Менеджмент підприємства - Хомяков В.І. - Операції хеджування (ф'ючерсні угоди)

Операції хеджування (ф'ючерсні угоди)

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ф'ючерсною вважається господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф'ючерсної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. Розрахунки за ф'ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей. Премія за придбання ф'ючерсної угоди сплачується під час такого придбання [57].

За розвинутої біржової .торгівлі ф'ючерсні угоди, на відміну від угод на реальний товар, не передбачають зобов'язань сторін поставити або прийняти реальний товар (в обумовлений контрактом термін), а передбачають купівлю і продаж прав на товар (паперові угоди). Ф'ючерсний контракт не може бути просто анульований. Якщо він укладений, то може бути ліквідований або шляхом укладання протилежної угоди з тією самою кількістю товару, або постачанням обумовленого товару в термін, передбачений контрактом. Результатом таких угод є не передача реального товару, а сплата або одержання різниці між ціною контракту в день його укладання і ціною в день виконання. Ф'ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування - хеджування від можливих втрат у випадку змін ринкових цін при укладанні угод на реальний товар.

Операції хеджування полягають у тому, що фірма, яка продає реальний товар на біржі або за її межами з поставкою в майбутньому, бере до уваги діючий на момент укладання угоди рівень цін, одночасно здійснює на строковій біржі зворотну операцію, тобто купує ф'ючерсні контракти на той самий термін і на ту саму кількість товару. Фірма, що одержує реальний товар із поставкою в майбутньому, одночасно здійснює продаж на біржі ф'ючерсних контрактів. Після передачі або відповідно приймання товару за угодою на реальний товар, здійснюється продаж або викуп ф'ючерсних контрактів.

Таким чином, ф'ючерсні угоди страхують угоди на купівлю реального товару від можливих збитків, пов'язаних зі змінами цін на ринку на цей товар. Принцип страхування тут побудований на тому, що, коли в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсів на ту саму кількість товару, і навпаки. Тому покупець реального товару здійснює хеджування продажем, а продавець реального товару — хеджування купівлею.

Хеджування продажем - це продаж на строковій біржі ф'ючерсних контрактів при закупівлі однакової кількості товару з метою страхування від ризику падіння цін на момент поставки реального товару. Наприклад, торговець-перепродавець (посередник, дилер, агент) купує великі кількості сезонного товару (зерна, цукру, бичків, міді) в певний, порівняно короткий, термін для того, щоб потім забезпечити повну і своєчасну поставку товару за замовленнями своїх споживачів. Не використовуючи хеджування, він може понести збитки за подальшого можливого падіння цін на його товари, що знаходяться на складі. Щоб уникнути цього або звести ризик до мінімуму, він одночасно з купівлею реального товару, здійснює хеджування продажем, тобто укладає на біржі угоду на продаж ф'ючерсних контрактів, що передбачають поставки такої самої кількості товару. Коли торговець перепродує свій товар споживачу, скажімо, за більш низькою ціною, ніж він купив, то зазнає збитків за угодою з реальним товаром. Але він одночасно викупляє раніше продані ф'ючерсні контракти за більш низькою ціною, в результаті чого отримує прибуток.

Хеджування купівлею - це купівля ф'ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж однакової кількості реального товару, яким продавець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета такої операції полягає в тому, щоб уникнути будь-яких можливих збитків, які можуть виникнути в результаті підвищення цін на товар, вже проданий за фіксованою ціною, але ще не закуплений ("непокритий"). Наприклад, борошномельне підприємство уклало контракт на продаж борошна за домовленою ціною з поставкою через 2 місяці. Однак через брак складських приміщень воно змушене було відкласти закупівлю пшениці до терміну поставки з урахуванням часу, необхідного для помолу, пакування та транспортування. Побоюючись, що до моменту закупівлі пшениці, ціни можуть піднятися, борошномельне підприємство купує достатню для покриття його угоди кількість ф'ючерсних контрактів на строковій біржі і використовує отриманий прибуток для покриття збитків за угодою на реальний товар. Той самий результат буде досягнутий і у випадку, коли ціни на пшеницю до моменту купівлі зменшаться: борошномельне підприємство зазнає збитків на строковій біржі, але отримає прибуток при закупівлі товару.

Хеджування ризиків на тривалий період можна проілюструвати таким прикладом. Кабельний завод підписав контракт на купівлю мідного дроту з поставкою через 6 місяців на базі ціни на наявні мідні ваєрбаси, яка становила в момент підписання контракту 1500 грн. за 1 т і була використана при складанні калькуляції. Для виконання замовлення на кабель підприємству потрібні 3 місяці, отже, ваєрбаси знадобляться йому лише через 3 місяці після укладання контракту. Підприємству невигідно тримати у себе на складі ваєрбаси впродовж тривалого часу (зайві 3 місяці), позаяк це пов'язане з витратами на складування та кредитування. Разом з тим, відкладати закупівлю сировини до того часу, коли вона знадобиться для переробки, ризиковано, тому що ринкові ціни можуть зрости. Побоюючись можливого підвищення цін на ваєрбаси, підприємство в день підписання контракту купує на строковій біржі ф'ючерсні контракти на повну кількість мідних ваєрбасів, необхідних для виробництва кабелю, за котируванням ф'ючерсних контрактів, яке становить 1500 грн.

Припустимо, що через 3 місяці ціни на ваєрбаси підвищаться до 1600 грн. за 1 т. Це означає, що підприємство втратить на кожній тонні мідних ваєрбасів 100 грн. Але купуючи реальну мідь за 1600 грн. за 1 т, підприємство одночасно продає куплені раніше ф'ючерси, ціна яких підвищилась на стільки ж, на скільки підвищилась ціна реальної міді (до 1600 гри. за 1 т). Від ліквідації ф'ючерсних контрактів підприємство отримало на кожній тонні 100 гри. прибутку, який покрив збитки від підвищення ціни на реальний товар. Отже, завдяки ф'ючерсній операції підприємство застрахувало себе від збитків у зв'язку з підвищенням цін на сировину і забезпечило собі той прибуток, який воно запланувало у своїй калькуляції. Такий самий результат одержали б, якби ціна на реальний товар не підвищилась, а знизилася з тією різницею, що економія від купівлі реальної міді була б поглинута збитками від продажу ф'ючерсів.

Спекулятивні угоди та угоди з хеджування становлять нині основну частину операцій найважливіших товарних бірж світу. Зважаючи на те, що угоди на реальний товар принципово відрізняються від ф'ючерсних угод, біржі цих категорій угод, у більшості випадків, функціонують відокремлено.

Зростання значення ф'ючерсних угод у міжнародному біржовому обігу обумовлене значною мірою довготривалим незбалансуванням попиту та пропозиції на світових ринках біржових товарів, нестабільністю цін на цих ринках і неможливістю передбачити їхню динаміку навіть у короткостроковій перспективі, виникненням валютних та інших ризиків. Звідси намагання покупців і продавців застрахуватися від можливих коливань цін шляхом хеджування при укладанні угод на реальний товар. У результаті обсяг хеджових угод значно зріс, і вони перетворилися на один із найважливіших видів біржових операцій.