Банківські операції - Васюренко O.B. - 5.3. Організація готівково-грошового обігу в банківських установах

Специфіка здійснення українськими комерційними банками операцій з розрахункового обслуговування клієнтів полягає в тому, що, незважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб'єктів підприємницької діяльності продовжує припадати на готівкові кошти.

У цьому зв'язку банки, що прагнуть надавати комплексні банківські послуги, повинні забезпечити якісне виконання всіх необхідних операцій з касового обслуговування фізичних та юридичних осіб.

Касове обслуговування — це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Для здійснення операцій з касового обслуговування клієнтів банки зобов'язані виконати відповідні спеціальні вимоги. Так, побудова та обладнання касового вузла банку мають відповідати нормам Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 вересня 2003 р. № 403.

Обов'язковою є наявність у штаті банку касових працівників, професійна підготовка яких відповідає вимогам, викладеним в Інструкції про касові операції в банках України, затвердженій постановою Правління НБУ від 14 серпня 2003 р. № 337.

Установи комерційних банків:

— задовольняють потреби підприємств, підприємців і фізичних осіб — своїх клієнтів у готівці;

— систематично аналізують стан надходжень і видачі готівки;

— сприяють залученню вільних коштів населення у вигляді вкладів та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх бажанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

— сприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги;

— установлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і строки здавання готівкової виручки;

— здійснюють контроль за дотриманням підприємствами та підприємцями порядку ведення операцій із готівкою, у тому числі одержанням ними значних сум готівки зі своїх рахунків.

Операції з обслуговування готівково-грошового обороту клієнтів здійснюються через операційні каси банків.

До складу операційних кас включаються приходні та видаткові каси. Приходні каси організують прийом готівкових коштів від клієнтів за такими документами:

за заявою на переказ готівки — від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб — на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб — на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та на переказ без відкриття рахунку;

за рахунками на сплату платежів — від фізичних осіб на користь юридичних осіб;

за прибутковим касовим ордером — від працівників банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою, від фізичних і юридичних осіб — для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

Після приймання грошей касир звіряє суму, вказану в приходному документі, з сумою, фактично виявленою при перерахуванні. За відповідності сум касир підписує приходний документ, ставить на квитанції печатку і видає документ особі, яка внесла гроші. Приходні каси, у свою чергу, можуть поділятись на денні та вечірні. Денні каси працюють на прийом готівкових коштів протягом операційного дня банку. Ці кошти того ж дня повинні бути зараховані банком на рахунки клієнтів. Для обслуговування клієнтів, які здійснюють готівкові розрахунки у більш пізні вечірні часи, банки відкривають вечірні каси, які приймають готівкові кошти від клієнтів після закінчення операційного дня. Кошти, що надходять до вечірніх кас, повинні бути зараховані на рахунки клієнтів наступного дня.

Видаткові каси організують видачу готівки: за грошовими чеками — юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям;

за заявою на видачу готівки — фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам — переказ без відкриття рахунку (з наданням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою, — фізичним і юридичним особам (з наданням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

за видатковим касовим ордером — працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою. Для здійснення видаткових операцій завідуючий касою видає під звіт касирам необхідну суму грошей під розписку в книзі

обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). Повні й неповні пачки приймаються за позначками на накладках із перевіркою за корінцями, а пачки, які складаються з неповних корінців, — поаркушним перерахуванням.

Після видачі касирам під звіт необхідної суми грошей завідуючий касою зобов'язаний перевірити наявність грошей, що залишилися в оборотній (операційній) касі, і переконатися, що залишок їх з урахуванням виданих сум відповідає даним Книги обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку.

Касир видаткової каси кожен раз записує в книгу обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) одержані під звіт від Завідуючого касою суми, кількість і суму сплачених документів і залишок підзвітних сум, які він здає назад під розписку завідуючому касою.

Грошові чеки й інші документи на одержання готівки представники підприємств, об'єднань, організацій і установ пред'являють операційним працівникам, які після відповідної їх перевірки видають особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера.

Передача видаткових документів, чека або касового ордера в касу через особу, що отримує гроші, забороняється.

