Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. - 2.4. Планування і фінансування заходів щодо охорони праці

Для створення більш високих порівняно з існуючими умов і рівня безпеки праці адміністрацією туристського комплексу розробляються перспективні (п'ятирічні) та поточні (щорічні) комплексні плани. Основою їх є відомості з паспортів санітарно-технічного стану умов праці, аналіз виробничого травматизму та захворюваності робітників і службовців, результати атестації робочих місць 1 плани організаційно-технічних заходів для впровадження стандартів ССБП. До роботи зі складання цих планів притягуються всі служби підприємства. Підготовча робота здійснюється Інженером з охорони праці при безпосередній участі комісії з охорони праці профкому.

При розгляді заходів, запропонованих для включення в плани, визначається їх відповідність Номенклатурі заходів щодо охорони праці", що містить організаційно-технічні та санітарно-оздоровчі заходи, здійснювані в плановому порядку з метою поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і захворювань, санітарно-побутового забезпечення працюючих на виробництві. Номенклатура заходів щодо охорони праці є основою для підготовки комплексного плану на п'ятирічку, а також угоди з охорони праці, що укладається щорічно профспілковою організацією та адміністрацією підприємства.

Заходи щодо охорони праці базуються на стандартах ССБП, санітарних нормах, будівельних нормах 1 правилах та інших нормативних документах. До номенклатури включені такі заходи щодо охорони праці: модернізація технологічного, підйомно-транспортного й Іншого виробничого устаткування: впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим устаткуванням, технологічними процесами, підйомними та транспортними пристроями для забезпечення безпеки працюючих; упровадження систем автоматичного контролю та сигналізації про наявність або виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також блокуючих пристроїв, що забезпечують аварійне відключення технологічного й енергетичного устаткування у разі його несправності; упровадження технічних пристроїв, що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом; установка запобіжних і захисних пристосувань для забезпечення безпечної експлуатації парових, водяних, газових, кислотних та Інших виробничих комунікацій і споруд; нанесення на виробниче устаткування та комунікації упізнавального кольору і знаків безпеки; перепланування розміщення виробничого устаткування для забезпечення безпеки працюючих; приведення виробничих будівель, споруд, приміщень, робочих місць, будівельних і промислових майданчиків у відповідність з вимогами охорони праці: вдосконалення технологічних процесів з метою усунення ДІЇ на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників: пристрій на діючих об'єктах нових і реконструкція наявних вентиляційних систем, аспіраційних і пилогазоуловлюючих установок; механізація процесів розливу й транспортування у виробництві отруйних, агресивних, легкозаймистих і горючих рідин: впровадження засобів контролю рівнів небезпечних і шкідливих виробничих чинників на робочих місцях; приведення рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність з нормами: приведення природного й штучного освітлення на робочих місцях, у цехах, допоміжних приміщеннях, місцях масового переходу людей у відповідність з вимогами санітарних норм і правил; устаткування опалювальних систем і установок кондиціювання повітря у виробничих і допоміжних приміщеннях: пристрій теплових, водяних, повітряних завіс і повітряних душів з метою забезпечення нормального теплового режиму і мікроклімату на робочих місцях: механізація прибирання виробничих приміщень, у тому числі стружки й інших відходів виробництва, очищення повітроводів, освітлювальної арматури, вікон, світлових ліхтарів: механізація робіт при складанні та транспортуванні сировини, готової продукції та відходів виробництва: пристрій на діючих об'єктах нових і вдосконалення наявних засобів колективного захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників: будівництво тротуарів, переходів, галерей на території підприємства для забезпечення безпеки працюючих: розширення, реконструкція й оснащення санітарно-побутових приміщень (вбиралень, душових, приміщень для особистої гігієни жінок, кімнат їжі тощо): придбання і монтаж сатураторних установок (у тому числі й автоматів для приготування газованої води): пристрій централізованої подачі до робочих місць питної та газованої води: облаштування і реконструкція місць організованого відпочинку й обігріву працюючих, а також укриттів від сонячного проміння й атмосферних опадів при роботах на відкритому повітрі: влаштування місць для виробничої гімнастики, придбання з цією метою спортивного інвентарю, оплата роботи інструкторів-методистів з виробничої гімнастики та фізкультурно-оздоровчої роботи: організація кабінетів, пересувних лабораторій, виставок з охорони праці, придбання для них необхідних приладів, наочних допомог, демонстраційної апаратури тощо; видання і придбання нормативно-технічної документації та літератури з охорони праці.

Заходи, пов'язані з забезпеченням працюючих спецодягом, взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, а також із наданням особам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичної їжі та молока, і з навчанням працюючих охороні праці, фінансуються 1 здійснюються відповідно до законодавства і в порядку, встановленому міністерствами та відомствами за узгодженням з Профспілкою України. Пропозиції з поліпшення умов праці, які не відповідають номенклатурі, можуть бути включені в плани нової техніки, капітального ремонту будівель, споруд, устаткування.

Проект комплексного плану (угоди з охорони праці) розглядається на засіданні комісії з охорони праці комітету профспілки підприємства, потім обговорюється на загальних зборах (конференціях) колективів підприємств і після схвалення узгоджується з технічним Інспектором праці галузевої профспілки та санепідстанцією.

Заходи щодо охорони праці мають бути забезпечені проектно-кошторисною, проектно-конструкторською й іншою технічною документацією. Для проведення заходів щодо охорони праці підприємства в установленому порядку виділяють грошові кошти і матеріальні ресурси за рахунок: цехових і загальновиробничих експлуатаційних витрат (невигідних витрат у будівельних організаціях і на будівництвах, здійснюваних господарським способом) за умови, що заходи носять некапітальний характер; кошториси витрат бюджетних організацій і установ, якщо заходи носять некапітальний характер; витрати на створення безпечних умов праці при виконанні госпдоговірних науково-дослідних робіт передбачаються в планових калькуляціях (кошторисах) витрат на ці роботи; амортизаційної фундації, призначеної на капітальний ремонт якщо заходи проводяться одночасно з капітальним ремонтом основних засобів; банківського кредиту за умови, що заходи входять у комплекс, що кредитується банком, витрат з упровадження нової техніки або розширення виробництва; державних капітальних вкладень, включаючи фундацію розвитку виробництва, якщо заходи є капітальними.

Облік освоєння засобів слід вести в картотеці витрат по кожному заходу з вказівкою термінів і видів робіт, виконавців, номерів рахунків (договорів) і суми виплат з посиланням на відповідні документи. Виконання кожного номенклатурного заходу має оформлюватися актом з вказівкою фактичних витрат на виконані роботи.

Витрачання цих засобів з іншою метою забороняється. Якщо Під час виконання запланованих заходів частина виділених коштів заощаджена, то за узгодженням із профспілковим комітетом її можна використовувати на додаткові заходи щодо охорони праці.

Контроль за виконанням зобов'язань колективного договору здійснює адміністрація підприємства, комітет профспілки та вищестоящі органи. Не менше двох разів на рік комітет профспілки спільно а адміністрацією зобов'язаний перевіряти виконання колективного договору й угоди з охорони праці. Важлива роль в організації постійного контролю належить комісії з охорони праці комітету профспілки.

Адміністрація туристського комплексу відповідно до чинного законодавства несе відповідальність за невиконання запланованих заходів щодо охорони праці або за використання не за призначенням грошових коштів і матеріальних ресурсів, виділених з цією метою.