Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 3.3. Одноосібне володіння, його переваги та недоліки

Одноосібне господарство - це така форма організації підприємства і підприємництва, коли вся власність належить одній особі, яка одноосібно управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов'язання підприємства.

Одноособове володіння - це таке підприємство, власником якого є одна особа або одна родина. Весь дохід і ризик від бізнесу вони беруть на себе. Власники такого підприємства одночасно є і його активними менеджерами.

Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність з всі зобов'язання фірми.

До господарських товариств, у свою чергу, належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності (рис. 3.2):

Особливості одноосібного володіння.

1. Мають місце труднощі із залученням великих капіталів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними.

2. Повна відповідальність за борги. Це означає, що у випадку невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.

3. Відсутність спеціалізованого менеджменту, що, ясна річ, негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції. Проте далеко не всі люди здатні не це.

4. Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.

Одноосібне володіння має свої преваги та недоліки (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Переваги та недоліки одноосібного володіння

По-перше, оскільки весь прибуток належить підприємцеві, він дуже зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи.

По-друге, у власника фірми витрати на організацію виробництва є невеликими. Його управлінські рішення негайно втілюються в життя.

По-третє, одноосібному володінню властива простота в організації фірми та її ліквідації.

Отже, перевагами одноосібного господарства є:

1) привласнення всього прибутку та можливість вільно розпоряджатися ним (крім сплати частини податків);

2) наявність на цій основі високоефективних стимулів до праці;

3) незначні витрати на організацію виробництва;

4) високий ступінь свободи економічного вибору;

5) простота для оподаткування (оподатковується лише індивідуальним подохідним податком, нижчим від оподаткування прибутку).

Повна самостійність, воля й оперативність дій. При прийнятті рішень не потрібно звертатися в раду директорів або ж домагатися згоди партнерів.

Максимум спонукальних мотивів. Оскільки всі доходи надходять до єдиного власника підприємства, то він зацікавлений у завзятій роботі, ретельному контролі роботи підприємства, у прийнятті обережних рішень і в максимальному розширенні ділових операцій.

Конфіденційність діяльності. Одноосібне володіння дозволяє зберегти секрети фірми в таємниці;

Водночас одноосібному господарству властиві певні недоліки:

1). незначні обсяги привласнюваного прибутку, а отже, обмежені можливості розширення підприємства за рахунок власних коштів;

2). більші, порівняно із середніми та крупними підприємствами, труднощі в отриманні кредитів і вищі відсотки за них;

3). значно більші можливості збанкрутувати (так, у Великобританії протягом першого року банкрутує кожна четверта невелика фірма);

4). більша тривалість робочого дня, вища інтенсивність праці та гірша техніка безпеки;

5). відповідальність власника підприємства за зобов'язання не лише активами підприємства а й своїм особистим майном.

Труднощі залучення великих капіталів. Нема можливості залучити інвесторів зі своїми капіталами, як це можливо в корпорації або товаристві. Рейтинг кредитоспроможності одноосібника не дуже високий, тому він повинний платити значно більш високі відсотки за кредити.

Невизначеність термінів діяльності. Одноособова фірма юридично припиняє зі смертю власника, його банкрутством, тюремним ув'язненням тощо.

Необмежена відповідальність за борги. У випадку невдачі одноособовий підприємець може утратити усі свої особисті заощадження і майно, що є гарантом оплати його боргів.

Недолік спеціалізованого менеджменту. Звичайно одноособовий підприємець - це генеральний менеджер, менеджер із продажу, збуту і реклами, фінансист, кадровик і постачальник.

Функціональні недоліки. Через труднощі одержання капіталу в одноособових фірм існують проблеми оперативного характеру. Наприклад, невдале місце розташування самої фірми, невідповідний будинок і устаткування, нездатність платити таку платня, що залучало б найбільш працездатних, цілеспрямованих людей, нездатність здобувати товари в таких кількостях, що гарантувало б від дефіциту в постачаннях.

Ця форма організації підприємств та підприємництва є найбільш адекватною для малих підприємств.

Розвиненішою організаційною формою підприємств та підприємницької діяльності є партнерство.