери (власники дрібних пакетів акцій) не впливають на управління. Отже, їх право на управління є абстрактним і не має реальної основи для реалізації. Єдина можливість для них висловити свою думку це так зване голосування "ногами", тобто продаж своїх акцій.

У такому випадку реальне право голосу мають лише власники контрольних пакетів акцій. Вони можуть прийняти чи відхилити рішення у найвищому органі управління акціонерного товариства. До майнових прав акціонерів належать: право на отримання частини прибутку від діяльності акціонерного товариства (дивіденд), а також право на отримання частини майна товариства в грошовій або речовій формі у разі його ліквідації.

На акціонерне товариство не впливає зміна складу акціонерів. Акціонерне товариство з точки зору права не залежить від особистості клієнтів, від їхніх чеснот або вад, а також не потребує безпосередньої участі акціонера в діяльності товариства (за винятком його добровільної участі у вищому органі управління акціонерним товариством). Але щойно учасник отримує контрольний пакет акцій або обирається у спостережний або виконавчий орган, його особистість уже не з правової, а з економіко-соціальної точки зору набуває більшого значення для акціонерного товариства.

Участь в акціонерному товаристві не ставить обмежень іншої діяльності акціонера. Він має право на участь в інших організаційних формах управління (ОФУ), на здійснення господарської діяльності, аналогічної діяльності товариства, а також на укладання угод із самім акціонерним товариством.

Акціонерне товариство діє не через своїх акціонерів, а винятково через свою організацію (органи), до складу яких входять:

- Загальні збори акціонерів як вищий орган управління;

- Орган виконавчої влади, зосередженої у директорів (в Дирекції, Правлінні, Адміністративній раді, Раді директорів - залежно від правової системи), що має бути відображено в Статуті;

- контролюючий орган (Ревізійна комісія).

Можливе також існування органу, який координує роботу акціонерного товариства в період між зборами акціонерів та називається "Спостережна рада". Залежно від правової системи структура акціонерного товариства може складатися з двох-, трьох- або двох-трьохланкової системи органів управління. Крім того, діє особливий контрольний орган - Ревізійна комісія, ревізор, аудитор, комісар (залежно від законодавства країни).

Внутрішня структура та права на здійснення зовнішньої діяльності закріплені в Статуті акціонерного товариства. Залежно від національної правової системи це може бути зафіксовано в одному документі (в Статуті), або в двох (окремо регулюється внутрішня структура й порядок управління, окремо - зовнішня діяльність, обсяг правоздатності тощо).

Акціонерне товариство може бути учасником іншого акціонерного товариства, а також інших юридичних осіб. Крім того, одне акціонерне товариство може залежати від іншого.

Для ринкової економіки акціонерне товариство є найбільш прийнятним видом підприємницького об'єднання, що найповніше забезпечує функцію концентрації капіталу. Втім, незважаючи на адекватність акціонерної форми сучасному етапові розвитку економіки та підприємництва, у розвитку акціонерних товариств спостерігаються суперечні тенденції, складнощі та негативні риси. Недосконалість системи корпоративного управління створює підґрунтя для зловживань з боку керівників. Отже, акціонерне товариство є складним і неоднозначним соціально-економічним явищем.

Розглядаючи акціонерне товариство, передусім слід відзначити як позитивні, так і негативні його риси з точки зору економіки, управлінського механізму та соціального життя. Таке товариство містить величезний позитивний потенціал, який полягає у можливості концентрації капіталу. Переваги та недоліки АТ визначені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Переваги та недоліки АТ [складено на основі]

Переваги

Недоліки

1. Акціонерне товариство сприяє зростанню підприємницької активності та припливу капіталу в економіку, бо ті особи, які ніколи не використовували б свої капітали у сфері господарської діяльності та не наражалися б на ризик повної майнової відповідальності, охоче вкладають кошти в майно товариств з обмеженою відповідальністю.

1. Акціонерне товариство з огляду на невиробничі витрати, необхідні як для створення, так і для забезпечення діяльності його внутрішнього механізму, є найдорожчою формою підприємницького об'єднання.

2. Акціонерні товариства дозволяють обмежити ризик втрати капіталу, тому що особа, котра є учасником декількох акціонерних товариств, може компенсувати втрати в одному товаристві прибутками в іншому.

2. Управління акціонерним товариством порівняно з управлінням іншими підприємницькими об'єднаннями є складнішим. Органам управління великих акціонерних товариств властива значна інертність, вони не завжди можуть вчасно реагувати на зміну кон'юнктури ринку. Виконавчий орган, навіть за умов швидкої орієнтації в економічній ситуації, часто не має достатніх повноважень для прийняття необхідного рішення.

3. Діяльність акціонерного товариства практично не залежить від життєвих обставин його учасників, і тому воно довговічніше порівняно з іншими підприємницькими об'єднаннями.

