Педагогіка - Зайченко І.B. - 27.2. Предметні методичні об'єднання

Найбільш оптимальний склад об'єднання 4-5 викладачів одного предмету. Методичні об'єднання доцільно створювати у великих школах чи об'єднуючи викладачів 2-3 шкіл.

На засіданнях предметних об'єднань не варто розглядати вузькі питання: наприклад, вивчення теми "складне речення" у 7-му класі. Корисно знайомитися з результатами найновіших досліджень у галузі наук, що вивчаються в школі, методичними прийомами роботи, вивчати технічні засоби навчання, заслуховувати доповіді і повідомлення вчителів про результати своєї діяльності. Хороша школа для викладачів - кваліфікований аналіз уроків з позиції сучасних вимог до навчального процесу і з належним теоретичним обґрунтуванням. У цьому плані в структурі методичної роботи школи особливо важливу роль виконують школи передового досвіду.

Школи передового досвіду. До вчителя-майстра, керівника такої школи, за бажанням прикріплюються декілька (2 - 4) вчителі даної спеціальності, які потребують допомоги. В процесі спостереження уроків, бесід, вони знайомляться з методами і прийомами роботи свого керівника; спільно складають тематичні плани, вивчають літературу, відвідують уроки і ретельно аналізують їх, відбираючи й закріплюючи все те цінне, що сприяє ефективності роботи. Така творча співдружність удосконалює роботу не тільки прикріплених вчителів, але й самого керівника школи.

Проблемні групи займаються систематизацією, повідомленням і поширенням передового досвіду, вони спільно розробляють і впроваджують у практику прийоми і методи роботи. Починається робота групи з вивчення літератури з тієї чи іншої проблеми, відвідування уроків різних учителів, вироблення спільних гіпотез, пропозицій, які потім перевіряються на практиці. Проблемні групи працюють творчо, активно втручаються в навчальний процес. У процесі самостійної роботи активно формується педагогічна майстерність. При глибокій зацікавленості керівництва і громадських організацій школи діяльність проблемних груп сприяє створенню в колективі творчої атмосфери, що, в свою чергу, приваблює в проблемні групи все нових і нових учителів.

Практикуми. В системі підвищення кваліфікації вчителів має місце певний розрив між колективними формами роботи та індивідуальною підготовкою до занять і виховних заходів. Однією з форм самоосвіти є практикуми. На початку навчального року (в деяких школах у кінці попереднього навчального року) вчителі-предметники отримують план роботи практикумів (районних і шкільних) з вказівкою тем по класах, завдань за темами (які задачі розв'язати, підготувати досліди, прочитати літературні джерела) і рекомендований список літератури з кожної з визначених тем.

Засідання секції практикуму відбувається раз на місяць. Методист чи викладач-майстер читає невелику за обсягом лекцію, потім розв'язуються одна-дві складні задачі, обговорюються тематичні плани і питання методик. У процесі вивчення теми проводяться відкриті уроки. Керівники методичних об'єднань ретельно підбирають теми для практикумів, не варто визначати багато тем. Неможливо і немає необхідності готувати кожного вчителя з кожної теми. Завдання в іншому: виробити навички роботи, здатність до творчого пошуку, показати зразки уроків. Робити це корисно на складних темах, які розширюють науково-педагогічний світогляд.

Проведення відкритих і показових уроків. Керівництво школи використовує досвід майстрів педагогічної праці для демонстрації методів навчально-виховної роботи. Наприклад, проводиться відкритий урок проблемного навчання, урок з використанням технічних засобів, робота з підручником на уроці тощо. Важко переоцінити значення таких уроків, якщо вчителі вчасно підготуються до їх сприйняття: прочитають потрібну літературу, заглибляться в особливості творчого пошуку колеги.

Науково-теоретичні конференції і педагогічні читання. У багатьох школах один раз на рік успішно проводять підсумкові науково-теоретичні конференції і педагогічні читання як своєрідний звіт учителів, які підготували реферати, доповіді, повідомлення про підсумки своїх пошуків з тієї чи іншої проблеми. Вчителі знайомляться з передовим досвідом, обмінюються думками, заздалегідь готуються до конференцій і читань, проводять пошукову творчу роботу, що збагачує педагогічний процес.