Організація праці менеджера - Скібіцька Л.І. - 2.2. Зміст і напрямки наукової організації праці

Напрямки наукової організації управлінської праці

Зміст НОП за основними її напрямками:

1. Розробка та впровадження раціональних форм розподілу і кооперації праці;

2. Поліпшення організації добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

3. Удосконалення організації й обслуговування робочих місць;

4. Удосконалення трудового процесу, впровадження передових прийомів та методів праці;

5. Удосконалення нормування праці;

6. Впровадження раціональних форм матеріального і морального стимулювання;

7. Поліпшення умов праці;

8. Зміцнення дисципліни праці та розвиток свідомого ставлення до неї. Розглянемо ці складові детальніше.

1. Розробка та впровадження раціональних форм розподілу і кооперації праці передбачає:

o удосконалення технологічного і професійно-кваліфікаційного розподілу праці з урахуванням рівня сучасної техніки і технологій та культурно-технічного рівня працівників;

o впровадження раціональних форм функціонального розподілу праці в основних та допоміжних процесах виробництва та управління ним;

o розстановку кадрів;

o забезпечення взаємозв' язку та синхронізації діяльності підрозділів та виконавців (комунікація та координація);

o суміщення професій та функцій;

o багатоверстатне та багатоагрегатне обслуговування;

o впровадження колективних форм організації праці.

2. Поліпшення організації добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів

включає:

o професійну орієнтацію;

o професійний добір та адаптацію молоді на виробництві (в установі);

o забезпечення підготовки кадрів відповідно до потреб підприємства (організації);

o систематичне підвищення професійної кваліфікації, загальноосвітнього та культурно-технічного рівня працівників;

o вдосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог науково-технічного прогресу та педагогіки (дидактики).

3. Удосконалення організації й обслуговування робочих місць охоплює:

o раціональне планування робочих місць;

o забезпечення їх технологічним і організаційним оснащенням, підйомно-транспортним та іншим устаткуванням, що відповідає антропометричним і фізіологічним даним людини та її естетичному сприйняттю оточення;

o впровадження систем регламентованого обслуговування, що забезпечує своєчасне налагодження та ремонт засобів оргтехніки, обладнання, доставку інструментів, матеріалів і комплектуючих (заготовок тощо) відповідно до встановлених графіків, завдань та технології виконання функцій.

4. Удосконалення трудового процесу, впровадження передових прийомів та методів праці передбачає:

o вивчення та раціоналізацію трудових процесів з використанням різноманітних способів та технічних засобів з метою забезпечення високої продуктивності праці та нормальних навантажень на організм працівника з урахуванням психофізіологічних норм;

o відбір передових прийомів і методів праці, їх подальше удосконалення та впровадження шляхом виробничого інструктування;

o опрацювання інструкційних, технологічних та регламентаційних карт;

o проведення обміну (школи) передового досвіду;

o поліпшення науково-технічного інформування.

5. Удосконалення нормування праці включає:

o розширення сфери нормування (поширення різних видів норм і нормативів праці на всіх робітників і службовців;

o підвищення наукового рівня нормування та збільшення питомої ваги технічно обґрунтованих норм;

o впровадження міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нормативів;

o надання допомоги працівникам в опануванні норм і створення умов для їх виконання.

6. Впровадження раціональних форм матеріального і морального стимулювання

передбачає:

o удосконалення тарифної системи оплати праці робітників і схем посадових окладів керівників, службовців та інженерно-технічних працівників;

o удосконалення форм оплати праці;

o розробка систем преміювання, участі у прибутках та інших форм матеріального заохочення за підвищення продуктивності праці і якості продукції та виконаних робіт, зниження енергоємності, матеріалоємності та трудомісткості робіт, суміщення професій та функцій тощо;

o розробку та впровадження ефективних форм морального заохочення за результатами праці.

7. Поліпшення умов праці передбачає:

o механізацію важких робіт;

o автоматизацію управлінських функцій та техніко-технологічного проектування;

o створення науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних умов для працівників;

o усунення шкідливих впливів від виробничої та іншої господарської діяльності;

o застосування раціональних режимів праці та відпочинку;

o впровадження естетики та ергономіки у виробниче середовище;

o використання функціональної музики тощо.

8. Зміцнення дисципліни праці та розвиток свідомого ставлення до неї.

У цьому напрямі найбільш важливими заходами є:

o зміцнення державної, виробничої та трудової дисципліни;

o розвиток творчої ініціативи працівників; виховання почуття відповідальності за доручену справу;

o товариська взаємодопомога;

o розвиток змагальності та здорової конкуренції між працівниками;

o зміцнення суспільних засад у життєдіяльності підприємства (організації). Взаємодія техніки й організації праці проявляється у двох напрямах.

По-перше, при впровадженні НОП часто вдаються до технічних рішень. Так, техніка, що застосовується при механізації трудових процесів та автоматизації управлінських функцій, допомагає розвитку багатоверстатного обслуговування, організації робочих місць, поліпшенню умов праці.

По-друге, впровадження нової техніки та прогресивних технологій повинно поєднуватися з вимогами ергономіки й створювати працівникам найбільш прийнятні умови праці. Окрім того, здійснювана на підприємствах технічна реконструкція змінює всю організацію праці.

Оскільки наукова організація праці поширюється на всі роботи, у тому числі й управлінські, вона пов' язана з науковою організацією управління. Від того, яка на підприємстві (організації) встановлена структура апарату управління, залежать зміст і організація праці інженерно-технічних працівників, управлінців та службовців. У той же час, проведення заходів з удосконалення організації праці робітників та службовців часто сприяють серйозним змінам в організації управління, вимагають удосконалення планування, обліку, звітності, мотивації.

2.3. Складові основи наукової організації праці
2.4. Режим праці та відпочинку
2.5. Розподіл і кооперація праці
2.6. Особливості наукової організації управлінської праці
2.7. Професійна орієнтація та професійний добір (відбір) працівників
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ. РОЗПОДІЛ ТА КООПЕРАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ
3.1. Організація взаємодії як функція менеджменту. Делегування повноважень
Делегування як суб'єктивний фактор
Влада й повноваження
Delegation та Empowerment
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru