5.6.1. Основні принципи соціального страхування
Організаційна структура Фонду, Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування — некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі Статуту, який затверджується її правлінням.
Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.
До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців — по 15 осіб від трьох представницьких сторін.
Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів, а представники працівників і роботодавців делегуються чи обираються об'єднанням профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Члени правління обираються на шестирічний термін і виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Правління Фонду створює на паритетних засадах для вирішення найважливіших завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій та ін.
Правління Фонду затверджує статут Фонду, кандидатури на посади директора виконавчої дирекції Фонду та його заступників, річні програми робіт і бюджети Фонду, структуру виконавчої дирекції Фонду.
Робочими органами виконавчої дирекції передбачені управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення у районах та містах обласного підпорядкування (рис. 5.4):
Рис. 5.4. Схема управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків
Для вирішення спірних питань при виконавчій дирекції Фонду та її місцевих органах створюються спеціальні комісії, до складу яких на паритетних засадах входять представники працівників, роботодавців і місцевих органів виконавчої влади.
Соціальні послуги та виплати Фонду. Фонд вирішує триєдине завдання: усунення небезпечних і шкідливих чинників, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві, компенсації потерпілим матеріальних та моральних збитків унаслідок ушкодження здоров'я.
Беручи участь у реалізації державної політики в галузі соціального захисту людей праці, Фонд:
— повністю відшкодовує збитки, заподіяні працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; сплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого, організовує похорон померлого, оплачуючи пов'язані з цим витрати (рис. 5.5);
— організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
— надає допомогу інвалідам у вирішенні соціально-побутових питань, організовує їх участь у громадському житті тощо.
Рис. 5.5. Схема відшкодування збитків потерпілому
Закон зберігає всі існуючі норми виплат потерпілим на виробництві, у т. ч. норми, передбачені ст. 11 Закону "Про охорону праці", а також збільшує на 30—40 % кількість соціальних послуг, які надаються працівникові в разі його травмування чи професійного захворювання.
Надання соціальних послуг та виплат потерпілому й особам, котрі перебувають на його утриманні, не залежить від того, чи зареєстровано підприємство, на якому трапився страховий випадок, у Фонді соціального страхування, а також з чиєї вини відбулося травмування потерпілого.
Якщо потерпілий або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин неспроможні самі одержати та подати до районного чи міського відділення Фонду необхідні документи для призначення страхових виплат, то їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Дія Закону поширюється також на осіб, які потерпіли в минулі роки й мали право на відповідні виплати та соціальні послуги.
Закон передбачає, що Фонд соціального страхування є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, які із запровадженням у дію цього Закону ліквідовуються (фонди охорони праці на підприємствах передбачено зберегти).
Фонд соціального страхування здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працюючих, у т. ч.:
— надає допомогу підприємствам і організаціям у створенні та реалізації ефективної системи управління охороною праці;
— перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах;
— бере участь у розслідуванні нещасних випадків і професійних захворювань; розробленні та реалізації національної і галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища; у здійсненні наукових досліджень у галузі охорони та медицини праці; організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працюючих; виконує інші роботи.
Усі профілактичні заходи, які виконує Фонд, фінансуються власне Фондом, у тому числі розробляння, видання та доставка на кожне підприємство нормативних актів, науково-виробничих журналів, спеціальної літератури з охорони праці, а також навчання з питань охорони праці працівників, які вирішують завдання створення здорових і безпечних умов виробництва.
Виконання обов'язків щодо запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням покладається на страхових експертів Фонду, які виступають у ролі радника чи консультанта для підприємств.
З появою служби страхових експертів і сталого фінансування профілактичних робіт уперше стала можливою реалізація повноцінної системи управління охороною праці.
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників; запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, спричинених умовами праці;
— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
— відшкодування матеріальних та моральних збитків застрахованим і членам їхніх сімей.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі — підприємства), у фізичних осіб; на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі — працівник).
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застраховані особи.
Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:
— власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю;
— власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у т. ч. міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю.
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
— особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
— учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
— особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою до 16 років або до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення нею 23 років, їй надається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі.
Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування випадків можуть застрахуватися:
— священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
— особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
— громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.
Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.
Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків не перераховано протягом трьох місяців з дня подання заяви.
Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для усіх видів страхування документом суворої звітності.
5.6.3. Профілактика нещасних випадків
5.6.4. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності
Розділ 6. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)
6.1. Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05
1. Загальні положення
2. Вивчення основ охорони праці в навчальних закладах під час професійного навчання працівників на підприємстві
3. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
4. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб