Одним із завдань атестації та раціоналізації робочих місць, що проводяться в туристському комплексі, є планомірне здійснення заходів зі створення найсприятливіших умов для роботи. Методичні рекомендації з організації контролю, обліку та планування цих робіт здійснює Державний комітет України з охорони праці. Керівникам підприємств і організацій, профспілковим комітетам запропоновано під час цієї роботи забезпечити облік усіх робочих місць з виявленням серед них не відповідних вимогам охорони праці, скоротити застосування важкої фізичної праці, а також робочих місць із несприятливими умовами праці.
Порядок, терміни проведення атестації та раціоналізації робочих місць визначаються відповідними положеннями і методиками, затвердженими державними органами, зацікавленими міністерствами і відомствами.
При проведенні цієї роботи робоче місце, з погляду охорони праці, оцінюється за такими показниками: стан санітарно-гігієнічних умов: безпека експлуатованого устаткування та технологічних процесів; організація робочого місця відповідно до вимог стандартів з охорони праці: частка важкої фізичної праці та монотонної праці; наявність і застосування засобів індивідуального захисту.
Атестація проводиться відділами або службами з охорони праці в терміни, визначені сумісним наказом-ухвалою керівника туристського комплексу та профспілкового комітету, і складається з таких етапів: паспортизація санітарно-технічного стану умов праці в туркомплексі; оцінка і розрахунок показників, що характеризують стан умов і охорони праці на конкретних робочих місцях.
Оцінка стану умов праці на робочих місцях здійснюється з метою виявлення впливаючих на працюючих небезпечних 1 шкідливих виробничих чинників, відповідності їх фактичних значень (рівнів, концентрацій) встановленим нормативам. Відхилення від прийнятих нормативів визначаються при паспортизації санітарно-технічного стану умов праці, яка повинна проводитися щорічно й охоплювати кожне робоче місце в туристському комплексі або групу робочих місць з аналогічними за характером виробничими процесами й умовами праці.
Інструментальні виміри робляться і пересувними лабораторіями, а за їх відсутності укладають договори з пунктами прокату приладів при управліннях матеріально-технічного постачання, з лабораторіями вузів, спеціалізованими галузевими та міжгалузевими організаціями.
Підсумки паспортизації оформляються Паспортом санітарно-технічного стану умов праці, який заповнюється за наслідками вимірів, актів обстежень, висновків експертизи відповідно до чинних нормативних актів з охорони праці.
Паспорт складається в двох екземплярах, які зберігаються у керівника підрозділу й у відділі охорони праці. Відповідальним за своєчасне і правильне заповнення паспорта є начальник відділу або підрозділу.
На кожне робоче місце складається карта оцінки стану умов і охорони праці (табл. 2.1). У ній щорічно відображаються підсумки паспортизації. Карта складається в двох екземплярах, що зберігаються у керівника структурного підрозділу.
Аналіз показує, що на кожне робоче місце в різних виробництвах діють, як правило, не всі небезпечні та шкідливі виробничі чинники, а лише деякі. Тому при проведенні оцінки доцільно обмежитися тільки групою основних показників, що визначають стан умов і охорони праці на ділянці туристського комплексу.
Порядок заповнення карти оцінки умов праці на робочому місці такий. Якщо конкретний виробничий чинник відповідає нормативному, виставляється оцінка "А", при невідповідності - оцінка "Р". За умови, що всі небезпечні та шкідливі виробничі чинники мають значення, близькі до встановлених норм і вимог (оцінка "А"), робоче місце підлягає атестації з погляду охорони праці.
За відсутності на робочому місці якого-небудь виробничого чинника, вказаного в карті, в графі "Оцінка" ставиться прочерк і по цьому чиннику атестація робочого місця не проводиться. При невідповідності одного з перерахованих чинників нормативу (оцінка "Р") робоче місце підлягає раціоналізації з розробкою заходів по ліквідації негативних дій. Ці заходи фіксуються на зворотному боці карти з вказівкою документів, в які вони мають бути включені (план оргтехзаходів, колективний договір, угода з охорони праці, комплексний план поліпшення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів, плани впровадження наукової організації праці).
За наявності важкої фізичної праці робоче місце не атестується; розробляються заходи щодо ліквідації або механізації операцій, пов'язаних з його застосуванням, які також вносяться в карту оцінки та включаються у вказані документи.
Оцінка наявності, стани і використання засобів індивідуального захисту проводиться тільки по засобах, призначених для забезпечення безпеки праці працюючих (запобіжні пояси, каски, респіратори, антифони тощо).
З погляду охорони праці, робоче місце може підлягати ліквідації лише у виняткових випадках: якщо на ньому неодноразово фіксувалися виробничі травми та профзахворювання, обумовлені одними і тими самими чинниками і причинами, усунення яких у даний час технічно неможливе.
Робоче місце слід вважати не відповідним Вимогам норм охорони праці, якщо рівень хоча б одного небезпечного або шкідливого виробничого чинника перевищує встановлені нормативи, а також якщо застосовується важка фізична праця.
Для приведення експлуатованого виробничого устаткування у відповідність з вимогами нормативно-технічної документації (НТД) і підготовки його до присвоєння Знака безпеки на підприємстві вводиться карта безпеки виробничого устаткування (табл. 2.1).
з/п | Найменування показників (вимог) безпеки, поширюваних на устаткування (позначення НТД) | Одиниця | Показники, вимоги | ||||
Нормативні | Фактичні | ||||||
І кв. | II кв. | ІІІ кв. | IV кв. | ||||
1 2 3 | |||||||
Коефіцієнт безпеки Кб | Плановий | ||||||
Фактичний |
Примітка: карту підписують за вказівкою (посади) особи, відповідальної за технічний стан і експлуатацію устаткування (механік або майстер об'єкта або ділянки), а також громадський інспектор охорони праці. Вона складається також з устаткування, що знову надійшло або отримане після капітального ремонту до його пуску в експлуатацію. При невідповідності нового устаткування вимогам НТД підприємство-одержувач складає на нього акт-рекламацію, яку надсилає в міністерство і на завод-виробник.
Карта заповнюється відповідальним за технічний стан і експлуатацію устаткування та громадським інспектором з охорони праці структурного підрозділу.
В неї має бути внесено всі показники (вимоги) безпеки, встановлені НТД на дане виробниче устаткування, а також коефіцієнт безпеки виробничого устаткування. Фактичні значення показників безпеки устаткування заносяться в карту після обстеження й інструментальних вимірів.
Коефіцієнт безпеки Кб визначається відношенням кількості наявних показників (вимог) безпеки Тб. відповідних НТД з безпеки праці, до загальної кількості показників (вимог) безпеки То, що відносяться до даного устаткування:
Кб = Тб/То.
Якщо Кб < 1, то відповідальний за технічний стан і експлуатацію даного устаткування складає план організаційно-технічних заходів щодо приведення його в безпечний стан, який затверджується головним інженером підприємства і є складовою частиною плану організаційно-технічних заходів щодо упровадження стандартів ССБП. На підставі цього плану підраховуються поквартально планові коефіцієнти безпеки Кбф, які заносяться в карту.
Мірою виконання оргтехзаходів поквартально підраховуються фактичні коефіцієнти безпеки Кбф, які також заносяться в карту. При Кбф = 1 устаткування висувається до присвоєння Знака безпеки.
Присвоєння виробничому устаткуванню Знака безпеки здійснюється комісією, що складається з головного Інженера (голови), головних фахівців туристського комплексу, керівників служб стандартизації та охорони праці, голови комісії охорони праці комітету профспілки. На розгляд комісії надаються такі документи: паспорт (формуляр) виробничого устаткування: карта безпеки: протоколи вимірювань показників безпеки.
Комісія, розглянувши представлені матеріали й перевіривши фактичний стан виробничого устаткування, ухвалює рішення про присвоєння йому Знака безпеки. Якщо комісія не згодна з даними карти безпеки і протоколами вимірювань, не задоволена результатами огляду устаткування, вона знімає з себе відповідальність за технічний стан 1 експлуатацію цього устаткування в туристському комплексі.
2.10. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
Питання для обговорення
Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань
3.1. Основні поняття
3.2. Розслідування та облік нещасних випадків у туристському комплексі
3.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
3.4. Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення
3.5. Матеріальне відшкодування збитку потерпілим
3.6. Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики