Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. - 3.4. Звітність про нещасні випадки й аналіз причин їх виникнення

На підставі актів форми Н-1 адміністрація підприємства складає звіт про потерпілих при нещасних випадках на виробництві й представляє його у встановленому порядку у відповідні організації.

Якщо потерпілий у період тимчасової непрацездатності, що з'явилася внаслідок нещасного випадку, помер, то керівник підприємства протягом доби зобов'язаний сповістити про це технічного інспектора праці та зацікавлені організації. Якщо спеціальне розслідування по даному нещасному випадку не проводилося, то його необхідно провести в 10-денний термін. Облік нещасного випадку ведеться з моменту настання смерті.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити аналіз причин нещасних випадків на виробництві, розгляд їх у трудових колективах цехів і інших підрозділів, розробку та здійснення заходів щодо профілактики виробничого травматизму.

Міністерство, відомство чи інша велика самостійна організаційна структура проводять аналіз виробничого травматизму і доводять його результати до підвідомчих організацій і підприємств, а також розробляють за узгодженням з відповідними органами й органами державного нагляду заходи щодо профілактики виробничого травматизму та забезпечують їх виконання.

Профспілковий комітет підприємства слухає повідомлення (доповіді) керівника підприємства і керівників структурних підрозділів про заходи, що вживаються, з усунення причин нещасних випадків на виробництві, здійснює контроль за виконанням профілактичних заходів. Нещасні випадки розглядаються на засіданні профспілкового комітету підприємства, цеху, інших структурних підрозділів і в профгрупах. У необхідних випадках на таких засіданнях нещасний випадок зі смертельним наслідком має розслідуватись у судових органах, в обласному (міському, крайовому) комітеті профспілки.

Нещасний випадок з особливо важкими наслідками, при якому загинуло 5 чоловік І більше, розглядається на президії центрального комітету профспілки чи ради профспілок.

Центральні комітети профспілок, обласні (міські, крайові, республіканські) ради 1 комітети профспілок, господарські органи ведуть облік нещасних випадків зі смертельним наслідком.

Органи прокуратури інформують технічного інспектора праці, відповідний орган державного нагляду та керівництво туристського комплексу про проходження справ і вжиті заходи.

3.5. Матеріальне відшкодування збитку потерпілим

Порядок відшкодування збитку регламентується Правилами відшкодування підприємствами (установами, організаціями) збитку, заподіяного робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інструкцією про порядок застосування правил.

Підприємства несуть матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний робітником, службовцем та іншим працівником (за яких вони зобов'язані сплачувати внески з державного соціального страхування) каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, що трапилися з вини підприємства, на його території чи за її межами.

Трудове каліцтво вважається таким, що настало з вини підприємства, якщо воно сталося внаслідок незабезпечення адміністрацією здорових і безпечних умов праці. Доказами провини підприємства є: акт про нещасний випадок на виробництві: рішення суду: висновок технічного інспектора праці або інших посадових осіб (органів), що здійснюють контроль і нагляд за станом охорони праці та дотриманням законодавства про працю, про причини ушкодження здоров'я: медичний висновок про професійне захворювання; рішення про накладення адміністративного чи дисциплінарного стягнення на винних осіб; постанова профкому про відшкодування організацією витрат на виплату коштів по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом; показання свідків.

Відшкодування збитку полягає у виплаті потерпілому суми заробітку (чи відповідної його частини), яку він не отримав унаслідок втрати працездатності або її зниження, за винятком пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом, з урахуванням додаткових витрат, викликаних ушкодженням здоров'я.

Потерпілому, тимчасово переведеному за його згоди у зв'язку з трудовим каліцтвом на більш легку нижчеоплачувану роботу, виплачується різниця між попереднім і новим заробітком до відновлення працездатності чи встановлення тривалої або постійної втрати працездатності. Висновок про необхідність переводу потерпілого на іншу роботу, його тривалості (у межах до одного року) і про характер рекомендованої роботи видається лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК), а за її відсутності - лікуючим доктором з підтвердженням головного лікаря. При ненаданні адміністрацією в зазначений період відповідної роботи потерпілий має право на відшкодування збитку в розмірі середньомісячного заробітку, що він одержував до настання трудового каліцтва.

Середньомісячний заробіток визначається із сум. виплачених працівнику за два місяці, що передували трудовому каліцтву.

Підприємство за згодою потерпілого зобов'язане забезпечити навчання його нової професії відповідно до висновку лікарсько-трудової експертної комісії, якщо він внаслідок трудового каліцтва не може виконувати колишню роботу. За час навчання потерпілого нової професії, але не більше ніж за три місяці, йому виплачується середньомісячний заробіток по колишній роботі за винятком пенсії по інвалідності, заробітку чи стипендії в період навчання. У цей період виплата сум на відшкодування збитку не провадиться.

У випадку смерті потерпілого право на відшкодування збитку мають: непрацездатні особи, що були на утриманні померлого чи мали до дня його смерті право на одержання від нього утримання; дитина померлого, народжена після його смерті; один із батьків, чоловік чи інший член родини, якщо він не працює 1 зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого, що не досягли 8 років. Неповнолітні діти померлого, на утримання яких померлий виплачував чи зобов'язаний виплачувати аліменти, визнаються такими, що перебувають на утриманні.

Непрацездатними вважаються неповнолітні особи, що не досягли 16 років (учні до 18-літнього віку) або старші, якщо вони стали Інвалідами до досягнення 16 років (учні до 18-літнього віку); чоловіки, що досягли 55 років або визнані в установленому порядку інвалідами.

Ступінь втрати працездатності потерпілим визначається ЛТЕК у відсотках, встановлюваних залежно від втрати професійної працездатності, внаслідок трудового каліцтва. Одночасно з визначенням ступеня втрати професійної працездатності ЛТЕК за наявності причин розглядає питання про можливості визнання потерпілого інвалідом від даного трудового каліцтва і потреби його в додаткових видах допомоги.

Огляд потерпілих у ЛТЕК проводиться за направленням адміністрації чи профкому підприємства, де стався нещасний випадок, чи народного суду, а також по представленню акта чи іншого документа про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням трудових обов'язків, і направлення лікувально-профілактичної установи.

Повторна експертиза при настанні встановленого терміну повторного огляду видається ЛТЕК за заявою потерпілого чи інших зацікавлених осіб.

Порядок встановлення ЛТЕК ступеня втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва затверджується Міністерством охорони здоров'я і Госкомпраці разом із ЦК профспілки..

Розмір відшкодування збитку, пов'язаного із втратою потерпілим попереднього заробітку чи зменшенням його у зв'язку з трудовим каліцтвом, визначається у відсотках до цього заробітку, ЩО відповідають ступеню втрати ним професійної працездатності. Якщо у зв'язку з трудовим каліцтвом потерпілому призначена пенсія по інвалідності, то розмір відшкодування збитку знижується на суму цієї пенсії.

Працездатним особам, що були на утриманні померлого I мають право на відшкодування збитку, у зв'язку з його смертю збиток визначається в розмірі його середньомісячного заробітку за винятком частки, що припадала на нього самого і працездатних осіб, які були на утриманні, але не мали права на відшкодування збитку.

Для визначення розміру відшкодування збитку кожній з осіб, що мали право на це відшкодування, частина заробітку годувальника, що припадає на зазначених осіб, розподіляється на кількість цих осіб та із отриманої суми віднімається призначена пенсія з нагоди втрати годувальника (чи відповідної частки цієї пенсії).

Якщо трудове каліцтво настало не лише з вини підприємства, а й унаслідок грубої необережності потерпілого, то застосовується змішана відповідальність. У цьому випадку адміністрація підприємства, визначаючи розмір провини потерпілого (у відсотках), зобов'язана врахувати висновок комісії профкому з охорони праці. Висновок комісії потерпілий вправі оскаржити в профкомі.

Змішана відповідальність застосовується і при визначенні розміру відшкодування збитку з нагоди втрати годувальника, але при цьому розмір відшкодування збитку зменшується пропорційно ступеню провини померлого.

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування збитку береться за 1-2 календарних місяця, що передували трудовому каліцтву чи настанню втрати працездатності у зв'язку з даним трудовим каліцтвом (на вибір потерпілого). У випадку професійного захворювання для обчислення розміру відшкодування збитку за бажанням потерпілого може прийматися середньомісячний заробіток за 12 календарних місяців перед припиненням роботи, що спричинила це захворювання. При підрахунку середнього заробітку за 12 місяців можуть бути включені не більше чотирьох квартальних, двох піврічних і однієї річної премії (відповідно до положення про преміювання), однієї щорічної винагороди за вислугу років і однієї винагороди за загальні результати роботи підприємства за підсумками року.

У заробітку для обчислення відшкодування збитку не враховуються: заробітна платня за роботу в понаднормовий час і за сумісництвом; різного роду виплати одночасного характеру; доплата за роботу, ото не входить в обов'язки робітника чи службовця по основній роботі.

Робітникам і службовцям, які одержали трудове каліцтво на роботі із сумісництва, розмір відшкодування збитку визначається Із середньомісячного заробітку за місцем основної роботи.

Понад відшкодування втраченого заробітку підприємство компенсує потерпілому додаткові витрати, викликані трудовим каліцтвом (на додаткове харчування, придбання ліків, протезування, догляд за ним, санаторно-курортне лікування, включаючи оплату проїзду потерпілого до місця лікування і назад, а за необхідності також і супровідної особи, придбання спеціальних транспортних засобів, їх капітальний ремонт, придбання пального тощо). Додаткові витрати оплачуються за умови, що потерпілий визнаний ЛТЕКом потребуючим на ці види допомоги і не одержав їх безкоштовно від відповідних організацій.

Витрати на придбання і капітальний ремонт спеціальних транспортних засобів відбуваються в межах вартості мотоколяски. Інвалідам І групи (окрім випадків необхідності в спеціальному медичному догляді) висновок ЛТЕК про догляд за ними не потрібен.

При визначенні розміру додаткових витрат ступінь провини потерпілого в настанні трудового каліцтва не враховується. Заява про відшкодування збитку подається на підприємство, що несе відповідальність за збиток, заподіяний трудовим каліцтвом.

Рішення підприємства оформляється наказом (розпорядженням) його керівника, яким встановлюється відшкодування збитку, а також його розміри на кожного члена родини та терміни виплати.

Копія наказу (розпорядження) керівника підприємства про відшкодування збитку чи мотивована письмова відмова в цьому вручається (чи надсилається) зацікавленій особі в 10-денний термін з дня подачі заяви з усіма необхідними документами. При незгоді зацікавленої особи з рішенням підприємства або при неотриманні відповіді у встановлений термін спір розглядається профкомом підприємства. Суми у відшкодуванні збитку виплачуються: потерпілим робітникам і службовцям з того дня, коли вони внаслідок трудового каліцтва позбавилися попереднього заробітку; особам, що мають право на відшкодування збитку в зв'язку зі смертю годувальника, із дня його смерті, але не раніше дня придбання права на одержання сум у відшкодуванні збитку.

При подачі заяви про відшкодування збитку після закінчення трьох років після втрати попереднього заробітку, у зв'язку з трудовим каліцтвом чи після смерті годувальника відшкодування збитку відбувається з дня звернення. Днем звернення за відшкодуванням збитку вважається день прийому заяви.

Усі суперечки між потерпілими чи іншими зацікавленими особами та підприємствами про відшкодування збитку, заподіяного трудовим каліцтвом, розглядають профкоми підприємств. Суперечки розглядаються в 10-денний термін з дня подачі заяви. Організація зобов'язана не пізніше ніж за три дні до розгляду суперечки надати у профком документи, необхідні для його рішення. Суперечка розглядається в присутності потерпілого чи інших зацікавлених осіб і представника організації. Розгляд суперечок у відсутності потерпілого чи інших зацікавлених осіб допускається лише за їхньою письмовою заявою. Неявка на засідання представника підприємства не позбавляє профком права розглядати суперечку.

За необхідності профком робить запит на висновок технічного інспектора праці, санітарно-епідеміологічної станції чи інших органів, ЩО здійснюють контроль і нагляд за станом охорони праці на даному підприємстві, про причини ушкодження здоров'я (й інші документи), а також запрошує на своє засідання свідків.

Постанова профкому має бути мотивованою, заснованою на чинному законодавстві. У ній вказуються: кому, в якому розмірі й протягом якого терміну підприємство зобов'язане відшкодовувати збиток. Копія постанови в 3-денний термін направляється організаціям і потерпілому чи іншим зацікавленим особам. Постанова профкому підлягає негайному виконанню. У випадку незгоди підприємства з постановою воно підлягає негайному виконанню в межах місячної суми відшкодування збитку.

При незгоді з постановою профкому потерпілий чи інші зацікавлені особи можуть звернутися в народний суд за місцезнаходженням підприємства, а також за місцем їх проживання чи місцем заподіяння шкоди, а підприємство - за місцем свого знаходження. Термін звернення в народний суд -10 днів від дня одержання постанови профкому підприємства.

Якщо підприємство не виконує постанови профкому, то за заявою потерпілого чи інших зацікавлених осіб профком видає посвідчення на примусове виконання постанови за формою, встановленою Положенням про порядок розгляду трудових суперечок, затвердженим Указом Президії Верховної Ради України. Постанова профкому приводиться у виконання судовим виконавцем народного суду за місцем знаходження підприємства без розгляду судом суперечки. Положенням про організацію управління охороною праці передбачена профілактика травматизму шляхом обробки даних на ЕОМ. створення "банку" заходів і прогнозування їх по запобіганню нещасних випадків.

В якості аналізованих повинні використовуватися матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання: дані про захворювання з тимчасовою втратою працездатності: розпорядження органів державного нагляду па технічної інспекції праці й результати Інших видів контролю; матеріали спеціальних обстежень результатів паспортизації санітарно-технічного стану умов праці.