Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - Висновки

Для України важливість концепції державного менеджменту визначається, перш за все, пошуком адекватних новим реаліям підходів, зосереджених на удосконаленні системи управління, а також впровадженням ринкових механізмів в державні і муніципальні структури управління. Ключовими проблемами державного менеджменту виступають бюрократія і реформи державного управління в Україні. Сучасний світ вносить важливі корективи в процес раціоналізації державної влади і управління.

Сьогодні все частіше для визначення сучасних задач державного управління використовується термін "Public management" (державний менеджмент) для акцентування необхідності використання сучасних технологій управління і зростаючої ролі ринкових відносин у державному секторі.

Державний менеджмент як нова трактовка державного управління виник у 70-і роки минулого століття з розвитком школи державної політики. Початківцем менеджеріального підходу до державного управління є Девід Осборн і Тед Геблер (США) у своїй визнаній праці "Перебудова уряду" ("Reinventing Government") проаналізував недоліки бюрократичної моделі управління, детально показав бажані та необхідні перебудови, які повинні вирішуватися на федеральному і місцевих рівнях). Спочатку наголос робився на важливість стратегії найвищих посадових осіб. Державний менеджмент залучає ситуаційний аналіз ("case studies") як основний в дослідженні управлінських процесів і навчанні менеджменту. Перехід від державного управління до державного менеджменту означає перехід від традиційного інституціонального підходу до вивчення реально існуючих процедур управління з використанням сучасних засобів аналізу управлінських рішень і практики їх реалізації через конкретні програми (як державні, так і підприємницькі).

Під менеджментом в державній службі розуміють процес управління в рамках установ державної служби, науку про це управління, мистецтво управління і відповідний набір навичок, персонал державного управління.

Менеджмент в державній службі реалізується через свої основні функції: планування, організація, координація, мотивація і контроль. Розподіл управлінської праці нормативно закріплюється в організаційній структурі, а повторні і стандартні дії - в управлінських процедурах.

Порівняння бюрократичної та менеджеріальної моделі державного управління, реалізація якої є для багатьох дослідників і державних діячів кінцевою метою сучасних адміністративних реформ, наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Порівняльна характеристика бюрократичної і менеджеріальної моделей державного управління (за М. Берзелеєм)

Порівняльна характеристика бюрократичної і менеджеріальної моделей державного управління (за М. Берзелеєм)

Для реформування державної служби Україна повинна вивчати тенденції розвитку державного менеджменту розвинених країн, і, перш за все, світових лідерів - США та Японії. Саме за рахунок високої якості державних службовців ці країни зайняли передові ролі в світовому суспільстві. Сучасна японська держслужба має два головних показника: мінімальна вартість і максимальна ефективність. Показник мінімальної вартості досягнутий в результаті зменшення кількості адміністративних органів і міністрів (як правило, біля десяти), а також чисельності персоналу кожного державного органу. Існує правило, за яким партія або коаліція партій у владі можуть назначити в міністерство у разі зміни уряду не більш трьох своїх соратників (міністр і два заступники).

Перебудова всіх рівнів державного управління базується на 10 основних принципах:

1. Стимулююче управління: керувати, а не докоряти.

2. Управління, звернене до суспільства: уповноважувати, а не служити.

3. Конкуруюче управління: використання конкуренції в організації послуг.

4. Управління, рухоме своєю місією: перебудова організацій, які керуються правилами і нормами.

5. Управління, орієнтоване на результат: акцент на результат замість впровадження.

6. Управління орієнтоване на споживача: первинні потреби споживача, а не бюрократії.

7. Підприємницьке управління: примноження замість марнотратства.

8. Передбачливе управління: профілактика замість терапії.

9. Децентралізоване управління: замість ієрархії участь і робота в команді.

10. Проринкове управління; поступові зміни на ринковій основі. Державний менеджмент має бути сфокусований на покращенні організаційної ефективності, що включає:

o підтримку дискусій з пристосованості програм і цілей між відповідними агентствами і міністерствами, перед якими вони звітують;

o порівняння в процесі впровадження нових вимірювальних механізмів для підвищення ефективності, включаючи основану на конкретних результатах праці зарплату;

o забезпечення інформації для моніторингу і оцінки ефективності і раціональності дій організації і її програм;

o вивчення витрат і результатів на основі чітко сформованих бюджетних коштів і очікуємий результатів дій організації (бюджетування по результатам);

o порівняння ефективності близьких по характеру діяльності організацій чи подібних дій в різних організаціях і ідентифікації тих видів діяльності, де можна удосконалюватися.

Поряд і з цим, існують суперечливі думки стосовно розвитку конкурентоспроможності між державними установами, оскільки поряд зі стимулюючим ефектом існують і негативні наслідки, які витікають з відмінності державних і комерційних організацій.

Крім організаційної діяльності, державний менеджмент орієнтується на новий тип прийняття рішень в державному секторі, включає удосконалений контроль і відповідальність з розвитком точної і добре вивченої інформації про виконання всіма, хто надає суспільні послуги; інформацію щодо процесу бюджетного планування; мотивацію і стимули для державних службовців для покращення якості їх послуг і зменшення вартості. Введення "менеджеризму" в діяльність державних організацій включає п'ять тилів індивідуальної підконтрольності як необхідного мінімуму для відповідальності службовця:

1.Правовий контроль (законодавче регулювання);

2.Фінансовий контроль (як витрачаються державні кошти);

3.3 позиції реалізації політики (досягнення цілей, виконання обіцянок і очікувань);

4.Демократичний контроль (інформація і консультування з вибірковими органами, зв'язки з громадянами):

5.Етичний контроль (дії відповідно до етичних норм).

Критика менеджеризму ведеться за рядом напрямків.

По-перше, критики заперечують розгляд громадян в якості клієнтів, при цьому стверджують, що "уряди - не ринки" і "громадяни - не клієнти, а джерело політичної влади". Адміністрація не має своїх клієнтів, а повинна захищати різні суспільні інтереси всіх громадян. Державна адміністрація не переслідує цілі отримання прибутку, це - обслуговуюча система, її мета полягає в найкращому виконанні законодавчих функцій. Вона не виробляє "акціонерної вартості".

По-друге, неможливо замінити норму закону на ринкову поведінку. Для демократичного управління необхідно, щоб право, а не конкуренція, керувало державною бюрократією.

По-третє, порівняння доходів з витратами, орієнтація на клієнта, виробництво товарів і послуг є першочерговою задачею держави. Державне підприємство. Заходи держави повинні бути не тільки ефективними, але й правовими, демократичними, легітимними, політично відповідальними.

Отже, для України важливість концепції державного менеджменту визначається, перш за все, пошуком адекватних новим реаліям підходів, зосереджених на удосконаленні системи управління, а також впровадженням ринкових механізмів в державні і муніципальні структури управління, подолання бюрократія, реформування державного управління.

2. ПРИРОДА ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.1. Сутність та зміст підприємництва
2.2. Функції та рушійні сили підприємництва
1. Власну особистість
2. Досвід та вміння
3. Загальну економічну ситуацію
4. Обраний ринок
5. Насиченість конкурентами
6. Доступ до ресурсів
2.3. Умови та принципи підприємництва
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru