Недостатньо сформовані контроль та елементи самоконтролю виступають самостійними чинниками, що призводять до порушення механізму цілепокладання в учбовій діяльності. В процесі навчання в початковій школі не формується вказаний механізм, а відбувається лише пристосування до встановлених умов навчальної діяльності із стандартними завданнями та шаблонними способами їх розв'язання, що вимагає автоматичного виділення в ході роботи засвоєних цілей дії. Це призводить до того, що в деяких молодших школярів не формується вміння контролювати себе, такі діти здійснюють контроль за своєю діяльністю тільки за вказівкою вчителя чи батьків.
На думку психологів, про несформованість в учнів початкових класів вміння контролювати власну діяльність і аналізувати правильність її виконання, свідчать помилки, які залишаються після здійснення ними контролюючої дії.
Недостатній розвиток контролю та елементів самоконтролю в дітей даного вікового періоду зумовлений відсутністю або ж недостатньою кількістю навчальних завдань, що вимагають виконання контролюючих дій. Для формування контролю і елементів самоконтролю в молодших школярів необхідно, водночас із збільшенням кількості вищевказаних завдань, навчити учнів враховувати окремі деталі на фоні загального змісту навчального завдання (тексту, задачі, тощо).
Досить часто чинником низького рівня навчальних досягнень є несформоване вміння працювати. Причиною цього є неправильне виховання в сім'ї, зокрема, надмірна опіка, що перешкоджає формуванню в дитини самостійності та вмінню самостійно долати труднощі. Такі діти вміють лише споживати, а не отримувати результати за допомогою праці. Молодші школярі з несформованим почуттям відповідальності відмовляються виконувати навчальні завдання, досить часто не завершують до кінця розпочату діяльність, неадекватно реагують на зауваження вчителя, низькі оцінки. Дитина з нормальним інтелектуальним розвитком має низький рівень навчальних досягнень, що зумовлений невмінням працювати.
Для виховання у дітей почуття відповідальності психологи рекомендують вчителям використовувати спеціальні прийоми, що пов'язані з виконанням певних обов'язків у класі (наприклад, чергування, староста класу, тощо).
Низький рівень навчальних досягнень в початкових класах може пов'язуватись з особливостями нервової системи дитини, з індивідуальними відмінностями у психічній діяльності людини - надмірною повільністю чи надмірною рухливістю. Вказана надмірність заважає молодшому школяреві узгоджувати темп своєї діяльності з темпом роботи класу. Незважаючи на хорошу поведінку та прагнення виконати всі завдання вчителя, діти з повільним темпом роботи не можуть працювати так швидко, як інші діти. На противагу вказаній категорії учнів, школярі з швидким темпом роботи вирізняються неспокійною поведінкою і розсіяною увагою, що заважає їм завершувати навчальні завдання.
Належна увага та своєчасна допомога з боку вчителя (наприклад, пояснення матеріалу в повільному темпі для відповідної групи надмірно повільних дітей, надання їм більшої кількості часу для підготовки та відповідей біля дошки, виконання письмових завдань; формування в таких дітей швидшого темпу роботи засобом організації їх діяльності разом із швидкими учнями чи участі в швидких іграх на свіжому повітрі, тощо), зможуть оптимізувати процес учбової діяльності молодших школярів і сприятимуть підвищенню рівня їх навчальних досягнень.
Одним із чинників порушення цілепокладання в навчальній діяльності виступає несформована довільність психічних процесів. Упродовж навчання в початкових класах діти, виконуючи вимоги вчителя, вчаться самостійно керувати своєю поведінкою, протіканням таких психічних процесів як мислення, пам'ять, увага. Проте, батьки та вчителі, вимагаючи від дитини уважності, старанності і т. ін., ніякими спеціальними засобами не впливають на формування цих якостей. Стихійний розвиток довільності призводить до того, що в одних дітей формується вказана особливість психічної діяльності, а в інших - процес розвитку замінюється шаблонним пристосуванням до умов навчання. З молодшими школярами, що відстають від інших за рівнем розвитку довільності, психологу необхідно проводити корекційні заняття, спрямовані на формування даної якості.
МОДУЛЬ II. Психологічна діагностика "Я-концепції" учнів початкових класів з низьким рівнем навчальних досягнень
ТЕМА 2.1. Психологічна діагностика "Я-концепції" молодшого школяра
2.1.1. Психологічна діагностика "Я-образу" дитини
2.1.2. Психологічна діагностика емоційно-оцінної складової "Я-концепції" дитини
2.1.3. Психологічна діагностика поведінкової складової "Я-концепції" дитини
2.1.4. Виявлення чинників І механізмів формування "Я-концепції" дитини
ТЕМА 2.2. Психологічна діагностика чинників низького рівня навчальних досягнень молодших школярів
2.2.1. Психологічна діагностика порушення операційного блоку учбової діяльності
2.2.2. Психологічна діагностика порушення ціле покладання учбової діяльності