Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 2.8. Управління якістю власності в галузі

Потужним інструментом підвищення фінансової стабільності та загальної конкурентоспроможності підприємств є організаційна перебудова певної галузі на основі сучасних підходів та теоретичних розробок щодо формування та розподілу прав власності між господарюючими суб'єктами конкретної галузі виробництва (бізнесу).

Організація галузі залежить від співвідношення між витратами на здійснення ринкових трансакцій і витратами на організацію тих же операцій усередині господарюючого суб'єкта, що може виконувати ту ж задачу ощадливіше. Крім того, витрати на організацію діяльності усередині будь-якого окремого господарюючого суб'єкта залежать від того, які ще види діяльності він здійснює. Даний набір видів діяльності може полегшити виконання одних завдань, але утруднити виконання інших. Саме ці взаємини визначають дійсну організацію галузі.

Для ефективного функціонування галузі необхідно визначити:

o які види діяльності необхідно зосередити всередині одного господарюючого суб'єкта,

o що необхідно виробляти усередині галузі, а що закуповувати зовні;

o механізм прийняття рішень як усередині господарюючих суб'єктів, та і на рівні галузі;

o ресурси галузі (матеріальні, інформаційні, інтелектуальні), механізм їх визначення і розподілу;

o права розпорядження і використання ресурсів як усередині господарюючих суб'єктів, так і у межах галузі.

Всі вище перераховані чинники так чи інакше пов'язані з поняттям якості власності. Якість власності як економічна категорія може бути визначена за аналогією до Міжнародного стандарту ІСО-8402, тобто якість власності - це сукупність властивостей та характеристик власності, які надають їй здатність задовольняти як наявні, так і передбачувані потреби суб'єктів власності у володінні, розпорядженні та використанні об'єктів власності.

Якість власності галузі - це сукупність властивостей та характеристик власності галузі, яка надає їй здатність забезпечити на певному рівні виконання суб'єктами галузі її загальної функції.

Якість галузі може бути визначена як поєднання у так звану "зірку якості" п'яти рівно важливих складових (рис.2.7).

Якість власності як процес

Рис. 2.7. Якість власності як процес

Розглянемо більш детально складові цієї зірки. Якість володіння власністю відображає рівень і обсяги відношень між суб'єктами власності щодо розпорядження та використання об'єктів власності, що їм належать, і визначається трьома взаємопов'язаними складовими - якістю визначення власника, якістю законодавчого оформлення володіння власністю та якістю захисту прав володіння власністю.

Якість визначення власника пов'язана з наслідками первинного або вторинного привласнення об'єктів власності, тобто визначає рівень розпорядження та використання об'єктів власності після встановлення або зміни їхнього власника. Іншими словами - це ступінь вдалості вибору старим власником нового з точки зору спроможності останнього ефективно використовувати переданий йому об'єкт власності.

Залежно від умов передачі якість визначення власника може бути визначена через:

o спроможність нового власника досягати певних показників використання переданого об'єкта власності (абсолютна якість визначення власника);

o ефективність використання новим власником переданого об'єкта власності у порівнянні з іншими власниками, що використовують аналогічні об'єкти (відносна якість визначення власника);

o спроможність нового власника розвивати, вдосконалювати та поновлювати об'єкт власності (інноваційна якість визначення власника);

o якість законодавчого оформлення володіння власністю, яка обумовлюється ступенем формалізації процедур та однозначністю визначення (встановлення) прав власності на об'єкт власності. Від рівня цього виду якості значною мірою залежить якість захисту прав володіння власністю, яку можна визначити як ступінь захищеності власника об'єкта власності від можливості відчуження або використання цього об'єкта без його згоди чи під примусом за допомогою законодавства, державних органів, інших суб'єктів господарювання або структур, що створені самим власником.

Наступним видом головних складових якості власності є якість розпорядження власністю. Даний вид якості власності визначається трьома взаємопов'язаними його різновидами - якістю законодавчого визначення видів розпорядження власністю, якістю оформлення угод щодо розпорядження власністю та якістю вибору виду розпорядження власністю.

