Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 1. Операції на відкритому ринку

Купівля і продаж державних облігацій. Наслідки такого кроку подані нижче:

o Продаж державних облігацій.

o Зменшення резервів банків.

o Скорочення пропозиції грошей і кредитів.

o Подорожчання грошей, підвищення відсоткової ставки.

o Зменшення інвестицій.

o Скорочення обсягу виробництва, зайнятості, доходів, сукупного попиту.

Якщо вважається за доцільне збільшити резерви банків, то уряд купує на ринку державні облігації, векселі та інші цінні папери. Гроші надходять до банків і поповнюють резерви, що має відповідні наслідки;

2. Регулювання відсоткової ставки

Нацбанк надає позики звичайний банкам і одержують відсоток, який називають дисконтною ставкою. Якщо вона зростає, то відповідно зменшуються резерви банків, і далі за схемою

Інвестиційна політика держави щільно переплітається з фінансовою і кредитною політикою й реалізується, як було показано раніше, через ї> механізми. Однак інвестиційна політика має й власний механізм, пов'язаний з амортизацією.

На відміну від інших витрат і виробництва - матеріальних та заробітної плати, які регулюються ринком, витрати засобів праці регулюються, як правило, державою. Отже, держава впливає на темпи науково-технічного прогресу. Крім того, вона перешкоджає приховуванню частини прибутків від оподаткування через віднесення їх до амортизаційних відрахувань. Для того щоб прискорити розвиток науки і техніки, технічно оновити виробництво, держава підвищує ставки амортизаційних відрахувань і цим прискорює повернення вартості основного капіталу як джерела модернізації виробництва. Про значення цього засобу розвитку виробництва свідчить той факт, що реформа амортизації була одним з головних заходів "рейганоміки" у США. У той період строки амортизації промислових машин і обладнання скоротилися з 12,7 до 5, виробничих будівель - з 37 до 15 років. А в цілому строки амортизації прискорились на 40 відсотків.

Грошова політика провадиться насамперед через регулювання кількості паперових грошей в обігу. До другої світової війни, коли ринок розвивався стихійно шляхом саморегулювання, також стихійно підтримувалась кількість необхідних для обігу золотих грошей. Проте в повоєнний період золото зникло з реального обігу. 1 на ринку почали панувати паперові гроші. На відміну від золотих грошей, монопольне право випуску паперових грошей належить державі. Отже, її функцією став контроль відповідності кількості грошей реальним потребам обігу. Однак скоро кількість їх перевищила потреби, зумовивши процес інфляції. Яка де об'єктивна сила примусила державу випускати більше грошей, ніж буде потрібно?

Держава, регулюючи міжгалузеві пропорції, надає перевагу прогресивнішим на цей час галузям, які забезпечують швидкий розвиток всього народного господарства. В умовах НТР склався новий механізм міжгалузевого регулювання, який дає змогу забезпечити випереджаючий розвиток пріоритетних галузей без відшкодування для цього коштів з інших, другорядних галузей. Цього досягають, випускаючи в обіг додаткову суму грошей, яка спрямовується у провідні галузі. В результаті зростання цін другорядні галузі вже не мають можливості навіть при збереженні минулорічного фонду нагромадження забезпечити рівень реального нагромадження минулого періоду. Виробництво в цих галузях скорочується, у пріоритетних - розширюється. Отже, інфляційний механізм дає змогу перерозподілити серед галузей і підприємств фонд нагромадження під час руху виробництва, без його зупинки. Цим досягають підвищення ефективності розвитку економіки в цілому.

Можна заперечити, що такий механізм можливий лише за умови, коли держава має велику економічну силу. А таких умов у розвинених країнах сьогодні немає. Річ у тому, що ми розглянули об'єктивний механізм регулювання міжгалузевих пропорцій, здійснення якого в сучасних умовах залежить не лише від держави. Ці процеси відбуватимуться, навіть якщо держава, що володіє монополією на емісію грошей, вирішить припинити додатковий випуск в обіг грошей.

Третя група бюджетних видатків - пов'язана з соціальним регулюванням - через її виключну важливість буде розглянута далі окремо. А зараз проаналізуємо третій метод державної діяльності - правове регулювання.

Сутність правового регулювання полягає в тому, що держава створює правові засади економічної діяльності, тобто встановлює "правила економічної гри", в якій беруть участь фірми, споживачі й сама держава. Правові засади не обмежуються власне економікою. Вони також визначають права і форми власності в широкому розумінні, соціально-економічні умови діяльності підприємств, взаємовідносини адміністрації з профспілками тощо.

2. Регулювання відсоткової ставки
1.5.4. Антимонопольне регулювання
1.5.5. Регулююча діяльність держави в соціальній сфері
1.5.6. Межі й перспективи регулюючої діяльності держави
1.5.7. Державне регулювання економічної безпеки підприємств
1.6. Державний менеджмент
Висновки
2. ПРИРОДА ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.1. Сутність та зміст підприємництва
2.2. Функції та рушійні сили підприємництва
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru