Менеджмент - Дикань Н.В. - II. Терміни і поняття

Питання для самостійного вивчення

1. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень.

2. Інструменти обґрунтування управлінських рішень.

3. Кількісні та якісні методи прогнозування.

4. Обгрунтування рішень в умовах невизначеності.

5. Переваги й недоліки використання кількісних методів.

Теми рефератів

1. Управлінські рішення: сутність, види та місце у процесі менеджменту.

2. Проблеми прийняття компромісних рішень.

3. Хоторнський експеримент: сутність, етапи, висновки.

4. Сутність і значення основних методів обґрунтування управлінських рішень.

5. Практичне застосування методів обґрунтування управлінських рішень.

6. Характеристика проблем прийняття раціональних управлінських рішень в організації.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність і характерні особливості прийняття управлінських рішень.

2. Як класифікуються управлінські рішення?

3. Визначте сутність методів обґрунтування управлінських рішень.

4. Поясніть, яким чином розробляються управлінські рішення в ситуаціях визначеності та невизначеності ривку.

5. Охарактеризуйте відомі вам моделі теорії прийняття рішень.

Питання до семінарського заняття

1. Поняття і моделі прийняття рішень.

2. Процес прийняття рішень.

3. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів.

І. Афоризми

Виберіть афоризм, в якому найповніше розкрито сутність цієї теми.

"Основне завдання — уміти вибирати головнеї"

В.М. Хочинський

"Є особливо ефективний метод отримання інформації, який не використовують більшість менеджерів: потрібно піти туди, де працюють, і подивитися, що там відбувається".

Е. Гроув

"1. Кожен може прийняти рішення, маючи достатню інформацію.

2. Хороший керівник може прийняти рішення, маючи у своєму розпорядженні недостатньо інформації.

3. Ідеальний керівник здатен прийняти рішення. Остаточно нічого не знаючи".

Закон інформації Спенсера

"80 % потрібної вам інформації міститься у 20 % матеріалів газети".

Закон 20/80

"Цифрове обладнання дає змогу дезінформувати з недосяжною раніше точністю".

Закон Крамера

"Ми потопаємо в інформації та задихаємося у зв'язку з браком знань".

Дж. Нейзбіт

"Прийняття рішень — це ремесло менеджера".

П.Друкер

"Якщо немає потреби приймати рішення, то не варто його приймати".

Л. Фокленд

"Ти ніколи не розв'яжеш проблему, якщо думатимеш так само, як ті люди, котрі її створили".

А. Ейнштейн

"Набагато легше запропонувати рішення, якщо проблема вам не відома".

Правило Кібіцера

"Ніколи не дозволяй, щоб факти були перешкодою для обдуманого помилкового рішення".

Перший законотворчий закон Маршалла

"Є правила вибору рішень, але немає правил вибору цих правил".

Принцип недостатності правил

"Постановка пріоритетів не є великою проблемою. Важче вирішити, чого не варто робити".

П.Друкер

"Більшість проблем або не можна розв'язати, або вони мають декілька варіантів вирішення. Тільки деякі проблеми мають лише один спосіб розв'язання".

Е. Берк

"Кожна проблема має два аспекти, і ти маєш їх вибрати, якщо для тебе велику роль відіграє популярність".

Політичний принцип Мебіуса

"Легкі питання вирішуються швидко, важливі ніколи не вирішуються".

Закон Грехема

"1. Ніколи не давайте завдання, процес виконання якого вам невідомий.

2. Давайте задачі, розв'язання яких знаєте тільки ви".

Правила Берка

II. Терміни і поняття

До кожного з перелічених визначень доберіть відповідний термін або поняття:

а) вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний;

б) виникають у ситуаціях, які в певній мірі нові, внутрішньо не структуровані або пов'язані з невідомим фактором;

в) прогноз, який ґрунтується на результатах опитування клієнтів організації;

г) результат реалізації певної послідовності кроків або дій, подібних до тих, що засновуються при вирішенні математичного рівняння;

д) вибір альтернативи та, за своєю сутністю, відповідь на низку питань;

е) те, що досліджується за допомогою збільшеного або зменшеного опису об'єкта або системи;

є) рішення, яке обґрунтовується за допомогою об'єктивного аналітичного процесу та не залежить від минулого досвіду;

ж) процедура, що дає змогу групі експертів досягти згоди;

з) процес створення моделі та її експериментальне застосування з метою визначення змін реальної ситуації;

и) етап, на якому встановлюються й оцінюються наслідки рішення або зіставлення фактичних результатів з тими, які керівник збирався отримати;

і) вибір, зумовлений знаннями або набутим досвідом;

ї) дані, що стосуються тільки конкретної проблеми, людини, мети та періоду часу;

й) уявлення про об'єкт, системи або ідеї в певній формі, яка відрізняється від самої цілісності;

к) метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні придбання стосовно майбутнього з метою його визначення;

л) вибір, який має зробити керівник, аби виконати обов'язки, покладені на нього відповідно до посади;

м) спроба спрогнозувати те, що відбудеться у подібних ситуаціях, шляхом дослідження статистичної залежності між фактором, який розглядається, й іншими змінними;

н) результат реалізації певної послідовності кроків або дій, подібних до тих, що застосовуються під час вирішення математичного рівняння.

1. Рішення.

2. Організаційне рішення.

3. Запрограмовані рішення.

4. Інтуїтивне рішення.

5. Рішення, що ґрунтується на міркуваннях.

6. Раціональне рішення.

7. Ревалентна інформація.

8. Зворотний зв'язок.

9. Модель.

10. Незапрограмовані рішення.

11. Фізична модель.

12. Прогнозування.

13. Каузальне моделювання.

14. Імітація.

15. Модель очікування споживача.

16. Метод експертних оцінок.

17. Математична модель.