Менеджмент - Дикань Н.В. - V. Ситуаційні задачі

1. Визначте які властивості належать до японського, а які — до американського менеджменту.Позначте їх відповідно літерами "А" і "Я":

— переважає колективна форма роботи;

— рішучість, агресивність;

— завзятість, висока продуктивність праці;

— прагнення до лідерства;

— індивідуалізм;

— довічний найм;

— демонстрація власних досягнень;

— часті збори, колективні заходи;

— перехід до мультидивізійних структур.

2, Розрахуйте модифікацію методу експертних бальних оцінок під час аналізу ділових якостей менеджера.

Експерти заповнюють анкети, оцінюючи якості менеджера за п'ятибальною шкалою. Потім кожен експерт отримує низку відповідей інших експертів і знову розглядає свою оцінку. Якщо його оцінка різко відрізняється від оцінок інших експертів, то він має пояснити такі розбіжності. Така процедура може ітераціонно повторюватися. Анонімність експертів допомагає уникнути міжособових конфліктів.

VI. Структурно-логічні схеми

Заповніть порожні місця структурно-логічної схеми, позначені запитаннями, необхідними термінами (поняттями) відповідно до концепції наукового управління Ф. Тейлора, використовуючи додаткову літературу.

VII. Кросворд

По горизонталі

1. Організація, якій властиві велика самостійність ланок, їх широка спеціалізація, невелика кількість правил і процедур, свобода вибору варіантів діяльності, оцінювання її результатів на основі реального ринкового ефекту, перевага неформальних відносин. 2. Функція керівника, що полягає в постановці цілей організації і керівництві процесом планування. 3. Керівники цієї ланки назначаються і звільняються з посади першою особою або її заступниками. 4. Організація, в якій переважно має місце взаємодія, що ґрунтується на договорах і згодах, а влада використовується з метою координації діяльності самостійних учасників. 5. Складова успіху, що полягає в можливості використання ідей на практиці. 6. Функція керівника, пов'язана з розробкою і використанням нових технологій. 7. Організація, що може виникнути всередині офіційної організації. 8. Підхід до управління, в якому зазначається, що керівники мають розглядати організацію як сукупність взаємопов'язаних елементів, орієнтованих на досягнення різних цілей, в умовах змінного зовнішнього середовища. 9. Головна ціль організації. 10. Зовнішнє середовище організації (коротко). 11. Підхід до управління з позиції виокремлення чотирьох .... 12. Оточення організації (наприклад, законодавство), до якого можна тільки пристосовуватись. 13. Особа, котра спрямовує та координує діяльність виконавців, які обов'язково мають йому підкорятись і в межах певних повноважень виконувати всі його накази. 14. Група людей, котрі навмисно працюють разом з метою досягнення загальної цілі. 15. Зовнішнє середовище організації, до якого належать постачальники, покупці, конкуренти тощо, тобто таке середовище, з яким організація взаємодіє безпосередньо, що дає змогу здійснювати на нього активний вплив. 16. Діяльність керівника, пов'язана з формуванням стандартів управління, перевіркою й оцінюванням їх виконання. 17. Процес практичного застосування стратегії, прийняття рішень, що дає змогу забезпечити ефективне функціонування і розвиток організації в майбутньому. 18. Ланка управління, керівники якої керують в основному технологічними процесами і безпосередніми виконавцями. 19. Організація, що е командою, яка працює, щоб досягти цілей. 20. Організація, що характеризується непорушністю меж, жорсткими "вертикальними" зв'язками; ними є всі державні організації, котрі функціонують у традиційних сферах економіки, на них недостатньо діє НТР і конкурентна боротьба.

По вертикалі

1. Складова успіху організації, що визначає обсяг випуску продукції. 2. Складова успіху організації, що визначає виконання цілей організації. 3. Організація, призначена для задоволення потреб своїх учасників у взаємодопомозі, спілкуванні, самовираженні. 4. Парсонс їх виділив три. 5. Вид організацій, що виникають самі по собі та діяльність яких спрямована на розв'язання проблем, наприклад клуб за інтересами, в. Юридично оформлена організація. 7. Організація, що створюється за певним планом для досягнення раніше поставлених цілей. 8. Підхід до управління, який ґрунтується на тому, що різні методи мають використовуватися відповідно до ситуації, що склалася. 9. Функція керівника, що полягає у взаємодії ланок управлінської структури. 10. Складова успіху, що визначає якість результатів. 11. Середовище організації, що розглядається як сукупність взаємопов'язаних її елементів. 12. Ланка управління, до якої належать члени ради директорів, президенти, віце-президенти. 13. Горизонтальний і вертикальний ... праці. 14. Організації, що функціонують для людей, яких вона об'єднує, як щось зовнішнє, що виникло та діє незалежно від них (наприклад, армія). 15. Процес спонукання людини до активної праці. 16. Організація, що створюється її учасниками. 17. Підхід до управління, в якому сутність управління визначається як неперервний процес взаємопов'язаних управлінських рішень.