3. Контроль за діяльністю акціонерного товариства з боку міноритарних учасників часто є неефективним. Міноритарні акціонери, які перебувають у різних регіонах держави або навіть у різних частинах земної кулі, у зв'язку з браком

єдності та професійних навичок у сфері управління та підприємництва не можуть реально впливати на діяльність акціонерного товариства, що створює можливість для зловживань з боку невеликої групи найманих менеджерів або власників контрольного пакета акцій.

4. Акціонерне товариство є ідеальною формою участі великої кількості осіб у господарській діяльності, і, якщо акціонерне товариство діє успішно, зиск від його діяльності задовольняє значну частину його членів.

4. Великі дивіденди, які інколи має сплачувати акціонерне товариство з позаекономічних причин, можуть уповільнити темпи його розвитку і навіть призвести до економічної кризи.

5. Акціонерні товариства відкриті для суспільства, тобто зобов'язані публікувати баланси (звіти про витрати та прибутки), засвідчені незалежним аудитором, що дає можливість суспільству здійснювати громадський контроль діяльності виконавчих органів акціонерного товариства та запобігти можливим зловживанням.

5. Можливе таке акціонерне засновництво, коли заради отримання зиску створюються нежиттєздатні господарюючі суб'єкти ("мильні бульбашки"). Засновники створюють широку рекламу, залучають кошти в якості вкладу в статутний фонд товариства, підвищують курс акцій і реалізують їх, залишаючи інших акціонерів з порожніми руками (в тому числі й без дивідендів).

6. Акціонерне товариство за кордоном має висококваліфікований управлінський персонал, оскільки виконавчі органи формуються з найманих працівників (приміром, діяльність товариства значною мірою залежить від управлінських навичок конкретного учасника). Часто найманий працівник прагне стати акціонером компанії, яка його наймає.

6. Можлива спекуляція акціями, яка, з одного боку, може погано вплинути на рентабельність підприємства і навіть спричинити кризу; з другого боку, вона розпалює нездорові інстинкти учасників товариства, бо очікування швидкого зиску без докладання праці породжує утриманські настрої рантьє. Акціонерна спекуляція може призвести до втрати майна багатьма учасниками та зрештою - до небажання великої маси людей довіряти свої гроші акціонерним товариствам. Це відбувається, коли акції купують не з метою отримання дивідендів від діяльності акціонерного товариства,

а з метою отримання зиску від продажу, що може скінчитися крахом, і насамперед - для міноритарних акціонерів, котрі, не знаючи чинників впливу на підвищення та зниження курсу акцій і віддавши інколи свої останні заощадження, найчастіше втрачають свій капітал.

Чинне законодавство певним чином захищає інтереси власників невеликих пакетів акцій. Відповідно до нього меншість акціонерів не може перешкодити більшості призначати керівників товариства, розподіляти прибуток та приймати інші стратегічні рішення. Проте міноритарії, які мають разом більше 25 % акцій, здатні об'єднатися і блокувати рішення про ліквідацію товариства, про виведення активів, про збільшення або зменшення статутного фонду.

Окрім АТ суб'єктами корпоративного менеджменту є корпорації, які не завжди можуть виступати у формі АТ. У літературі існують різні визначення цієї господарюючої структури. Однак, більшість з них зводиться до того, що корпорація - це юридична особа, що веде підприємницьку діяльність, що має право придбати ресурси, володіти акціями, робити і продавати продукцію, надавати кредити і брати в борг, виступати в суді як позивачем, так і відповідачем.

З більш загальних позицій можна визначити, що корпорація являє собою підприємницьку організацію, що володіє розвинутою організаційною структурою управління, широким спектром видів діяльності, істотною часткою ринку, великими господарськими зв'язками і професійними керуючими.

Корпоративний бізнес відрізняється за своєю формою від бізнесу індивідуальних підприємств і партнерств:

- обмеженою відповідальністю; тобто акціонери не зобов'язані відповідати за зобов'язаннями і боргами корпорації (втратити вони можуть тільки те, що інвестували в компанію);

- простотою переходу прав володіння акціями при їх реалізації;

- безстроковістю (а отже стабільністю) свого існування, тому що перехід акцій з одних рук в інші не підриває цілісність корпорації.

Розділ 3. Акціонерне товариство та різновиди корпоративних об'єднань як об'єкти корпоративного управління
3.1. Акціонерне товариство як об'єкт корпоративного управління. Основні характеристики інтеграційних процесів та принципи організації бізнесу
3.2. Передумови, механізми формування та функціонування різнобічних видів інтегрованих корпоративних структур й організаційно-правових форм корпоративного управління
Розділ 4. Учасники корпоративних відносин та органи корпоративного управління
4.1. Порядок створення акціонерних товариств. Елементи зовнішнього і внутрішнього середовища АТ
Порядок створення акціонерних товариств
4.2. Ідентифікація основних груп зацікавлених осіб у діяльності АТ. Рушійні сили організаційного механізму
4.3. Загальні збори акціонерів: функції, повноваження, технологія підготовки та проведення
Повідомлення про проведення загальних зборів
Порядок прийняття рішень загальними зборами
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru