1. Поняття "організація" передбачає:
а) внутрішню впорядкованість усієї системи та її частин, їх погодженість і взаємодію;
б) сукупність процесів чи дій, спрямованих на утворення і розвиток зв'язків між частинами цілого;
в) об'єднання людей з певною метою;
г) створення груп і угруповань;
ґ) дотримання правил і процедур групою людей.
2. Особливостями стратегічного управління є:
а) пошук переваг у конкурентному оточенні, відстеження й адаптація до їх змін;
б) узгодження внутрішнього потенціалу організації та можливостей, які містяться в зовнішньому середовищі;
в) зорієнтованість на досягнення сформульованих цілей;
г) пошук резервів діяльності організації.
3. Формування стратегічного мислення менеджера забезпечує:
а) розпізнавання та адекватне реагування на зміни в середовищі організації;
б) усвідомлення можливості впливу на формування середовища, а не лише реагування на зміни в ньому;
в) логічне обґрунтування форм і методів залучення та використання всіх видів ресурсів;
г) координацію напрямів діяльності;
ґ) зорієнтованість на аналіз всіх деталей при прийнятті управлінського рішення.
4. Який вітчизняний науковий напрям вважають теоретичною основою адміністративно-командної системи:
а) директивний;
б) телеологічний;
в) генетичний;
г) індикативний;
ґ) еволюційний?
5. Які основні особливості вітчизняного управління сформувалися у період 30—80-х pp. XX ст.:
а) використання директивних методів управління виробництвом і розподілом продукції;
б) централізоване забезпечення кожного підприємства матеріально-технічними ресурсами;
в) встановлення державних цін на продукцію підприємства;
г) націленість планів на вирішення поточних питань;
ґ) використання методу екстраполяції?
6. Стратегічний менеджмент як система складається з таких елементів:
а) цінностні орієнтації керівників;
б) стратегія організації;
в) організаційна структура;
г) організаційна (корпоративна) культура; ґ) методи управління організацією.
7. Принципами програмно-цільового методу управління є:
а) цільова спрямованість на вирішення певної проблеми на кожному з етапів розвитку системи;
б) комплексність у розробленні та реалізації обраної стратегії для вирішення проблеми;
в) безперервність і спадковість рішень, що приймаються на різних рівнях управління;
г) багато варіантність розробок, що дозволяє обрати найбільш раціональний шлях керованого розвитку певного процесу (явища).
8. Основні етапи розроблення стратегії розвитку організації:
а) аналіз середовища;
б) формування організаційної структури;
в) формулювання місії та цілей;
г) вибір стратегії розвитку;
ґ) реалізація стратегії.
9. До критеріїв потенційно ефективної стратегії належать:
а) гнучка адекватність, тобто власні стратегічні зміни повинні бути адекватними змінам в оточенні організації;
б) стратегічна унікальність як цільовий пошук можливостей майбутнього бізнес-успіху там, де його ще не побачили конкуренти;
в) ситуаційність, яка проявляється при аналізі конкретної ситуації для визначення ключових чинників майбутнього успіху організації;
г) майбутня невизначеність як стратегічна можливість, тобто здатність перетворювати зміни зовнішнього оточення організації в свої конкурентні переваги.
10. Стратегічний менеджмент ґрунтується на таких принципах:
а) організація є "відкритою" соціально-економічною системою;
б) організація є "закритою" системою з заданими цілями;
в) постійний перегляд і оновлення "стратегічного набору";
г) посилення гнучкості планування;
ґ) узгодження потенціалу самої організації та можливостей, що виникають у зовнішньому середовищі.
Практичні завдання
Ситуаційна вправа
Розділ 2. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1. Роль планування в різних управлінських системах
2.2. Процес планування стратегії організації
2.3. Стадії розроблення загальної стратегії
Визначення місії та цілей
Діагностика середовища
Перегляд стратегічних альтернатив