Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. - 7.7. Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння

При гасінні пожежі використовують воду, водні емульсії різних хімічних речовин, хімічну та повітряно-механічну піни, водяну пару, вуглекислий та інертний гази, порошки та хладони.

При додаванні в воду поверхнево-активних речовин (2-4%) вогнегасний ефект підвищується настільки, що дозволяє в 2-2.5 разу зменшити її використання і час гасіння на 30%.

Вогнегасна дія хімічної піни полягає в тому, що вона, покриваючи поверхню палаючих предметів, охолоджує їх, Ізолює від вогню і припиняє горіння. Вогнегасники на різних поверхах готелю мають бути одного типу, з наявною інструкцією використання.

За видом вогнегасних речовин вогнегасники, які використовуються в готелях, поділяються на:

- вогнегасники з хімічною піною (рис. 7.2):

- вогнегасники вуглекислотні (рис. 7.3);

- вогнегасники порошкові (рис. 7.4);

- вогнегасники повітряно-пінні (рис. 7.5).

Основними елементами установлення автоматичної пожежної сигналізації є:

- сповіщувачі (датчики), вмонтовані в приміщення готелів, які сповіщають про пожежу;

- прийомні апарати, які приймають сигнали від датчиків:

- лінійні мережі та кабелі, котрі з'єднують датчики з прийомними апаратами;

- джерела електроживлення.

Залежно від причин, які діють на сповіщувачів. вони поділяються на:

- теплові - реагують на підвищення температури;

- димові - реагують на появу диму;

- світлові - реагують на ультрафіолетове випромінювання: -ультразвукові - реагують на зміну частоти коливання.

При високій температурі навколишнього середовища, яка виникає внаслідок перегріву механічних вузлів, агрегатів, установок, використовують теплові сповіщувачі (встановлюються на висоті 6-10 м від підлоги, контролюють 10-30 м2) у приміщеннях. Вони підрозділяються на: максимальні (підвищення температури на 60-80°С) спрацьовують розімкненням контакту біметалічної пластини; диференціальні використовують при підвищенні температури з певною швидкістю (наприклад, на 10°С протягом 1 хвилини); максимально диференціальні

Світлові сповіщувачі (встановлюються на висоті 0,75-1,5 м від підлоги) реагують на ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Принцип дії такий, що за допомогою п'єзакерамічних електроакустичних перетворювачів енергія відображається від теплового потоку джерела горіння і викликає електричний сигнал, у результаті якого розімкнуться контакти в реле і на пульт подається Сигнал тривоги. У приміщеннях, де шум перевищує 40 ДБ, сповіщувачі використовувати Не можна.

Димові сповіщувачі реагують на появу диму. Розміщення й установку пожежних сповіщувачів проводять відповідно до технологічних карт і проекту, як правило, вони монтуються на стелі та встановлюються на стінах у місцях з найбільш імовірним виникненням пожежі, скупченням гарячого повітря та диму. Кнопкові сповіщувачі (розташовуються не більше ніж на 50 м один від одного) ручної дії монтуються на стінах всередині приміщень і зовні на висоті 2,5 м від підлоги (по одному на поверх). До них можна зручно дотягнутися, біля них має бути добре освітлення. При включенні ручних пожежних сповіщувачів слід дуже обережно розбивати захисне скло, щоб не поранити руки.

Успіх ліквідації пожежі залежить від швидкого реагування й сповіщення персоналу та гостей готелю. Установки автоматичного пожежегасіння за видами пожеж можуть бути: водяними, паровими, пінними, газовими, порошковими, хладоновими. Всі автоматичні установки одночасно з гасінням пожежі подають сигнал про неї. тому встановлювати ще й сигналізацію недоцільно.

7.7. Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння

До основних установок автоматичного пожежегасіння, які використовують піну і воду, належать:

1) спринклерні, які складаються з 7 зрошувачів. 8 розподілених трубопроводів. З другорядних підживлюючих трубопроводів: 4 магістральних підживлюючих трубопроводів: 5 контрольно-сигнальних клапанів з 6 сигнальними пристроями і не менше 2 водопідживлювачів; центрального насоса та 2 водонапірних баків. Під дією тепла під час пожежі розкриваються спринклерні зрошувачі, і джерело вогню гаситься водою. В цей час контрольно-сигнальні клапани подають сигнал тривоги. Спринклерні зрошувачі споряджені скляними та металічними легкоплавкими замками, які складаються з 3 пластин, з'єднаних між собою легкоплавким сплавом (свинець, вісмут, олово, кадмій) (див. рис. 7.6.7.7):

2) у дрекчерній системі трубопроводи не заповнені вогнегасною речовиною. Зрошувальні головки завжди відкриті. Ці установки вмикаються автоматично за допомогою автоматичного сенсора. Вода подається до місця пожежі через всі клапани, об'єднані в одну секцію. Тому використання води в цій системі значно більше, ніж у спринклерній (див. рис. 7.8 та 7.9).

Спринклерні та дренчерні установки пінного пожежегасіння відрізняються від водяного пінними зрошувачами, встановленими замість спринклерних І дренчерних зрошувачів. 1 приладами для змішування піни з водою.

Рис. 7.6. Схема спринклерної установки: 1 - насос центробіжний: 2 - бак водопровідний: 3 - трубопроводи живильні другорядні: 4 - трубопровід живильний магістральний: 5 - клапан контрольно - сигнальний: 6 - сигнальний пристрій: 7 - зрошувач спринклерний: 8 - трубопроводи розподільчі.

Рис. 7.7. Схема спринклерної установки водяного пожежегасіння: 1 - сповіщувач: 2 - спринклерні головки.

Рис. 7.8. Схема дренчерноіустановки водяного пожежегасіння: 1 - зовнішній водопровід; 2 - насос: 3 - зворотний клапан; 4-компресор; 5- резервуар для вирівнювання тиску; 6 - звуковий випромінювач: 7-трубопроводи; 8-дренчерна мережа; 9-дренчерні головки: 10- кран ручного увімкнення; 11 - легкоплавкі замки; 12 - збуджувальний клапан; 13 - збуджувальний водогін; 14 - клапан групової дИ; 15 - труба водогінної мережі.

Питання для обговорення

1. Організація протипожежного захисту в туристському комплексі.

2. Причини виникнення пожеж у готелях.

3. Обов'язки адміністрації в туристському комплексі по захисту від пожеж.

4. Завдання пожежно-технічної комісії.

5. Загальні відомості про процеси горіння, вибухопожежної безпеки речовин і матеріалів.

6. Вогнестійкість будівельних конструкцій 1 класифікація зон 1 приміщень з пожежо- і вибухонебезпечності.

7. Забезпечення евакуації людей з будівель і приміщень.

8. Самозахист людей при пожежах.

9. Протипожежні вимоги до експлуатації електроприладів інженерних систем.

10. Основні причини короткого замикання.

11. Основні заходи пожежної безпеки при використанні кухонних печей.

12. Автоматична система протидимного захисту.

13. Різновиди сповіщувачів при пожежах.

14. Системи автоматичної сигналізації та пожежогасіння.

15. Спринклерні системи пожежогасіння.

16. Дренчерні системи пожежогасіння.