1. Поняття потужності операційної системи
У процесі самостійного вивчення теми насамперед слід усвідомити сутність категорії "потужність".
Потужність - здатність операційної системи до виконання кількості І операцій за одиницю часу; максимальний вихід системи за визначений час.
У сервісній сфері це може бути кількість клієнтів, що обслуговуються, наприклад, між 12 і 13 годиною; у виробничій галузі - кількість автомобілів, випущених за одну робочу зміну.
Однак за сучасних умов варто зауважити й на інші аспекти розуміння категорії "потужність" [29, с.144].
Потужність операційної системи - це максимально можливе завантаження виробничих підрозділів чи можливість виробництва до максимального випуску продукції та надання послуг.
Потужність підприємства - це здатність робити за плановий період максимально можливий обсяг продукції даного асортименту, високої якості при повному і рівномірному використанні трудових ресурсів і забезпечення заданого рівня рентабельності [24].
Виробнича потужність - це показник, відображаючий максимальну здатність підприємства (підрозділу, об'єднання чи галузі) по випуску товарної продукції у натуральних чи вартісних одиницях виміру, віднесених до визначеного періоду часу (зміна, доба, місяць, квартал) [ 17,с. 132].
Слід зазначити, що розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.
Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції за показниками потужності ведучих цехів основного виробництва, а потужність ведучих цехів - за показниками потужності ведучих дільниць; потужність останніх - заданими пропускної здатності ведучих груп обладнання. Ведучими є ті цехи, дільниці, в яких виконуються головні і найбільш трудомісткі технологічні процеси [19,20].
У процесі самостійного вивчення першого питання теми важливо сприйняти що планування величини виробничої потужності постійно вимагає коректування під впливом наступних факторів [29, с. 144-147):
-стабільності попиту;
- темпів технологічних змін в устаткуванні і дизайні;
- використовуваної інформаційної технології технологічному процесі;
- умов конкуренції, зв'язаних насамперед з конкурентоздатністю чи продукції послуг, а також з вимогами по скороченню виробничого циклу.
Варто звернути увагу і на те, що для управління потужністю операційної системи керівник повинен оцінити вплив і роль формалізованих і неформалізованих чинників.
Неформалізовані чинники підлягають загальному попередньому аналізу та регулярній ревізії.
Формалізовані чинники - безпосередній об'єкт кількісних оцінок.
Оцінка формалізованих і неформалізованих факторів потужності операційних систем
Перелік чинників
Стосовно персоналу
1.Вихідний чинник формування потужності операційної системи - це персонал, що повинен більш-менш відповідати існуючим у даній галузі й у даному типі операційної системи мінімальним кваліфікаційним потребам. Дана позиція менеджера складається в забезпеченні для себе деякої маневровості Це зумовлює наявність у робітників визначеного масиву невикористаних знань і навичок. Загальна вимога до управління персоналом операційної системи: фактори невизначеності не повинні знижувати можливість одержання гарантованого результату.
Стосовно предметних процесів із додаванням і врахуванням впливу нематеріальних активів
2.Предметні чинники: Устаткування операційної системи - це ті її компоненти, що дозволяють ефективно інтегрувати людські і предметні чинники в процесі формування і використання ресурсів системи. Важливим принципом оцінки устаткування як фактора потужності, є його приналежність до основного капіталу. Принцип розподілу вагомих факторів на основні й оборотні, будучи запозиченим з інших економічних дисциплін, дозволяє виділити ведучі і складені похідні предметних чинників. Це означає, що потужнісні характеристики групи основного капіталу є вирішальною передумовою потужності системи в цілому. Потужність операційної системи з устаткування задає верхню межу її загальної потужності. У загальному випадку вважається, що її верхня межа може перевищувати оптимальний рівень не менш, ніж на 10% і не більш, ніж на 30%.
Інші предметні чинники.
Їх кількість є функцією чинників устаткування і чинників персоналу. У сфері матеріального виробництва вирішальну роль відіграє устаткування; в сфері послуг - персонал. Це породжує і принципові розходження в порядку формування й оцінки потужностей операційної системи. Якщо у сфері матеріального виробництва управління операціями починається з мінімального припустимого випуску продукції, то в сфері послуг планування потужності починається з мінімально необхідного персоналу.
3. Чинники потужності операційної системи, обумовлені нематеріальними активами. Вплив конкуренції на операційні рішення є найбільш сильним у цій групі. Тут у найбільшому ступені виявляється "оперативне мистецтво керівника". У той же час ця група операційної системи факторів є джерелом ризиків і невизначеності в управлінні потужністю операційної системи. Тут наочно проглядається ефект важеля Неминучість плати за більш високі результати посиленням невизначеності істотно відрізняє операційний менеджмент від математичної теорії дослідження операцій.
Слід зазначити, що потужність не є довільною величиною встановленою менеджером навіть у присутності фактора невизначеності. Вона підлягає завжди формалізації, тобто докладному розрахунку й обґрунтуванню для будь-якої операційної системи стосовно до середовища її функціонування. Очевидно, з метою одержання об'єктивних розрахункових даних по очікуваній ефективності операційної системи необхідно розрізняти декілька видів потужностей:
Потенційна чи проектна потужність операційної системи - кількість операцій, що можуть бути виконані при повному знятті фактора невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи. Іншими словами - це максимум потужності, що може бути досягнута в умовах ідеального середовища.
Нормативна потужність операційної системи - це вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи. Як правило, нормативна потужність завжди нижче чи тотожна потенційній потужності.
Розрахункова потужність операційної системи - кількість закінчених операцій, що допускаються найменш масштабним компонентом операційної системи.
Максимальна потужність операційної системи - потужність, що відповідає найбільш потужному компонентові. Досягнення максимальної потужності операційної системи припускає, що менеджер збільшує потужність інших компонентів до рівня провідного.
Мінімально припустима потужність операційної системи - кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані, тобто забезпечити мінімально необхідні інформаційні і ресурсні потоки між підрозділами і ділянками.
Слід зазначити, що ціллю керівника є оптимізація потужності операційної системи у відповідності із середовищем її функціонування.
Оптимальна потужність операційної системи - рівень, що дозволяє використовувати провідну ланку операційної системи зі збереженням 10 -30% резерву потужності.
Важливо звернути увагу слухачів і на необхідність оптимізації потужності операційної системи (57; 17]:
* з одного боку, система повинна бути досить могутньою для вирішення зовнішніх (ринкових) задач;
o з іншого боку, зайві і невикористані потужності зменшують операційну волю керівника, тому що вимагають цілого ряду обов'язкових, але неефективних управлінських процедур.
Слід зазначити, що задача оптимізації потужностей операційної системи вирішується як знаходження компромісу між бажаністю, з одного боку, - максимально активної і контрольованої позиції в зовнішньому середовищі, а з іншого боку - мінімізацією внутрішніх витрат і витрат, пов'язаних зі скороченням обслуговування потужностей.
У практиці використовуються три методи оптимізації потужності операційних систем.
Таблиця 6.2. Методи оптимізації потужності операційних систем
Види методів | Характеристика |
1.Балансовий метод | Складається з послідовного виконання трьох процедур. Перша процедура: складання балансу потужностей операційної системи на основі опису аналізу і формалізації продукту чи послуги з кількісної і якісної точки зору. Друга процедура: обчислення необхідних потужностей для одержання цього продукту. Третя процедура: співвідношення отриманих значень потужності з реально наявними можливостями. Виходячи з наявного значення надлишку чи дефіциту потужності операційної системи, одержуємо підставу для прийняття операційного рішення. |
2. Метод вузьких місць. | В його основі лежать дві процедури. Перша процедура: визначаємо найменш потужну ланку операційної системи і плануємо її розширення до наступної за рівнем потужності ланки. Друга процедура: наступні кроки будуть представляти послідовне вирішення цього ж завдання аж до виходу всіх ланок до рівня найбільш потужної. |
З.Метод виявлення зайвих потужностей | За змістом обернений методу вузьких місць. У даному випадку аналіз потужності операційної системи будується від фінішної технології і до рівня попередньої технології. Усі ланки, які мають надлишки потужностей, у порівнянні з фінішною скорочуються до оптимальних меж. |
Необхідно зазначити, що при всій простоті процедур керування потужностями операційної системи шуканий результат (оптимізація) може бути отриманий при адекватному і коректному описі і моделюванні продукту. Багатозначність і складність моделі продукту вимагає зважених рішень у питанні про потужності, особливо в сфері послуг.
Методи математичного програмування дуже часто використовуються операційними менеджерами в задачах оптимізації і прогнозування потужності операційних систем при відомих обмеженнях.
Слід звернути увагу студента на визначення виробничої потужності [ 19-21, 174].
Таблиця 6.3. Методи визначення виробничої потужності
3. Розміщення виробничих і сервісних об'єктів
4. Розміщення обладнання і планування приміщень
5. Планування трудового процесу і нормування праці
6. Сутність лінійного програмування
Тема 7. Управління проектами
1. Сутність проектного підходу до управління організацією.
2. Менеджмент проекту. Життєвий цикл проекту.
3. Інструментарій проектного аналізу. Фінансування, кошторис і бюджет проекту
4. Фінансування, кошторис і бюджет проекту