Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 4.6. Регулювання господарської діяльності малих підприємств

Не дивлячись на ухвалені нормативно-правові акти, належні умови для розвитку малого бізнесу ще не створені. Однією з найважливіших проблем виробничих підприємств, у тому числі малих і середніх, є високий рівень фізичного зносу обладнання, що позначається на продуктивності праці й конкурентоспроможності продукції та обумовлює необхідність визначення джерел відтворення основних фондів.

Тому проблема регулювання господарської діяльності та підтримки малих підприємств потребує наукового та практичного вирішення. Існують фактори, які перешкоджають розвитку підприємництва в Україні. Залежно від рівня, на якому вони повинні бути вирішені, названі фактори можна класифікувати таким чином:

1. Макроекономічні фактори:

1) недостатнє нормативно-правове забезпечення діяльності малих підприємств;

2)відсутність налагодженого механізму державного регулювання бізнесу;

З) недостатньо чітко сформульована через систему правових актів державна політика, що направлена на підтримку малого бізнесу; 4)часта зміна нормативно-правової бази;

Заснування адміністративних бар'єрів при реєстрації, ліцензуванні та сертифікації, регулюванні орендних відносин і контролю;

6) надмірний податковий тиск та часті перевірки;

7)складна система фінансової звітності та відсутність налагодженого механізму електронного зв'язку з податковою службою;

8)невпевненість підприємців у незмінності нормативно-законодавчої бази й стабільності економічних відносин;

9)недосконала конкуренція та існування тіньового сектора.

2. Регіональні фактори:

1)відсутність ефективно діючих механізмів фінансово-кредитної політики;

2) недостатня інвестиційна та науково-технічна допомога;

3) недосконала ринкова інфраструктура малого підприємництва;

4) відсутність необхідної кількості консультаційних центрів; 5)недостатнє інформаційне забезпечення суб'єктів малого підприємництва;

6)високий рівень корупції і бюрократії;

7) недостатній захист суб'єктів малого бізнесу.

3. Мікроекономічні фактори:

1) відсутність у підприємців, що починають роботу, знань, необхідних для організації та ведення успішної діяльності у сфері малого бізнесу;

2)недосконалі організаційна і виробнича структури підприємств;

З)недостатньо високий рівень конкурентоспроможності продукції;

4) нераціональне використання виробничих ресурсів;

5)не досить ефективна діяльність відділів менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки.

З метою вдосконалення процесу прийняття рішень стосовно розвитку малого підприємництва та його підтримки з урахуванням запропонованої класифікації необхідно використовувати алгоритм, що складається з наступних етапів (рис. 4.5).

1. Аналіз проблем, які визначаються в ході виробничо-господарської діяльності малих підприємств. Перш ніж розробляти будь-які заходи, що направлені на регулювання діяльності малих підприємств, необхідно визначити основні напрями підтримки бізнесу. Для цього потрібно проаналізувати проблеми малого бізнесу на місцях, класифікувати їх залежно від ступеня важливості та державного рівня, на якому повинні бути розв'язані питання.

2. Визначення рівня, на якому повинна бути вирішена проблема, відбувається відповідно до запропонованої вище класифікації: макроекономічний - питання повинно бути розв'язано на державному рівні; регіональний - рівень місцевих органів виконавчої влади; мікроекономічний - проблему можна вирішити в межах підприємства.

3. Пошук варіантів вирішення проблем, що визначені на першому етапі. При цьому формулюються різні напрями розв'язання певних задач, визначаються обмеження і критерії, необхідні для вибору оптимального варіанта. Обмеження залежать від ситуації, що склалася у регіоні або в країні у цілому. Найбільш головні з них - це нестача коштів, необхідної техніки і технології, відсутність досвіду роботи у сфері малого бізнесу і т.п. Після цього визначаються критерії, за якими будуть оцінюватися розроблені альтернативні варіанти вирішення існуючої проблеми.

Рис. 4.5. Алгоритм процесу регулювання господарської діяльності малих підприємств

4. Збір даних про альтернативні варіанти розв'язання проблем малого бізнесу. На ньому етапі збирається та аналізується релевантна інформація відповідно до можливих обмежень і встановлених критеріїв оцінки.

5. Даний етап є необхідною умовою для вирішення проблем на макроекономічному та регіональному рівнях. Обговорення можливих варіантів вирішення існуючої проблеми з представниками підприємців важливе тому, що саме вони є найбільш зацікавленою стороною та крім цього, мають практичний досвід роботи. Якщо питання вирішується на мікроекономічному рівні, потрібно перейти до наступного етапу його розв'язання.

6. Аналіз альтернативних варіантів та вибір найбільш оптимального. Цей крок - порівняльний аналіз альтернативних варіантів і вибір серед них такого, який у найбільшому ступені підходить для вирішення певної проблеми.

7. Розробка заходів, які спрямовані на реалізацію вибраного варіанту, з метою вирішення проблеми, що розглядається.

8. Якщо заходи стосовно вирішення проблеми розробляються державними або місцевими органами влади, інформація про їх впровадження повинна бути опублікована в пресі.

9. Реалізація заходів.

10. Аналіз та порівняння фактичних і планових результатів господарювання малого підприємства.

11. Коректування отриманих результатів. Якщо відхилення незначні, то розробляються заходи, які направлені на усунення відхилень, що виявлені в результаті порівняльного аналізу (на етапі 7). При значних відхиленнях повертаються до етапу 3.

Аналізуючи досвід країн-членів ЄС з регулювання діяльності та розвитку малих підприємств, а також ситуацію, що склалася у сфері малого бізнесу в Україні, можна виділити наступні напрямки підтримки діяльності малих підприємств:

1. сприяння розвитку з боку уряду та заохочування крупних корпорацій до співпраці з малими підприємствами;

2. розвиток співпраці між українськими та підприємствами інших країн за допомогою знищення адміністративних бар'єрів та уніфікації законів, що регулюють підприємницьку діяльність;

3. формування ринку інформаційних, консультаційних, науково-технологічних та навчальних послуг шляхом створення центрів, які здійснюють консультації, навчають керівників підприємств працювати у сфері малого бізнесу та створювати структуру управління, яка б допомагала ефективно виконувати управлінські функції;

4. удосконалення законодавчої бази щодо регулювання діяльності та підтримки малих підприємств, упорядкування механізмів оподаткування, обліку і звітності, інвестування та кредитного обслуговування.