Управління персоналом - Виноградський М.Д. - 2.3. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня менеджерів та директорів підприємства

Головним напрямом діяльності керівників організації є:

o організація на високому професіональному рівні діяльності апарату управління по управлінню статутною діяльністю;

o організація і виховання згуртованого трудового колективу, який відповідає необхідним вимогам в умовах роботи в конкурентному середовищі;

Із цього випливає дві головні вимоги до керівників:

1) бути висококваліфікованим професіоналом управління;

2) бути соціальним лідером трудового колективу.

Він повинен володіти добре розвинутими моральними, соціально-психологічними та професійними (діловими) якостями організатора.

Менеджер як керівник трудового колективу здійснює управління підприємницькою або комерційною діяльністю підприємства, спрямованою на задоволення потреб споживачів і одержання прибутку за рахунок стабільного функціонування, підтримання ділової репутації у відповідності з наданими повноваженнями та виділеними ресурсами; планує підприємницьку або комерційну діяльність; здійснює контроль за розробкою і реалізацією бізнес-планів та комерційних умов, угод, договорів та контрактів, оцінює ступінь можливого ризику; він аналізує і вирішує організаційно-технічні, економічні, кадрові і соціально-психологічні проблеми з метою стимулювання виробництва та збільшення обсягів збуту продукції, підвищення якості і конкурентоспроможності товарів та послуг, економного і ефективного використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів; здійснює підбір і розстановку кадрів, мотивацію їх професійного розвитку, оцінку і стимулювання якості праці; організує зв' язки з діловими партнерами, систему збирання необхідної інформації для розширення зовнішніх зв' язків і обміну досвідом; здійснює аналіз попиту на продукцію або послуги, прогноз і мотивацію збуту шляхом вивчення та оцінки потреб покупців; бере участь у розробці інноваційної та інвестиційної діяльності, рекламної стратегії, пов' язаної з комерційною діяльністю; забезпечує зростання прибутковості, конкурентоспроможності і якості товарів і послуг, підвищення ефективності праці.

Здійснює координацію діяльності у межах визначеного напрямку (ділянки), аналіз її ефективності, приймає рішення щодо найбільш раціонального використання виділених ресурсів; залучає до вирішення завдань консультантів та експертів з різних питань (правових, технічних, фінансових тощо).

Менеджер повинен знати:

1. Законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують підприємницьку і комерційну діяльність; ринкову економіку, підприємництво і ведення бізнесу; кон'юнктуру ринку, порядок ціноутворення та оподаткування.

2. Основи макро- та мікроекономіки; теорію і практику менеджменту та маркетингу; ділове адміністрування; біржову, страхову, банківську та фінансову справу.

3. Теорію і практику роботи з персоналом; форми і методи ведення рекламних кампаній; порядок розробки бізнес-планів і комерційних угод, договорів, контрактів; основи соціології, психології та мотивації праці; етику ділового спілкування.

4. Технологію виду діяльності; порядок розробки структури управління підприємством та їх об'єднаннями; перспективи інвестиційної та інноваційної діяльності; методи оцінки ділових якостей працівників; основи діловодства і методи обробки інформації з використанням сучасних технічних засобів комунікацій та зв'язку, обчислювальної техніки.

5. Основи законодавства про працю; передовий вітчизняний і зарубіжний досвід у галузі менеджменту; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії.

Менеджер повинен уміти: 1. У галузі планування:

♦ здійснювати системний аналіз діяльності організації, моніторинг конкурентів на ринку;

♦ розробляти стратегічні напрями розвитку організації, забезпечення конкурентоспроможності;

♦ планувати і прогнозувати діяльність організації та структурного підрозділу;

♦ планувати потреби у ресурсах (матеріальних, фінансових, трудових);

♦ розробляти і впроваджувати нововведення;

♦ планувати власну роботу.

2. У галузі організаційної роботи:

♦ організовувати колективну працю для досягненню цілей організації;

♦ організовувати та реорганізовувати робочі місця працівників;

♦ організовувати управлінські процеси, вміти ефективно розподіляти повноваження працівників;

♦ використовувати принципи та методи управління і керівництва, удосконалювати стиль керівництва;

♦ формувати інформаційне забезпечення управління організацією;

♦ організовувати прийняття своєчасних і оптимальних управлінських рішень та їх виконання;

♦ розробляти заходи щодо подолання криз у діяльності організації, впроваджувати санкційні заходи;

♦ організовувати ділові контакти підприємства із зовнішнім середовищем;

♦ забезпечувати захист прав споживачів;

♦ складати посадові інструкції та положення про структурні підрозділи;

♦ делегувати повноваження, розподіляти права, відповідальність і обов' язки між виконавцями;

♦ здійснювати комерційну діяльність на внутрішньому і зовнішньому ринках;

♦ співпрацювати з банками та іншими кредитно-фінансовими установами;

♦ організовувати управління персоналом;

♦ формувати і розвивати організаційну культуру та імідж підприємства;

♦ документально оформляти процеси управління підприємством;

3. У галузі мотивації праці:

♦ забезпечувати узгодження інтересів працівників з інтересами організації;

o створювати умови для трудової самореалізації співробітників;

o використовувати індивідуальний підхід, добирати і застосовувати різні стимули у їх взаємозв'язку;

o визначати і аналізувати ефективність використання різних форм і систем оплати праці та матеріального стимулювання;

o створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;

4. У галузі контролю:

o контролювати забезпечення ресурсами, додержання технології виробництва;

o контролювати виконання управлінських рішень;

o контролювати стан охорони праці та техніки безпеки;

o забезпечувати контроль якості продукції (послуг);

o здійснювати оцінку і контроль якості роботи персоналу, встановлення цін і здійснення розрахунків.

o здійснювати контроль стану звітування організації;

o здійснювати оцінку і контроль якості роботи персоналу, встановлення цін і здійснення розрахунків;

o здійснювати контроль стану звітування організації.

5. У галузі координації:

узгоджувати використання усіх видів ресурсів, здійснювати маневрування ними;

o оперативно регулювати і диспетчеризувати операції;

o усувати відхилення від встановлених норм у діяльності організації;

o управляти індивідуальними і колективними конфліктами.

o регулювати розподіл матеріальних і нематеріальних благ;

o регулювати поведінку персоналу в процесі діяльності організації;

o змінювати або відмінювати регламенти, що не відповідають дійсності.