Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 15.3.3. Відповідальність аудиторів за виявлення ознак шахрайства

При шахрайстві з боку менеджерів зазвичай фальшується фінансова звітність з метою завищення доходів фірми для підвищення біржової вартості акцій даної компанії та, відповідно, збільшення доходів по цих акціях, а також для залучення додаткових капіталовкладень. При шахрайстві викривлення фактів зустрічаються у фінансовій звітності, а при аферах з інвестиціями обман здебільшого стосується усних та письмових обіцянок високих дивідендів.

Для афер з інвестиціями існує багато ознак, що мають насторожувати потенційних вкладників, а саме:

o незвично високі процентні ставки річних;

o інвестиції, що зазвичай не являють бізнесового інтересу;

o тиск на інвесторів з тим, аби вони якнайшвидше вклали кошти:

o використання лазівок для ухилення від податків або їх зменшення;

o сфера підприємництва, нова для даного міста/місцевості, при цьому не повідомляється, звідки взялися головні виконавці/інвестори та чим вони займалися раніше;

o дії, що вже супроводжувалися банкрутствами або скандалами;

o надання цифр та/або фінансових документів, які не пройшли гласної перевірки;

o проекти, які базуються на отриманні "неофіційних винагород", складних схемах маркетингу, на пошуку "особих" підходів до людей, що мають гроші та на усних домовленостях/угодах, про які не можна говорити нібито через особливості місцевих або іноземних законів;

o не підтверджені аудиторською перевіркою фінансові звіти або рекламні заяви, що їх пропагують;

o інвестиції, що передбачають продовження інфляції, або попереднє афішування/встановлення привабливих процентів на вкладений капітал, які на даний момент не є реалістичними;

o обіцянки успішності інвестицій, засновані на чиїхось "унікальних" здібностях або можливостях добиватися фінансового успіху (типу передбачення майбутніх цін на товари/послуги або наявності незвичайно ефективної мережі дистриб'юторів);

o висування на перший план привабливості саме цих інвестицій, базованої на самих емоціях;

o необхідність для досягнення успіху крупних позик;

o пошук інвесторів для виплати наявних боргів;

o надрозкішний спосіб життя керівників, хоча їх бізнес розпочався зовсім недавно;

o тиск з тим, щоб вкласти всі гроші в одне конкретне підприємство;

o неможливість вийти з бізнесу або забрати свої вкладення;

o заяви, спрямовані викликати почуття жалості потенційних інвесторів до керівників певної компанії та/або залучити додаткові кошти для переборення нібито тимчасових проблем.

15.3.3. Відповідальність аудиторів за виявлення ознак шахрайства

Як у виданнях з внутрішньофірмового аудиту (Інституту внутрішньофірмового аудиту - Institute of Internal Auditors, ІАА), так й із зовнішнього (Американського товариства дипломованих бухгалтерів - American Institute of Certified Accountants, АІСРА) визнається, що одним із способів розпізнати шахрайство є увага до певних його симптомів. У рекомендаціях № З, виданих ІАА, зазначено, що при проведенні аудиторських перевірок для виявлення шахрайства аудитори повинні:

o мати відповідні знання, щоб бути здатними визначити ознаки потенційного шахрайства. Ці знання включають поняття щодо подібних ознак, способів виявлення шахрайства, типів афер, які можуть бути здійснені в підлягаючому аудиту підприємстві;

o усвідомлювати можливості для здійснення акту шахрайства, які обумовлені недостатністю внутрішньофірмового контролю. При виявленні подібних слабкостей контролю штатні аудитори повинні вжити додаткові заходи, спрямовані на виявлення інших ознак шахрайства, наприклад, митом і в здійснення незаконних чи недозволених угод, порушення певних правил/процедур, окремих виключень у ціновій політиці, незвичних нестач на складах. Наявність більше однієї ознаки в один і той же період значно збільшує ймовірність здійснення шахрайських дій;

o оцінити ознаки, що свідчать про можливе шахрайство, та прийняти рішення щодо рекомендації керівництву фірми необхідних подальших дій або щодо проведення спеціального розслідування;

o при наявності відповідних ознак повідомити керівництво даної організації проте, що є передумови для проведення спеціального розслідування.

Аналогічним чином "Положення про аудиторські стандарти № 53", видане АІСРА, також відзначає важливість виявлення сторонніми аудиторами ознак здійснення шахрайства:

o аудитор повинен оцінити можливість впливу на розбіжності у фінансовій звітності різного роду помилок;

o на основі своєї оцінки для отримання необхідного пояснення цих розбіжностей аудитор зобов'язаний визначити необхідний тип ревізії;

o знання аудитором організаційної структури підприємства, яке перевіряється, має або збільшити або зменшити його підозри відносно цих розбіжностей;

o для винесення остаточного судження всі чинники, що впливають на оцінку ймовірності помилок, мають розглядатися комплексно, оскільки наявність таких факторів самих по собі не обов'язково припускають шахрайство.

До факторів, що підлягають розгляду, належать:

1. Характеристики менеджменту

o управління підприємством (фірмою) та прийняття рішень у фінансовій сфері здійснюється однією людиною;

o ставлення менеджерів до фінансової звітності є незвично агресивним;

o у наявності незвично висока плинність кадрів серед управлінців

(особливо старших та головних бухгалтерів);

o менеджери приділяють незвично велику увагу проектам, що пов'язані із залученням додаткового капіталу;

o погана репутація керівників даної фірми у діловому світі.

2. Виробничі та галузеві характеристики

o доходність даного підприємства (фірми) відносно середньої по галузі виходить за певні межі;

o підвищена чутливість виробництва до загальноекономічних факторів (інфляція, процентні ставки, безробіття, зміна курсів валют тощо);

o швидкість змін основних характеристик (показників) на даному підприємстві (фірмі) здається незвично високою відносно середньої по галузі;

o тенденція до занепаду в даній галузі при наявності краху багатьох підприємств;

o внутрішні або зовнішні передумови, що збільшують обґрунтованість сумнівів щодо здатності даного підприємства продовжувати діяти сформованим чином.

3. Характеристики, пов'язані з проведенням власне аудиторських перевірок:

o наявність багатьох документів із заплутаною бухгалтерією;

o наявність угод або балансових документів, що являють труднощі для аудиторської перевірки;

o значна кількість угод (або їх незвичайність) з підприємствами, які знаходяться в родинних стосунках до фірми, що перевіряється;

o значна кількість розбіжностей, пов'язаних з нібито помилками, допущеними за минулі аудиторські перевірки;

o даний клієнт є новим, без відповідної "аудиторської історії", або інформація щодо попередніх аудиторських перевірок не доступна.

Процес виявлення шахрайства завжди включає розпізнавання таких його ознак, які можуть сигналізувати про наявність факту злочину. Симптоми, що свідчать про можливість скоєння різного типу шахрайств, ніколи не бувають абсолютними чи передбачуваними. Іноді буває помітним тільки один із симптомів, проте афера все-таки має місце. В той же час іноді наявна велика кількість "ознак шахрайства", а воно не відбувається. Ясно одне: найефективнішим способом виявлення шахрайства є вміння розпізнати та розслідувати його ознаки.

Після виявлення факту шахрайства проводиться його розслідування для покарання винних та для запобігання цього типу шахрайства в майбутньому, плануються заходи з Його профілактики.