Одержавши видатковий документ (грошовий чек, касовий ордер) касир зобов'язаний:

— перевірити наявність підписів службових осіб банку, які мають право дозволяти видачу грошей, і тотожність цих підписів із наявними зразками;

— порівняти суму, проставлену на документі цифрами, із сумою, зазначеною літерами;

— перевірити, чи є розписка в одержанні грошей на документі;

— перевірити наявність даних про пред'явлення паспорта або іншого документа, який засвідчує особу одержувача грошей;

— викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується;

— звірити номер контрольної марки або відривного талона з номером на видатковому документі та наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;

— підготувати суму грошей, порівняти суму видачі з сумою, вказаною на чеку, та відбити на обчислювальній машині, видати їх одержувачу і підписати видатковий документ.

Установи банків під час видачі готівки мають ураховувати те, що цільове призначення готівки, яку одержують підприємства (підприємці) як з основного, так і з додаткових рахунків, має зазначатися в чеку. Обслуговуючі установи банків при виникненні сумнівів щодо цільового використання підприємствами (підприємцями) одержаної в установах банків готівки та проведення ними операцій, що не є економічно вигідними або суперечать чинному законодавству, можуть вимагати від підприємств (підприємців) копії розрахункових звітних документів (касові й товарні чеки, розрахункові квитанції, проїзні документи, квитанції до прибуткових касових ордерів), а також актів про закупівлю, рахунків-фактур тощо для підтвердження здійснених цільових витрат одержаної в установах банків готівки (за винятком виплат, пов'язаних з оплатою праці" та чистого доходу підприємців), у тому числі й у значних сумах (ті, що перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком).

Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні усі підприємства незалежно від форм власності зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Підприємствам, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті установлюються строки здавання готівкової виручки в такому порядку:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де е банки, — щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, — наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків — не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Установлені таким чином строки здавання готівки підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Разом з тим для забезпечення поточних потреб у готівкових коштах підприємства можуть тримати певну суму готівкових грошей у власній касі в межах встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Ліміт залишку готівки в касі встановлюється підприємством самостійно та затверджується банком на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами підприємства. Підприємства, що розпочинають свою діяльність, ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків.

Ліміт каси підприємствами установлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або ЇЇ середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня після дня її надходження до каси, — у обсягах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше обсягу середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, що розташовані в населених пунктах де немає банків — у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного обсягу середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), — не більше обсягу середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти ).

Ліміт залишку готівки в касі та строки здавання готівки не встановлюються банкам, підприємцям, релігійним організаціям.

Протягом року в разі звернення підприємства (за наявності обґрунтованих причин, наприклад, зміна розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здавання виручки тощо) ліміти каси та строки здавання виручки можуть бути переглянуті.

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і в строки, встановлені банківською установою, для зарахування на їхні рахунки.

При встановленні лімітів залишку готівки у касі банки обов'язково враховують, що підприємства мають право зберігати протягом 3 робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана у банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів; колективні сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти — для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, а виконавчі органи сільських рад — протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку.

Підприємства, незалежно від форм власності, можуть проводити розрахунки з іншими підприємствами та фізичними особами як у безготівковій, так і в готівковій формі. Національний банк України, залежно від стану грошового ринку, може накладати відповідні обмеження на розмір та види господарських операцій, що здійснюються з використанням готівки. Зазначені обмеження не поширюються:

а) на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

д) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі — сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Усі готівкові розрахунки підприємств між собою, а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і безпосередньо за рахунок готівкової виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових надходжень. Таким чином, готівкова виручка підприємств від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші касові надходження можуть не здаватись до кас банків, а використовуватись ними в необхідних розмірах для фінансування господарських витрат, у тому числі й на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів. При цьому підприємства, що здійснюють такі розрахунки, мають забезпечувати систематичну і повну сплату податків та внесення обов'язкових платежів до державних цільових фондів у порядку і строки, визначені чинним законодавством.

Якщо ж такі підприємства мають податкову заборгованість, усі розрахунки з іншими підприємствами вони повинні здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Національним банком України покладено обов'язки на комерційні банки щодо контролю за здійсненням готівкових операцій їхніми клієнтами. Так, установи банків повинні не менше ніж один раз на 2 роки перевіряти дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах-клієнтах, незалежно від форм власності, та одержувати від них дані про їхні касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання грошей.

