Робітникам і службовцям при проведенні робіт зі шкідливими умовами праці, в особливих температурних умовах, забрудненому середовищі безкоштовно видаються спецодяг, взуття та інші знаряддя індивідуального захисту. У туристських комплексах для захисту від отруйних, шкідливих речовин тощо застосовуються різні знаряддя Індивідуального захисту органів дихання (протигази, респіратори); рук (рукавиці, рукавички); обличчя (захисні маски); органів слуху (протишумні навушники, вкладиші); очей (захисні окуляри), а також спеціальний одяг (куртки, штани, халати, фартухи) і дерматологічні засоби (пасти, креми, мазі).
Фільтруючі респіратори залежно від призначення поділяються на протипилові. протигазовій універсальні. В умовах туристських комплексів найбільш прийнятний протипиловий респіратор У-2К (захист від пилу рослинного й іншого походження), а також типу "Пелюсток" одноразового застосування.
Адміністрація туристських комплексів зобов'язана стежити за тим, щоб працівники при проведенні різних робіт користувалися виданими їм засобами індивідуального захисту. При видачі проводиться інструктаж Із правил користування та найпростіших способів перевірки придатності засобів до експлуатації, а в необхідних випадках - тренування з метою засвоєння способів і прийомів застосування засобів індивідуального захисту.
Обов'язковими умовами правильної експлуатації засобів Індивідуального захисту є попереднє випробування й перевірка IX справності, проведені у встановлений термін, тому що навіть незначна несправність може призвести до нещасного випадку. Контроль за дотриманням строків і правильністю виконання перевірочних випробувань покладено на відомчі служби охорони праці, органи державного нагляду та громадського контролю.
Обов'язком адміністрації та служб охорони праці туристського комплексу є забезпечення належних умов зберігання санспецодягу та засобів індивідуального захисту, правил догляду за ними й своєчасного ремонту.
6.8. Санітарні правила при прибирально-миючих роботах і обробці приміщень
Прибирання в туристських комплексах варто робити вологою щіткою та ганчіркою, перед миттям підлоги слід прибрати сміття. Миття підлоги необхідно проводити 7-процентним розчином кальцинованої соди (60-80 г на відро води). Такої самої концентрації має бути розчин розведеного хлорного вапна, що застосовується при митті підлоги, Всі роботи з прибирання та миття підлоги виконуються в гумовому взутті та рукавичках.
Піготовка розчину хлорного вапна, хлорування санвузлів, промивання унітазів і пісуарів, а також генеральне прибирання цих приміщень проводяться тільки в гумових рукавичках. Не можна залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, а також заливати його гарячою водою. Варто пам'ятати, що гази, які виділяються, можуть призвести до отруєння.
Промивання унітазів і пісуарів розчином кислоти або каустичної соди варто проводити за допомогою ганчірки, намотаної на дерев'яний ручник. Після обробки санітарні прилади промивають чистою водою за допомогою спеціальних щіток-йоржів. Розчини кислоти та каустичної соди зберігають у щільно закритих скляних бутлях у закритій шафі на нижній полиці (щоб уникнути перекидання на себе).
Після прибирання робітники зобов'язані промивати руки розчином лізолу або 0,1 -процентним розчином хлораміну, а потім водою з милом.
При стиранні пилу з високо підвішених предметів, наприклад плафонів, або при знятті павутини з кутів і карнизів користуються легкими, довгими й обмотаними на кінці ганчірками шестами або сходами-драбиною. При роботі зі сходами, установленими в коридорі чи на панелі, обов'язково передбачають страховку, щоб уникнути здвигів або поштовхів з боку людей, які проходять поруч.
Протирання вікон слід проводити тільки вдвох, застосовуючи при цьому справні сходи драбини.
При митті й протиранні віконних рам, вироблених зі сходових маршів, обов'язково застосовують запобіжні пояси, що закріплюються за надійно встановлене устаткування всередині приміщення. Не дозволяється користуватися мотузкою, зв'язаною з двох або більше шматків.
6.9. Виробнича естетика, сигнальні кольори та знаки безпеки
Дослідженнями встановлено, що раціональне застосування кольору при обробці приміщень і устаткування поліпшує виробничу обстановку, знижує стомлюваність працівників, зменшує кількість нещасних випадків і професійних захворювань.
Фарбування приміщень готелів проводять із урахуванням їх розташування щодо сторін світу й функціонального призначення. Приміщення, добре освітлювані природним світлом, краще фарбувати в насичені тони (наприклад, сірий, синій, зелений), а затемнені-у світлі кольори жовтих, зеленуватих відтінків.
Особливої уваги вимагає вибір кольору для фарбування внутрішніх поверхонь приміщень, які характеризуються наявністю тепловиділень. Для психологічного ослаблення їх впливу рекомендуються світлі холодні відтінки. Цей же колір варто використовувати і для фарбування приміщень, орієнтованих на південь.
Властивості кольору використовуються з метою попередження виробничого травматизму (Держстандарт 12.4.026-76). Червоний колір є забороненим. Цим кольором фарбують протипожежне устаткування, важелі й кнопки негайної зупинки механізмів. Внутрішні поверхні або частини машин, небезпечні відносно травматизму, повинні бути виділені червоним або жовтогарячим кольором. Червоний колір застосовується також для позначення небезпеки поразки електрострумом, отруєння або радіоактивного випромінювання.
Жовтий колір означає "Увага!". "Обережно!". Його використовують для фарбування устаткування, що рухається, візків, тельферів, підйомників, навантажувачів і електрокарів. Для концентрації уваги фарбують чергуючи чорні й жовті прямі або діагональні смуги.
Для попередження травмування застосовують фарбування трубопроводів такі кольори: червоний - пара; жовтогарячий кислота: жовтий - газ: зелений - вода: синій - повітря: фіолетовий або сірий - дуг. Додатково на труби наносять смуги у вигляді кілець: червоного кольору-для позначення вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин: жовтого - отрутних газів і рідин; зеленого - безпечних 1 нейтральних речовин.
З метою попередження травматизму існують заборонні, попереджувальні, приписувальні та вказівні знаки безпеки, деякі з них показані на рис. 6.7.
Питання для обговорення
1. Дати визначення терміна "виробнича санітарія".
2. Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень туристських комплексів.
3. Паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.
4. Методи і засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин.
5. Вентиляція та кондиціювання повітря.
6. Параметри повітря і повітрообмін у туристських комплексах.
7. Освітлення приміщень і робочих місць.
8. Захист від шуму та вібрації.
9. Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей.
10. Санітарні правила застосування прибирально-миючих засобів при обробці приміщень.
11. Виробнича естетика, сигнальні кольори та знаки безпеки.
Питання для обговорення
Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі
7.1. Організація протипожежного захисту в туристському комплексі
7.2. Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів
7.3. Вогнестійкість будівельних конструкцій і класифікацій зон і приміщень з пожежо- і вибухонебезпечності
7.4. Забезпечення евакуації людей з будівель і приміщень. Самозахист людей при пожежах
7.5. Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем і до проведення масових заходів
7.6. Вогнегасні речовими і первинне знаряддя пожежогасіння
7.7. Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння