З'ясування основних джерел створення власного бізнесу передбачає подальше визначення суб'єктів підприємницької діяльності, тобто тих, хто може бути підприємцем.
Трьома основними типами підприємців є:
1. Власник або співвласник підприємства,
2. Орендар-господарник, який забезпечує процес виробництва товарів або надання послуг на орендованих засобах виробництва,
3. підприємець-менеджер (спеціаліст у галузі управління підприємством).
Згідно з чинним законодавством суб'єктами підприємницької діяльності в Україні можуть бути всі громадяни країни, за винятком окремих категорій. Зокрема, підприємництвом заборонено займатися працівникам правозахисник органів (міліції, судів, прокуратури, державної безпеки, державного арбітражу, державного нотаріату), а також органів державної влади, управління (в тому числі фінансових органів та податкової інспекції), які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Водночас такою діяльністю дозволяється займатися громадянам України, інших держав, які не обмежені законом у правоздатності або дієздатності. Дієздатними вважають осіб після досягнення повноліття.
Згідно із Законом України "Про підприємництво" "особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співвласниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об'єднаннях) керівні посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю".
З урахуванням поділу на фізичні та юридичні особи підприємницькою діяльністю можуть займатися (тобто бути суб'єктами підприємницької діяльності в Україні можуть бути):
1. Громадяни України та інших країн, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності (в тому числі робітники, службовці, кооператори, орендатори, менеджери, дрібні власники, власне підприємці, наймані працівники та ін.);
2. Колективи підприємців та підприємницькі асоціації (договірні об'єднання підприємств, які створюються з метою координації виробничо-господарської діяльності та ін.);
3. Індивідуальні та колективні споживачі продукції, а також союзи та асоціації споживачів;
4. Профспілки;
5. Державні підприємства та організації у разі їх участі у здійсненні безпосередніх угод (надання урядових замовлень підприємцям тощо).
Водночас у більшості країн світу, в тому числі в Україні, існують певні обмеження на здійснення підприємницької діяльності.
Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.
Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.
Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об'єднаннях) керівні посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.
Права підприємця
Обов'язки підприємця
2.6. Сутність і структура економічної власності
Основні типи та форми власності підприємств
2.7. Управління власністю компаній
2.8. Управління якістю власності в галузі
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Організаційні одиниці підприємництва
3.2. Основні види підприємствах класифікація та організаційно-правові форми