Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 4.2. Терморегуляція

Організм людини має компенсаторні пристосувальні механізми, які забезпечують підтримання певної температури тіла за різних умов навколишнього середовища. Погодженість роботи цих механізмів, їхня координація здійснюються центральною нервовою системою. Температура тіла зберігається постійною за рахунок рівноваги між теплопровідністю і тепловіддачею в навколишнє середовище.

Навіть в умовах повного спокою б організмі дорослої людини виробляється приблизно 7,5-10 Дж/добу теплової енергії. Під час фізичної роботи теплопродуктивність зростає і може досягти 2,1*10...2,5-10 Дж/добу. Для збереження постійної температури тіла надмірне тепло, яке утворюється в організмі, має виділятися у зовнішнє середовище.

Процес перенесення теплової енергії здійснюється трьома способами: теплопровідністю (кондукцією), конвекцією і випромінюванням. У повсякденному житті теплообмін людини частіше здійснюється конвекцією і випромінюванням. Однак у виробничих умовах має місце і кондукція, наприклад, під час виконання роботи Вч лежачому стані, спершись ліктем на твердий предмет і т.ін.)

Описані способи перенесення теплової енергії забезпечують ефективний теплообмін, коли температура повітря і навколишніх поверхонь нижча за температуру тіла людини.

Якщо температура навколишнього середовища дорівнює температурі шкіри людини або вища за неї, то тепловіддача здійснюється лише випаровуванням вологи з поверхні тіла і верхніми дихальними шляхами за умови, що повітря ще не насичене водяними парами. У разі високої температури навколишнього середовища механізм тепловіддачі пов'язаний з розширенням судин, зниженням теплопродуктивності, посиленням потовиділення.

Якщо температура навколишнього середовища підвищується до 30°С і вище, основним і навіть чи не єдиним способом тепловіддачі є випаровування. Судини шкіри різко розширюються, шкіра рожевіє, збільшується приплив крові, тепло відводиться конвекційним способом. Далі рефлекторно посилюється робота потових залоз і волога з потом виділяється з організму. Під час випаровування 1 л води відводиться 2,3*10 Дж теплової енергії. У разі високої температури навколишнього повітря у людини виникає інтенсивне профузне потовиділення.

За таких умов вона за зміну може втратити до 5 кг своєї маси за рахунок виділення вологи з потом.

Разом з потом з організму виділяється велика кількість солей, головним чином хлористого натрію (до 20-50 г/добу), а також калію, кальцію, вітамінів.

Порушення водно-сольового обміну у працюючих при високій температурі навколишнього середовища може обумовити захворювання нирок, шлунково-кишкові розлади, порушення вищої нервової діяльності.

Щоб запобігти порушенню водно-сольового обміну під час виконання важкої фізичної праці в зоні підвищених температур, робітникам належить пити підсолену воду (0,5%-й розчин з вітамінами). За складних метеоумов (висока температура і вологість), особливо під час виконання важкої фізичної праці, цей механізм тепловіддачі може виявитися неефективним і в результаті перегрівання настає тепловий удар.

У разі високої температури виникає велике навантаження на серцево-судинну систему. Перегрівання збільшує, а потім зменшує виділення шлункового соку, тому можливі захворювання шлунково-кишкового тракту.

Значне виділення поту знижує кислотний бар'єр шкіри, через що виникають гноячкові захворювання. Висока температура зовнішнього середовища сприяє збільшенню отруєнь під час роботи зі шкідливими хімічними речовинами.

У разі низької температури терморегуляція проявляється у звуженні судин, підвищенні обміну речовин, виснаженні вуглецевих ресурсів і т. ін.

Залежно від дії тепла або холоду значно змінюється просвіт периферійних судин. Кровообіг, наприклад, для кисті й передпліччя за низької температури навколишнього середовища може зменшуватися в чотири рази, а при високій температурі — збільшуватися у п'ять разів. При дії холоду кров перерозподіляється, виникає звуження судин шкіри, зменшується відведення тепла в навколишнє середовище, посилюється обмін речовин, виробляється тепло біохімічним способом, активізується м'язова діяльність — з'являються тремтіння, "гусяча шкіра". Тому взимку в холодних поясах населення споживає багато м'яса, жирів - основних енергетичних джерел організму. При низьких температурах велика вологість небажана. В сиру погоду при температурі навколишнього повітря 0-8°С можливе переохолодження організму і навіть обморожування.

До поширених захворювань, які виникають під час роботи в умовах низьких температур, відносяться такі, що пов'язані із звуженням (спазмом) судин. Вони характеризуються побілінням шкіри пальців, втратою чутливості шкіри, утрудненням рухів. Виникають обморожування пальців рук І ніг, кінчиків вух (з'являється припухлість із синюватим відтінком, сверблячка і жар). Ці симптоми довго не зникають і навіть при незначному охолодженні виникають знову. Такі захворювання знижують захисні сили організму, виникає небезпека захворювання органів дихання, передусім - гострих респіраторних захворювань, загострення суглобового і м'язового ревматизму, крижово-поперекового радикуліту. Холод знижує імунно-біологічну стійкість організму.