Сила струму, що проходить через тіло людини, є основним чинником, який зумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини.
Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
• пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
• пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
• пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
У таблиці 7.1 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини шляхом "рука — рука" або "рука — ноги".
Струм (змінний та постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.
Таблиця 7.1. Порогові значення змінного та постійного струму
Вид струму | Пороговий відчутний струм, мА | Пороговий не відпускаючий струм, мА | Пороговий фібриляційний струм, мА |
Змінний струм частотою 50 Гц | 0,5—1,5 | 6—10 | 80—100 |
Постійний струм | 5,0—7,0 | 50—80 | 300 |
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В (в Україні така напруга залежно від умов роботи та середовища становить 36 та 12 В), при якій не повинен статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення загального опору її" тіла.
Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним Я — 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги, площі контакту, частоти струму та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 кОм).
Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний. Однак частота змінного струму також зумовлює наслідки ураження. Так, найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20—100 Гц. При частоті, меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц, небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
Шлях проходження струму через тіло людини ? важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок. Є багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), їх характеристики наведені в табл. 7.2. Як видно з таблиці, найбільшу небезпеку становить шлях "голова — руки" (при ньому частка потерпілих, що втрачали свідомість, становить 92 %), за ним іде — "голова — ноги", потім — "права рука — ноги", а найменшу небезпеку становить шлях "нога — нога".
Таблиця 7.2. Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
Шлях струму | Частота виникнення даного шляху струму, % | Частка потерпілих, які втрачали свідомість протягом дії струму, % | Значення струму, що проходить через серце, % від загального струму, що проходить через тіло |
Рука — рука | 40 | 83 | 3,3 |
Права рука — ноги | 20 | 87 | 6,7 |
Ліва рука — ноги | 17 | 80 | 3,7 |
Нога — нога | 6 | 15 | 0,4 |
Голова — ноги | 5 | 88 | 6,8 |
Голова — руки | 4 | 92 | 7,0 |
Інші | со | 65 | — |
Допустимі значення струмів і напруг
Напруга доторкання — це напруга між двома точками електричного кола, до яких одночасно доторкається людина.
Гранично допустимі значення напруги доторкання та сили струму для нормального (безаварійного) та аварійного режимів електроустановок при проходженні струму через тіло людини шляхом "рука — рука" чи "рука — ноги" регламентуються за допомогою ГОСТ 12.1.038-82 (табл. 7.3).
При виконанні роботи в умовах високої температури (більше 25 °С) і відносної вологості повітря (більше 75 %) значення табл. 7.3 необхідно зменшити у три рази.
7.2. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
7.3. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмовідні частини електроустановок
Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
Організаційні і технічні заходи електробезпеки
7.4. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
Захист від атмосферної електрики (блискавки)
Література