Стратегічний менеджмент - Кіндрацька Г.І. - Питання для поглибленої самоперевірки знань

1. До основних параметрів визначення СЗГ належать:

а) географічний район;

б) ціна;

в) потреба;

г) технологія;

ґ) тип споживача.

2. СЗГ трактують як:

а) окремий сегмент ринку, на якому організація функціонує або має намір функціонувати;

б) окремий сегмент оточення організації, на який вона має намір вийти;

в) великий сегмент ринку, який контролює певна організація;

г) окремі підрозділи в структурі організації;

ґ) окрема компонента зовнішнього середовища.

3. Визначення абсолютного потенціалу ринку ґрунтується на таких принципах:

а) кожного потенційного споживача товару вважають реальним споживачем;

б) частина потенційних споживачів товару є реальними споживачами;

в) кожний споживач використовує товар при кожній можливості його застосування;

г) кожний споживач використовує товар при необхідності;

ґ) при кожному використанні товар вживається в оптимальному обсязі.

4. Метод аналізу розривів Й. Вебера застосовується:

а) для оцінки привабливості ринку;

б) для визначення нестабільності зовнішнього середовища;

в) для оцінки конкурентного статусу організації;

г) для оцінки портфеля організації;

ґ) для вибору бізнес-стратегії.

5. Макросегментація ринку проводиться за такими основними критеріями:

а) купівельна спроможність споживачів;

б) технологія;

в) тип споживача;

г) стиль життя покупців;

ґ) функція товару.

6. Побудова ринково-продуктових таблиць (сіток сегментації) дає змогу:

а) вивчати життєвий цикл попиту;

б) оцінювати привабливість ринку;

в) визначати СЗГ;

г) аналізувати конкурентоспроможність організації в СЗГ;

ґ) вибирати стратегію СГЦ.

7. Розрізняють такі детермінанти попиту:

а) товар;

б) ціна товару;

в) товарорух;

г) просування товару;

ґ) конкуренти.

8. Конкурентний статус організації оцінюють за такими показниками (за І. Ансоффом):

а) рівень майбутньої нестабільності;

б) відносний рівень стратегічних капіталовкладень;

в) темпи зростання попиту;

г) рівень "оптимальності" стратегії;

ґ) рівень відповідності потенціалу організації "оптимальній" стратегії.

9. Модель стратегічних груп розроблена:

а) І. Ансоффом;

б) М. Портером;

в) А. Томпсоном;

г) А. Вайсманом;

ґ) Й. Вебером.

10. Оцінка конкурентної сили організації належить до:

а) аналізу ринкової ситуації в галузі та конкуренції в ній;

б) аналізу ситуації у середині організації;

в) стратегічного аналізу диверсифікованих організацій;

г) розроблення загальних стратегій конкуренції.

Питання для поглибленої самоперевірки знань

1. Що таке стратегічна сегментація і з якою метою її проводять?

2. Що таке привабливість СЗГ? Поясніть, яке співвідношення є між абсолютним і поточним потенціалом ринку.

3. Як оцінюють привабливість СЗГ за критерієм зростання попиту? Яка є залежність між первинним попитом і сумарним маркетинговим тиском при незмінності стану зовнішнього середовища; при нестабільності зовнішнього середовища?

4. Якими методами можна оцінити привабливість СЗГ?

5. Як досліджують можливості ринку методом аналізу розривів Й. Вебера? Назвіть чинники, які визначають рівень первинного попиту.

6. Охарактеризуйте основні методи прогнозування попиту.

7. Що таке конкурентоспроможність організації? Оцініть вислів: "Конкурентоспроможність не є внутрішньою властивістю організації"

8. Що таке конкурентна перевага? Які є види конкурентних переваг?

9. Як трактує І. Ансофф конкурентний статус організації? Поясніть, як можна оцінити конкурентний статус організації й у якому випадку він дорівнюватиме нулю.

10. Перелічіть основні джерела інформації про конкурентів.