Лідерство та стиль роботи менеджера - Скібіцька Л.І. - 5.3. Ефективні стилі лідерства

План лекції

5.1. Стилі лідерства за теорією Х/У.

5.2. Теорія "Z" (Ouchi) - японський стиль управління.

5.3. Ефективні стилі лідерства.

5.4. Неефективні стилі лідерства.

5.5. Видимість і послідовність у лідерстві.

5.6. Вибір стилю лідерства.

5.7. Ситуативне лідерство (Hersey/Blanchard).

5.1.Стилі лідерства за теорією Х/У

Здатність лідерів і менеджерів впливати на людей залежить від їхнього ставлення до працівників, від стилю лідерства. Дуглас Мак-грегор відмітив, що менеджери мають два різні відношення, які призводять до формування двох зовсім різних організаторських стилів. Він назвав ці дві системи Теорія "X" і Теорія "Y".

Теорія "X"

Доводи Теорії "X": пересічна людина не любить працювати і уникатиме цього по можливості.

Через цю неприязнь середня людина повинна бути примушена, контрольована, направлена, або їй треба пригрозити покаранням, щоб спонукати її докласти зусиль для досягнення мети організації. Звичайний працівник вважає за краще бути направленим, бажає уникнути відповідальності, має відносно мало амбіцій і хоче безпеки.

Природний наслідок таких стосунків, переконань, і доводів - це менеджер, який дуже "зайнятий" і який дихає людям у потилицю, кажучи, що і як зробити. Робітникам дано невелику відповідальність, повноваження, або гнучкість.

Теорія "Y"

Теорія "Y" робить такі припущення щодо людей:

o середня людина любить роботу; це так само природно, як гра або відпочинок;

o середня людина природно працює в ім'я цілей, яким вона віддана;

o глибина відданості людини щодо цілей залежить від сприйнятих винагород для їх досягнення;

o за деяких умов, пересічна людина не тільки приймає, а й шукає відповідальності;

o люди здатні використовувати порівняно високий рівень уяви, творчого потенціалу й розуму для вирішення проблеми;

o у промисловості інтелектуальний потенціал середньої людини використовується тільки частково.

Ключова техніка Теорії "У" - делегування повноважень. Повноваження дає право ухвалити рішення й інструменти, щоб реалізувати їх.

5.2. Теорія "2" (Ouchi) - японський стиль управління

Багато компаній і організацій у Японії управляються по-іншому, ніж підприємства в західних країнах і США. З японської системи управління з'явилася концепція, названа Теорія "2". Є декілька головних елементів, що відрізняють цю теорію від інших, а саме:

o управління зацікавлене довгостроковими наслідками (результатами) рішень і дій;

o підхід до ухвалення рішення колективний, і менеджери, найвірогідніше, не робитимуть швидких висновків і рішення;

o є сильне почуття групової відповідальності, і менеджери заохочують участь підлеглих в ухваленні рішення;

o менеджери добре знають своїх співробітників як особистостей і демонструють турботу про їхню добробут навіть поза робочим місцем;

o перевірка якості часто робиться на періодичних зустрічах персоналу.

Головні елементи теорії "2":

o довгострокова зайнятість, що фактично гарантована для всіх працівників;

o акцент на колективному ухваленні рішення;

o відносно повільне, але неухильне просування по службі;

o створення відчуття причетності й співпраці в організації (сімейна атмосфера);

o очікування індивідуальної відповідальності (подібно до Теорії "У");

o довіра серед усіх менеджерів і працівників;

o мало рівнів управління;

o патерналізм.

5.3. Ефективні стилі лідерства

Виконавець. Цей стиль приділяє величезну увагу завданню й взаєминам. Менеджер, що використовує цей стиль, - хороший чинник мотивації, встановлює високі стандарти, визнає індивідуальні відмінності й використовує колективне управління.

Розробник. Цей стиль приділяє максимальну увагу стосункам мінімальну - завданням. Менеджер, що використовує цей стиль, має повну довіру до людей і головним чином зацікавлений розвитком їх як індівідуальностей.

Доброзичливий автократ. Цей стиль звертає максимальну увагу на завдання й мінімальну - на взаємини. Менеджер, що використовує цей стиль, знає точно, чого він хоче й як отримати це, не заподіюючи обурення.

Бюрократ. Цей стиль звертає мінімальну увагу і на завдання, і на стосунки. Менеджер, що використовує цей стиль, цікавиться головним чином правилами, хоче управляти ситуацією за допомогою правил і вважається добросовісним.