Основними напрямками банківського контролю касових операцій клієнтів є:

— дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі: понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожний робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі на кінець дня з встановленим банком лімітом, незалежно від того, здійснились у цей день касові обороти чи ні. До суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня включається також готівка, що була видана підприємством під звіт своїм працівникам, але не витрачена і не повернена до каси підприємства на наступний робочий день після видачі її під звіт (з відряджень — протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження);

відповідність записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку і здані в банк, даним самого банку. У разі розходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясовуються причини цих розходжень;

— дотримання встановлених строків і порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк невитрачених сум заробітної плати та інших сум. У разі виявлення порушень з'ясовується, протягом якого часу і яка сума не здавалась до банку і з якої причини;

правильність витрачання готівки, одержаної в банку, на цілі, зазначені в чеку;

— правомірність витрачання готівки з виручки;

— правильність ведення касової книги і своєчасність обліку в ній надходжень і видач готівки.

Результати перевірки працівник банку оформлює у вигляді акта, в якому відображається стан надходження готівки до каси підприємства та її витрачання за період, що перевіряється.

Якщо в ході перевірки виявлені порушення діючого порядку ведення касових операцій чи зловживання, комерційний банк зобов'язаний передати відповідні акти перевірок податковій адміністрації або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чинним законодавством.

Банківські операції з розрахунково-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб виступають першоосновою функціонування будь-якого комерційного банку та є визначальними з точки зору перспектив розвитку діяльності банку. Саме з цих операцій починається взаємодія і співпраця банку зі своїми клієнтами. Отже, від того, наскільки якісно та ефективно банк зможе обслуговувати платіжний оборот клієнтури, залежатиме прийняття нею відповідних рішень щодо подальшої роботи у сфері андер-райтингових, кредитних, інвестиційних, валютних та інших операцій, які банк може запропонувати своїм клієнтам.

Особливої значимості розрахунково-касові операції набувають у сучасних умовах, коли традиційно доходні для банків операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), кредитні операції, операції з іноземною валютою втратили значний рівень власної прибутковості. Тому на сьогодні є економічно доцільним ставлення до розрахунково-касового обслуговування як до пріоритетного напрямку банківської діяльності з точки зору збільшення її дохідності, що потребує постійного вдосконалення та підвищення ефективності механізму здійснення розрахунково-касових операцій для забезпечення необхідного рівня рентабельності та фінансової стійкості комерційних банків.

Готівкові кошти включають банкноти, монети, дорожні чеки, відображаються в активі балансу та обліковуються за рахунками 1-го класу плану рахунків:

10 "Готівкові кошти";

100 "Банкноти та монети";

101 "Дорожні чеки".

Рахунки кожної групи побудовані відповідно до принципів безперервності бухгалтерського обліку, а саме: є окремі рахунки, призначені для обліку готівкових коштів у структурних підрозділах банківської установи та в дорозі.

Контрольні запитання

1. Які банківські рахунки відкриваються підприємствами в Україні?

2. Які основні вимоги та особливості відкриття цих рахунків? З* Які банківські рахунки відкриваються фізичними особами?

4. Що таке рахунок типу "Н" та які умови його функціонування?

5. Що таке рахунок типу "П" та які умови його функціонування?

6. Що таке платіжна вимога-доручення?

7. Який механізм здійснення акредитивної форми розрахунків?

8. Як здійснюються розрахунки чеками?

9. В яких випадках застосовуються такі форми розрахунків, як платіжна вимога та інкасове розпорядження?

10. Який порядок погашення податкової заборгованості з рахунків підприємств?

11. Що таке міжбанківські розрахунки?

12. Що виступає необхідною передумовою здійснення міжбанківських розрахунків в Україні?

13. Який механізм проведення міжбанківських розрахункових операцій?

14. Як працюють операційні каси банків?

15. Що таке ліміт залишку готівки в касі та який порядок його встановлення?

16. Які існують обмеження щодо здійснення підприємствами операцій з готівкою?

17. У чому полягають особливості діяльності банків з контролю за виконанням касових операцій їхніми клієнтами?