Перехід нашої держави до ринкової економіки ставить нові вимоги до взаємовідносин підприємств з державним бюджетом і, перш за все, до систем виплат з прибутку (доходу).
Впродовж останніх десятиріч основним джерелом поновлення державного бюджету був і залишається податок на прибуток (дохід) підприємств та організацій. Система оподаткування в Україні в останні роки постійно коригується, податок на дохід змінюється податком на прибуток і навпаки. Не залишаються постійними і розміри ставок податків, а також інші податкові відрахування і стягнення.
Такі численні та ґрунтовні зміни умов оподаткування суб'єктів господарювання потребують оперативного та ретельного аналізу тих економічних наслідків, які ці зміни викликають або можуть викликати. Спеціалістам і керівникам підприємств слід глибоко усвідомлювати вплив способу оподаткування на розмір коштів, якими може розпоряджатися організація (підприємство) з метою ефективного господарювання.
Як показали дослідження і аналіз економічної практики, встановлення єдиних ставок оподаткування для всіх підприємств України не ставить їх у рівні умови. Це пояснюється тим, що, крім змін у системі оподаткування, в останні роки була дуже динамічною структура витрат на виробництво продукції по галузях промисловості. Крім того, дуже важливим фактором є також рівень рентабельності виробництва.
Тому, при встановленні законодавчим шляхом ставок податків на дохід (прибуток), треба враховувати міжгалузеві співвідношення у структурі затрат на виробництво продукції, а також особливості динаміки структури собівартості усередині окремих галузей внаслідок постійних змін економічної ситуації в країні.
Спеціальні дослідження показали, що міжгалузева, а також часова зміна структури собівартості, особливо зміна частки заробітної плати, потребує постійного коригування ставки податку на дохід, якщо брати за основу якусь постійну базову ставку податку на прибуток. Деякі аспекти такого аналізу наведені нижче.
Дохід та прибуток підприємства у першому наближенні можна знайти, використовуючи формули:
Методика, що представлена рівняннями (5.44)-(5.45), дозволяє враховувати міжгалузеві та часові особливості формування витрат і дає можливість встановлювати ставки податку на прибуток, адекватні ставкам податку на дохід, і навпаки.
В таблиці 5.34 наведено результати розрахунків ставок податків на дохід (прибуток) при заданих ставках податків на прибуток (дохід) для Кс = 0,51.
Як видно з розрахунків, при рентабельності R = 50% майже у всіх випадках більш вигідною для підприємства є сплата податку на дохід. Так, при законодавчо встановленій ставці податку на прибуток 30% або 35% та структурі собівартості в розглянутих межах ставки податку на дохід 18% і 22% є заниженими. Винятком є варіант 6, для якого законодавчо встановленій ставці Нпр, = 30% відповідає ставка Нд = 21,5%. Тому ставка Нд = 22% в цьому випадку є дещо завищеною. На те ж саме вказує і розрахунок ставки Нпр,. При встановлених законодавцями ставках на дохід в межах 18% (22%) відповідна їм ставка на прибуток не повинна бути більшою 19,8-25,2% (24Д-30,8%).
Таблиця 5.34. Розрахункові значення ставок податків на дохід (прибуток) при заданих ставках податків на прибуток (дохід)
При зменшенні рентабельності до 20%, структура собівартості помітно впливає на вибір об'єкта оподаткування. Так, при ставці податку на прибуток 30% і значній питомій вазі заробітної плати (У3 = 0,15-0,199) необхідна ставка податку на дохід, що забезпечує незмінний розмір чистого прибутку підприємства, повинна бути зменшена до 17,3% (вар.7) і 15% (вар.12). При такій структурі собівартості, більш вигідною для підприємства є сплата податку на прибуток, на відміну від інших варіантів, для яких встановлені законодавством ставки 30% (35%) є завищеними.
Як бачимо, спосіб оподаткування та ставки податків суттєво впливають на розмір коштів, якими може безпосередньо розпоряджатися організація (підприємство), і менеджери-практики повинні глибоко усвідомлювати цей вплив у процесі своєї діяльності. Крім того, на наш погляд, володіння наведеною або подібною методикою є необхідним для вищих менеджерів (законодавців) держави, що визначають розмір ставок податків як правових (законодавчих) норм.
Зрозуміло, що використана модель може бути ускладнена відповідно до фактичних умов фінансово-економічної діяльності певної системи.
При вивченні цього питання, студенти можуть на основі аналізу фінансово-господарської діяльності відпрацювати рекомендації щодо змін встановлених ставок податків і показати, як впливає на цей показник зміна структури витрат, рентабельності, а також розміру нарахувань на заробітну плату (Кс).
5.11. Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи
5.12. Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу
ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ЯК МІРА ПРИБУТКОВОСТІ
ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)
ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ
ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ЗВИЧАЙНИХ АКЦІЙ
СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНА ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ (СЗВК)
ГРАНИЧНА ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ (ГВК)
5.13. Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні