Основними параметрами, що визначають організацію виробничого процесу відновлення деталей, є: розрахункова партія деталей, середньодобовий ремонтний фонд деталей (за маршрутами ремонту або за дефектами, що підлягають усуненню) і періодичність запуску деталей у ремонт [36].
Партія деталей - це сукупність запущених у ремонт однойменних деталей певного технічного стану з однократною затратою підготовчо-заключного часу, що відновлюються за єдиним технологічним маршрутом.
Розрахункова партія деталей визначається з урахуванням найбільш ефективного за часом використання устаткування для основних операцій технології відновлення деталей:
Середньодобовий ремонтний фонд деталей, тобто наявність підлягаючих ремонту деталей, розраховують, виходячи з річної виробничої програми ремонтного підприємства:
Отриману розрахункову періодичність запуску партій деталей у ремонт порівнюють з уніфікованим рядом періодичності і приймають найближче значення.
Уніфікований ряд має такі позначення для партій деталей: півдобова
- 0,5, добова - 1, дві з половиною доби - 2,5, тижнева - 5, півмісячна
- 10, місячна - М, квартальна - ЗМ.
Усі розрахункові дані можна записати за формою табл. 5.5.
Таблиця 5.5. Коригування розрахункової кількості деталей партії
5.6. Очікувані питомі техніко-економічні показники ремонтного підприємства
Питомі (відносні) техніко-економічні показники характеризують рівень ефективності використання основних виробничих фондів (оборотних коштів, витрат живої праці на виробництво ремонтної продукції, прибутку підприємства, питомих витрат на 1 грн товарної продукції) і дають оцінку економічної ефективності капітальних вкладень на створення нових, а також на розширення і реконструкцію наявних фондів ремонтного підприємства [35].
Ефективність використання основних виробничих фондів розраховують за показниками, користуючись залежностями, наведеними в табл. 5.6.
Для оцінки рівня відновлення деталей на проектованому підприємстві визначають продуктивність праці без витрат на запасні частини:
Таблиця 5.6. Показники використання основних фондів підприємства_
Слід пам'ятати про необхідність випередження темпів росту продуктивності праці порівняно з темпами росту середньої заробітної плати.
Економічна ефективність капітальних вкладень для ремонтних підприємств, що будуються, установлюється розрахунком загальної (абсолютної) планованої ефективності Епл і порівнянням її з нормативним значенням Ен = 0,15, тобто:
Отримане значення Ор порівнюють із нормативом і складають відповідний висновок.
Економічна ефективність додаткових капітальних вкладень до основних виробничих фондів, необхідних для реконструкції або розширення виробництва, впровадження нових технологічних процесів, обчислюється за формулою:
Термін окупності додаткових капітальних вкладень:
Для аналізу роботи проектованого і вихідного ремонтних підприємств використовують такі основні техніко-економічні показники:
- вартість основних виробничих фондів СО (капітальні вкладення К), грн;
- вартість оборотних коштів Соб, грн;
- річна програма в приведених ремонтах NnP, шт., умовних ремонтах N, ум. рем. і тис. грн;
- загальна трудомісткість Тзаг, нормо-г;
- кількість промислово-виробничого персоналу Рср, осіб;
- повна (цехова) собівартість ремонту виробу Сп (Сц), грн;
- валова (товарна) ремонтна продукція Вп (Вт), тис. грн;
- виробнича площа Fb, м2 ;
- планова (балансовий) прибуток Пб, грн;
- фондовіддача Кф, грн/грн;
- фондовіддача активної частини ОПФ Кфа, грн/грн;
- фондоозброєність Кв, грн/ осіб;
- напруженість використання виробничих площ KF, грн/м2;
- напруженість використання обладнання Коb, грн на одиницю обладнання;
- рентабельність: загальна Рз, %, ремонту одного виробу Рп, %, і товарної продукції Рт, %;
- витрати на 1 грн товарної продукції Ст, грн;
- коефіцієнт оборотності обігових коштів Коб;
- період оборотності обігових коштів Дп, діб;
- продуктивність праці Пп, і Ппп, грн/осіб;
- продуктивність праці без витрат на запасні частини П'п, грн/осіб.
У проектах підприємств АПК показники С0б, Пб, Рз, Рп, Рт, Ст, Коб і Дп не розраховують.
Отримані дані зводять у таблицю і подають на окремому креслярському аркуші.
Для аналізу техніко-економічних показників також використовують дані типових проектів.
По завершенні роблять висновок, за рахунок чого досягнуте поліпшення цих показників.
Контрольні запитання
1. Які схеми організації і управління виробництвом застосовуються на підприємстві?
2. Які форми організації ТО та ремонту використовують на виробництві?
3. Що таке робочий пост?
4. Якими методами організований поточний ремонт машин на підприємстві?
5. Що називають діагностуванням і коли воно виконується?
6.1. Склад виробничих і допоміжних ділянок
6.2. Розподіл трудомісткості за ділянками
6.3. Визначення кількості працюючих
6.4. Розрахунок кількості і формування робочих місць
6.5. Розрахунок і підбір ремонтно-технологічного устаткування
Устаткування мийної ділянки
Слюсарно-механічна ділянка
Ділянка випробування та обкатки двигунів
6.6. Визначення площі ремонтного підприємства