Якість законодавчого визначення видів розпорядження власністю можна охарактеризувати як ступінь задоволення суб'єктів власності та суспільства в цілому встановленими державою видами, прислугами а також обмеженнями розпорядження власністю. Якість оформлення угод щодо розпорядження власністю в першу чергу визначається розміром і структурою відповідних трансакційних витрат, а якість законодавчого визначення видів розпорядження власністю - можливістю їхнього скорочення.

Якість вибору виду розпорядження власністю пов'язана з визначенням ефективності для власника, держави та суспільства кожного з можливих видів розпорядження власністю у порівнянні з іншими, тобто порівняльної ефективності розпорядження власністю. Далі розглянемо якість формування власності, яку можна визначити як ступінь ефективності поєднання декількох об'єктів власності в один суб'єкт, тобто якість набору (множини) об'єктів власності. Як і наведені вище основні складові якості власності, якість формування власності має декілька складових - якість набору ресурсів (об'єктів власності) - якість поєднання, якість забезпечення взаємодії ресурсів (об'єктів власності) - якість комунікацій та якість побудови системи управління ресурсами (об'єктами власності) - якість організації.

Якість поєднання може бути визначена через ефективність спільного використання кількох ресурсів (об'єктів власності). Рівень цього виду якості залежить від наявності ефектів синергії, масштабу та взаємодоповнюваності ресурсів.

Якість комунікацій визначається наявністю та ступенем розвиненості транспортних, фінансових, інформаційних зв'язків між окремими ресурсами (об'єктами власності) суб'єкта власності.

Якість організації залежить від ефективності існуючої організаційної структури суб'єкта власності, її відповідності обсягам залучених ресурсів та результатів (ефективності) їх використання.

При формуванні власності галузі в цілому описані вище складові якості формування власності трансформуються у такі складові, як:

o якість формування власності суб'єктів галузі;

o якість системи зв'язків між суб'єктами галузі;

o якість державного управління галуззю.

Наступною основною складовою якості власності має бути якість розподілу власності, що визначається ефективністю розподілу ресурсів (об'єктів власності) між власниками або суб'єктами власності галузі та сукупністю складових - якості законодавчого регулювання розподілу власності, якості розподілу власності у межах суб'єкта галузі, якості розподілу власності у межах галузі.

Якість розподілу власності у межах галузі визначається порівняльною ефективністю різних варіантів розподілу власності (матеріальної, інформаційної, інтелектуальної) між суб'єктами галузі, а також кількості та розмірів суб'єктів (ефективності використання ефекту масштабу, синергічний ефект).

Останньою основною складовою якості власності, яку ми розглянемо, є якість використання власності.

Якість використання власності - це ступінь видобутку корисних властивостей ресурсу (об'єкта власності) в процесі його використання для задоволення потреб (попиту) як окремих членів, так і суспільства (держави) в цілому.

Всі наведені вище види якості власності залежно від бази порівняння можуть бути абсолютними (база порівняння є спільною для більшості суб'єктів/об'єктів власності) або відносними (якості суб'єктів/об'єктів власності порівнюються між собою і ранжируються).

Петля й спіраль якості власності являють собою порядок визначення видів якості. Порядок являє собою петлю у випадку коли за час проходження повного циклу визначення власності показники відповідних різновидів суттєво не змінюються, тобто власність не розвивається. Якщо розвиток власності має місце, мова може йти про спіраль якості власності.

Треба зазначити, що існуючі міжнародні системи якості не мають достатньо деталізованих методик та процедур управління якістю власності конкретних суб'єктів господарювання (підприємств).

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Організаційні одиниці підприємництва
3.2. Основні види підприємствах класифікація та організаційно-правові форми
Підприємець - фізична особа
Юридичні особи (підприємства)
3.3. Одноосібне володіння, його переваги та недоліки
3.4. Товариство (партнерство), його особливості
Переваги партнерства, які має перед одноосібними володіннями
Товариства з необмеженою відповідальністю
3.5. Корпоративна форма організації підприємницької діяльності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru