Бар'єр спілкування - це внутрішня перешкода психологічного характеру, що заважає людині успішно спілкуватися. Бар'єри призводять до:
o незадоволення
o міжособистісних конфліктів
o стресів
o непорозумінь тощо Бар'єри спілкування
1. Бар'єр негативних емоцій
o поганий настрій
o страх
o провина
o міжособистісні конфлікти
2. Мовний бар'єр
o нерозуміння суті, змісту
o знервованість
3. Бар'єр установки
o заважає готовності до певної дії
o негативні реакції
4. Бар'єр першого враження
o заважає контакту між співрозмовниками
o формується неефективне ставлення до співрозмовника
У процесі бесід, переговорів, при особистому контакті на шляху до взаєморозуміння ми стикаємося з перешкодами, що призводять до непорозумінь і конфліктів. Розглянемо розподіл часу під час спілкування.
Бар'єри на шляху до ефективного спілкування та напрями їх подолання
1. Зовнішність людини (її естетичні якості)
Переваги приємної зовнішності проявляються ще в ранньому дитинстві, коли симпатичним дівчаткам чи хлопчикам дорослі приділяють більше уваги. У школі вчителі оцінюють
таких дітей як більш здібних, а однокласники намагаються завести з ними дружбу. Гарні жінки частіше вдало виходять заміж, а чоловіки займають вище соціальне становище у суспільстві.
Люди менш вродливі відчувають дискримінацію також у дитинстві. Це менше уваги виховательки у дитячому садочку, суворіше ставлення учителів, іноді упереджене ставлення викладачів у вищому навчальному закладі. Їх оцінюють більш вимогливо при прийнятті на роботу, встановленні заробітної плані, наданні пільг тощо.
З одного боку:
"Фізична врода може підняти самооцінку, рівень вимог і взагалі дати людині позитивне бачення світу, що сприяє успіху в найрізноманітніших галузях". С. Рей, відомий американський психолог
З іншого боку:
"Особистість є завжди продуктом біосоціальних умов, яка завдячує своїм виникненням біологічному впливу, отриманому від батьків, та соціальним умовам оточуючого середовища".
В. М. Бехтєрєв
Тобто гарна зовнішність може бути ознакою здоров'я, стійкості до захворювань, але вона мало що скаже про розум, талант, порядність людини. Для позитивного чи негативного першого враження про людину зовнішності замало. Чому одні люди подобаються з першого погляду, а інші сприймаються з відразою?
2. Вираз очей та обличчя (міміка, пропорційність, зміни виразу обличчя тощо) "Уста висловлюють думку людини, а обличчя - думку природи".
(А. Шопенгауер)
"Очі - дзеркало душі"
(Народна мудрість)
В очах відбивається розум, набутий досвід. Не випадково ми говоримо: "мудрий погляд", "сумні очі", "сяйво очей", "пустий погляд", "мертвий погляд" тощо.
У більшості людей виникають почуттєві фантазії, коли вони розглядають обличчя, але тільки деякі з них можуть визначити психофізіологічні особливості конкретної особи. Існує така наука, візуальна психодіагностика - пізнання людей по їх зовнішності та поведінці, тобто через невербальне спілкування.
У другій половині свого життя людина сама відповідальна за привабливість та виразність свого обличчя. Отже, краса не є панацеєю.
3. Інтелект
Він не є вродженою якістю, а дається наполегливою працею, навчанням, життєвим досвідом і набувається та розвивається протягом усього життя. В деяких ситуаціях легше спілкуватися з людиною, яка має розвинутий інтелект, в окремих випадках простіше контактувати з обмеженою людиною.
Окрім зазначених перепон, при спілкуванні існують мотиваційний, моральний та емоційний бар 'єри, які ускладнюють соціальне управління:
Мотиваційний бар'єр характеризується тим, що висловлювана мотивація має бути прийнятною і переконливою для інших. При негативному її розумінні мотивація може втратити мобілізуюче значення та сприйматися як кон' юнктурні декларації.
Моральний бар'єр обумовлений тим, що при спілкуванні здійснюються життєво-побутові чинники (стать, віку, соціальне походження, економічне становище, належність до службової та державно-посадової ієрархії тощо). Можуть спрацювати психологічні якості та властивості людини (сором' язливість, скромність, психічний склад, психологічний стан тощо).
Емоційний бар'єр пов'язаний з концепціями тих чи інших "малих" або "великих" соціальних груп, до яких належить людина. Разом з тим, вона змінюється протягом життя в своїх знаннях, досвіді, поглядах, життєвих установках, а отже, і в діях, вчинках, поведінці.
"Не змінюються лише наймудріші та найдурніші"
(Конфуцій)
Для спілкування, управління, співпраці з людьми, яких життя, виховання, навчання змінюють у часі, треба знати і враховувати концепції людської особистості.
Психологія виділяє три концепції: психологічну, соціально-суспільну, фізіологічну:
Психологічна концепція людини відома ще з давніх часів, коли було відкрито чотири психічні типи особистості: сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик. На цих психотипах формується характер, темперамент, здібності, мотиви діяльності, особливості психологічних реакцій.
Соціально-суспільна концепція визначає два типи людей:
o інтроверт (замкнений, заглиблений у власні переживання - максимально розвинений індивідуаліст;
o екстраверт (відкритий, доброзичливий, товариський, спрямований на оточуюче середовище) - яскраво виражений колективіст.
Фізіологічна концепція пов'язана з теорією І. Павлова щодо двох нервових процесів в людини - збудження і гальмування. На цій підставі вчений вивів такі антиподи проявів людської особистості:
o сила - слабкість;
o врівноваженість - неврівноваженість;
o швидкість, рухливість - інертність, повільність, загальмованість.
Для розвитку теорії Павлова психолог Тєплов запропонував такі характеристики людини як особистості:
o сила (витривалість);
o динамічність (легкість інерції нервових процесів);
o рухливість (швидкість зміни причин, зміни місця подразнення);
o лабільність (швидкість виникнення і припинення певного психічного процесу)
У діловому спілкуванні розрізняють сім можливих його рівнів, знання яких дає можливість розібратися в ситуації потенційного конфлікту, зробивши певні висновки, що стосуються як системи управління, так і встановлення підприємницьких контактів.
Рівні ділового спілкування (за О. Добровичем):
■ примітивний;
■ маніпулятивний;
■ стандартизований;
■ конвенціональний (погоджувальний);
■ ігровий;
■ діловий;
■ духовний.
Найбільш дієвими і плідними є діловий, конвенціональний та духовний рівні спілкування.
9.7. Правила конструктивної критики під час мовного спілкування
Критика й етика
10 правил-конструктивної критики
9.8. Етика службового спілкування
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
10. Інформаційне забезпечення праці менеджера
10.1. Підсистема інформаційного забезпечення менеджменту та класифікація інформації
10.2. Класифікація інформації
10.3. Використання інформації в основних функціях менеджменту